Ухвала
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 755/6668/20
провадження № 61-16529ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду
від 01 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що з 27 квітня 2007 року по
13 березня 2019 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого 21 липня 2018 року придбали автомобіль марки «Фольксваген Пассат», 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Після розірвання шлюбу спірний автомобіль залишився у користуванні відповідача. Однак, 17 квітня 2019 року їй стало відомо, що відповідач відчужив спільний автомобіль, без її дозволу та відома.
Посилаючись на те, що вона має право на компенсацію за належну їй частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя, та було відчужене без її згоди, позивач просила стягнути з відповідача на її користь компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки «Фольксваген Пассат», 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 145 340,74 грн.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 145 340,74 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року змінено в частині розміру компенсації, а саме: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 26 640,00 грн. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій він просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року та залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки справа має виняткове значення для заявника.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 145 340,74грн, яка станом на 01 січня
2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00*100=210 200,00).
Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Щодо доводів касаційної скарги про те, що справа становить має виняткове значення для заявника
Щодо доводів заявника про те, що справа має для нього виняткове значення, Верховний Суд зазначає, що поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обгрунтування. Заявник не навів переконливих доводів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення, а сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення
від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»).
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак