Ухвала
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 759/10131/17
провадження № 61-584св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лященко Аліни Михайлівни на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року,
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила в рахунок погашення заборгованості в розмірі 3 500 000 грн за договором іпотеки від 22 липня 2014 року, укладеним між нею та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Ю. Б. за реєстровим № 242, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - нежитлові приміщення (будівлі), які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , площею 826,30 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом їх передачі їй у власність.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за договором іпотеки, що посвідчений 22 липня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Ю. Б. за реєстровим № 242, в сумі 3 500 000 грн, звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме - нежитлові приміщення (будівлі), що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , площею 826,30 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом їх передачі у власність ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, представник особи, яка не брала участі у справі, Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - Літкевич В. С. подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», подану представником Літкевичем В. С., задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
04 квітня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лященко А. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Святошинського районного суду міста Києва.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
В касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лященко А. М. заявила клопотання про розгляд касаційної скарги за участю позивача (представника позивача) з повідомленням учасників справи.
В задоволенні клопотання необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи у судове засідання суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи та встановленої необхідності надання пояснень учасниками справи.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, виходячи з частини першої вищенаведеної статті 400 ЦПК України.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи Верховним Судом здійснюється у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, а характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, підстав для задоволення клопотання про розгляд касаційної скарги за участю позивача (представника позивача) з повідомленням учасників справи немає.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 34, 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лященко Аліни Михайлівни на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Лященко Аліни Михайлівни про розгляд касаційної скарги за участю позивача (представника позивача) з повідомленням учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
С. О. Карпенко
М. Ю. Тітов