17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 753/5472/17
провадження № 61-5326 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О.,Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Онішкевича Михайла Миколайовича, який на підставі довіреності діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», на постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року в складі колегії суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У березні 2017 року ПАТ «Креді Агріколь Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Позовні вимоги мотивує тим, що 04 серпня 2014 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 укладено цільовий кредитний договір № 1/2262063, за умовами якого банк надав позичальникові кредит у розмірі 139 606,92 грн зі сплатою відсотків у розмірі 16,9 % річних, для купівлі автомобіля «Nissan Micra», за ціною 166 500 грн, за умовами якого позичальник зобов'язується прийняти та повернути кредит і сплатити проценти за його користування у встановлений договором строк. Того ж дня з ОСОБА_2 було укладено договір застави автомобіля «Nissan Micra», для забезпечення і своєчасного виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором.
В подальшому банку стало відомо, що автомобіль «Nissan Micra», 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , перереєстровано на іншу особу - ОСОБА_1 , яка є новим власником заставного транспортного засобу з новим державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , який перебуває під обтяженням ПАТ «Креді Агріколь Банк».
Враховуючи, що боржник за кредитним договором свої обов'язки з його погашення не виконала, у зв'язку з чим станом на 04 листопада 2016 року її заборгованість становить 97 322,20 грн, банк просить звернути стягнення на предмет застави - автомобіль, марки «Nissan Micra», 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , шляхом його продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст ухвалених судових рішень
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року позовні вимоги ПАТ «Креді Агріколь Банк» задоволено. Звернуто стягнення на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» на предмет застави - автомобіль «Nissan Micra», 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за рахунок чого задовольнити вимоги ПАТ «Креді Агріколь Банк» по кредитному договору від 04 серпня 2014 року в сумі 97 322, 20 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ПАТ «Крелі Агріколь Банк» відмовлено.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Креді Агріколь Банк» у якій заявник просить постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року скасувати, і залишити в силі заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року. Посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Предметом спору в даній справі є вимога про звернення стягнення на предмет застави, ціна якої складає 166 500 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року № 12-36гс20 зроблено висновок, що «позов про зобов'язання вчинити певні дії - виконати умови договору є спором майнового характеру, а тому в даному випадку слід надати довідку про вартість спірного нерухомого майна та доплатити судовий збір як за вимогу майнового характеру. Залежно від того, до якої категорії спорів належать наведені справи (до майнових чи немайнових), залежить вирішення іншого питання - застосування стаття12 ГПК України (стаття19 ЦПК України) щодо віднесення справи до малозначної; стаття 247 ГПК України (сттаття 274 ЦПК України) щодо можливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; статті 287, 293 ГПК України (статті 389, 394 ЦПК України) щодо можливості касаційного оскарження судових рішень у таких справах».
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього кодексу малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову в даній справі складає 166 500 грн, а тому вона є малозначною в силу закону.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (справа «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року).
Верховний Суд врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (ухвала від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
З урахуванням наведеного, оскільки Верховним Судом відкрито касаційне провадження на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, касаційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною скаргою Онішкевича Михайла Миколайовича, який на підставі довіреності діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», на постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 рокув справі за позовом публічного акціонерного товариства ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - закрити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук