Ухвала
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 503/670/19
провадження № 61-13635ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на рішення Балтського районного суду Одеської області від 06 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У вересні 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Балтського районного суду Одеської області від 06 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
На виконання вказаної ухвали представник заявника надіслав уточнену редакцію касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з копією заяви до суду першої інстанції про видачу постанови апеляційного суду та копією довідки до акту-огляду медико-соціальної експертної комісії, якою підтверджено інвалідність другої групи, проте вимоги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 28 вересня 2020 року,
не виконані в повному обсязі.
Представником заявника подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
Як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, представник заявника посилається на те, що оскаржувану постанову він отримав в суді першої інстанції 11 серпня 2020 року. На підтвердження вказаного надає копію заяви про видачу постанови апеляційного суду.
Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Представник заявника вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази.
Проте, не зазначено конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено такі підстави для касаційного оскарження: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою оскарження є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначені передбачені частиною другою
статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої
статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389
ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду
від 28 вересня 2020 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.
Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 , поданого представником - ОСОБА_2 , про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Балтського районного суду Одеської області
від 06 лютого 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду
від 02 липня 2020 рокузадовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Балтського районного суду Одеської області від 06 лютого 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 02 липня 2020 року.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 28 вересня 2020 року, до 28 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта