Ухвала від 30.11.2020 по справі 138/2254/18

Ухвала

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 138/2254/18

провадження № 61-13094ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Павлюк Лілія Миколаївна, про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Павлюк Лілія Миколаївна, про визнання договору дарування домоволодіння.

Позов обґрунтовано тим, що у 1986 році ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_3 . За час спільного проживання ними побудовано житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок був прийнятий у експлуатацію у 2007 році, про що виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради було видано свідоцтво про право власності від 07 травня 2007 року № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 .

На час звернення з позовом ОСОБА_1 шлюб між нею та ОСОБА_3 не розірваний. Під час спільного проживання позивача з ОСОБА_3 , в їхній сім'ї народилися діти, в тому числі і донька ОСОБА_4 , 1986 року народження, прізвище якої на даний час « ОСОБА_4 ».

15 жовтня 2007 року ОСОБА_1 запрошено до приватного нотаріуса Павлюк Л. М., де вже знаходилися чоловік і донька, і було запропоновано поставити підпис на заяві, текст якої позивачу не був відомий. Після тривалих спорів та роздумів позивач поставила свій підпис. Про що домовлялися чоловік та донька позивачу невідомо, оскільки домовленості відбувалися без її участі, хоча вона є власником 50 % домоволодіння і її позиція з цього приводу повинна була враховуватися під час перемовин. Її було поставлено перед фактом. Коли позивач підписувала документ, який подала нотаріус, не мала повного уявлення про істотні умови договору, а також про зміст підписаною нею заяви. До сьогодні позивач проживає та зареєстрована у вказаному будинку, веде домашнє господарство, сплачує необхідні комунальні платежі.

У березні 2018 року ОСОБА_1 отримала від доньки заяву з вимогою виселитися та знятися з реєстрації з домоволодіння АДРЕСА_1 . До заяви було додано копію договору дарування від 15 жовтня 2007 року про який раніше позивачу не було відомо. Крім того, було відключено газові та електрокомунікації з метою створення дискомфорту проживання. Крім того, чоловіка позивача донька перевезла до місця її фактичного проживання, анулювала доручення, відповідно до якого позивач отримувала за чоловіка пенсійне забезпечення, а також змінила пенсійну картку чоловіка. Співмешканець доньки неодноразово у грубій формі намагався вигнати позивача з домоволодіння, про що позивач повідомляла поліцію.

У позові ОСОБА_1 також зазначала, що строк позовної давності нею пропущено, оскільки 15 жовтня 2010 року позивач перебувала на лікуванні з приводу остеохондрозу поперекового відділу хребта з сильним больовим синдромом, тож рухатись не могла. Крім того, про суть та умови договору позивач дізналася лише у березні 2018 року, коли отримала від доньки повідомлення про виселення з копією договору. Зважаючи на викладене, позивач просила суд поновити їй строк позовної давності для звернення до суду, визнати договір дарування домоволодіння по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Могилів-Подільського нотаріального округу Павлюк Л. М. 15 жовтня 2007 року за реєстром № 1710 та зареєстрованим у Могилів-Подільському бюро технічної інвентаризації 06 листопада 2007 року за № 2840, недійсним.

В суді першої інстанції позивач змінила підставу позову, зазначивши, що згоду на укладення договору про відчуження майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у нотаріуса вона не підписувала.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 лютого 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову в цивільній справі застосовані ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2019 року, шляхом зняття арешту з житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем особисто поставлено свій підпис на згоді на укладення договору про відчуження майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується результатами проведеної в справі почеркознавчої експертизи. Під час надання згоди в нотаріальній конторі 15 жовтня 2007 року, її особу було встановлено нотаріусом, та роз'яснено наслідки такої дії. Тобто позивач на день підписання такої згоди усвідомлювала зміст правочину та наслідки його укладання. При цьому перебіг позовної давності розпочався 15 жовтня 2007 року та закінчився 15 жовтня 2010 року, тому позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 лютого 2020 року змінено в мотивувальній частині, а саме виключено посилання суду на пропуск позивачем позовної давності, як на підставу відмови в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

25 серпня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2020 року у вищевказаній справі з пропуском строку на касаційне оскарження, установленого статтею 390 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без руху для відповідних доказів на підтвердження дати отримання постанови апеляційного суду. Надано строк для усунення недоліків до 12 листопада 2020 року але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У строк, визначений в ухвалі, ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема лист виконавчої дирекції центру поштового зв'язку № 4 Акціонерного товариства «Укрпошта» від 06 листопада 2020 року № 6, згідно з яким ОСОБА_1 дійсно отримала лист апеляційного суду 27 липня 2020 року.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надані заявником докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки встановлені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є згідно із статтею 390 ЦПК України підставою для його поновлення.

Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судами необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи, крім того суд встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Враховуючи, недоліки касаційної скарги усунуто, підстав для відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року.

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Павлюк Лілія Миколаївна, про визнання договору дарування недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року.

Витребувати з Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 138/2254/18.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик

Попередній документ
93217767
Наступний документ
93217769
Інформація про рішення:
№ рішення: 93217768
№ справи: 138/2254/18
Дата рішення: 30.11.2020
Дата публікації: 03.12.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; дарування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (18.06.2021)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 15.12.2020
Предмет позову: про визнання договору дарування недійсним
Розклад засідань:
12.02.2020 16:00 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
28.02.2020 11:30 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області