Ухвала від 30.11.2020 по справі 2-488/11

Ухвала

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 2-488/11

провадження № 61-16616ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, ПАТ «Родовід Банк» подало до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року заяву ПАТ «Родовід Банк» про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на бульдозер ДТ-75, рік випуску 1989, двигун НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , шасі (рама) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 ;

трактор К-700 А, рік випуску 1988, двигун НОМЕР_8, кузов НОМЕР_4 , шасі (рама) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ;

екскаватор універсальний ЕО-4111В, рік випуску 1987, двигун Б/Н, кузов НОМЕР_7, шасі (рама) НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_6 , які є предметом застави згідно із договором застави транспортного засобу № Д006/СІ-141/1.06.1 від 14 липня 2006 року, укладеним між Банком та відповідачем;

на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на праві власності.

В іншій частині відмовлено.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 05 грудня 2011 року позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед банком, звернуто стягнення на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 та передане ним в заставу АТ «Родовит Банк» згідно умов Договору застави транспортного засобу від 14 липня 2006 року а саме:

бульдозер ДТ-75, рік випуску 1989, двигун НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , шасі (рама) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 ;

трактор К-700 А, рік випуску 1988, двигун НОМЕР_8, кузов НОМЕР_4 , шасі (рама) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ;

екскаватор універсальний ЕО-4111В, рік випуску 1987, двигун Б/Н, кузов НОМЕР_7, шасі (рама) НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_6 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року, про накладення арешту на бульдозер ДТ-75, рік випуску 1989, двигун НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , шасі (рама) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , трактор К-700А, рік випуску 1988, двигун НОМЕР_8, кузов НОМЕР_4 , шасі (рама) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , екскаватор універсальний ЕО-4111В, рік випуску 1987, двигун Б/Н, кузов НОМЕР_7, шасі (рама) НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_6 скасовано.

Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 24 липня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , від імені і в інтересах якого діє ОСОБА_3 задоволено.

Ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року про забезпечення позову скасовано в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, в задоволенні заяви ПАТ «Родовід Банк» про забезпечення позову в цій частині відмовлено.

Ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 24 липня 2017 року про відмову в скасуванні забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності скасовано, заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 залишено без задоволення.

05 листопада 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Донецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року.

У відкритті касаційного провадження на постанову Донецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року в частині забезпечення позову слід відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Частиною першою статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи

та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених

у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду

в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 провадження № 14-88цс20.

Постановою Донецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року, ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року про забезпечення позову скасовано в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, у задоволенні заявиПАТ «Родовід Банк» про забезпечення позову в цій частині відмовлено.

Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що постанова Донецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, не підлягає касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Тобто, рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 05 грудня 2011 року та постановою Донецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у цій справі скасовано заходи забезпечення позову.

Крім того, постанова Донецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року прийнята за результатами здійснення апеляційного перегляду ухвали Першотравневого районного суду Донецької області від 24 липня 2017 року про відмову в скасуванні забезпечення позову, яка віднесена до категорії ухвал, вказаних у пункті 4 частини першої статті 353 ЦПК України, яка не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services

v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк