17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 462/5589/18
провадження № 61-8272 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року в складі колегії суддів Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
07 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння майна - транспортного засобу «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог указувала, що вона є власником автомобіля «Nissan X-Trail» номерний знак НОМЕР_1 , 2014 року випуску, номер кузова № НОМЕР_2 . Даний автомобіль перебував у користуванні її батька ОСОБА_3 , який проживав разом із ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті ОСОБА_1 звернулася до відповідача із проханням повернути належний їй на праві приватної власності транспортний засіб «Nissan X-Trail» номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про його реєстрацію та комплект ключів, проте ОСОБА_2 незаконно його утримує, відмовляється повертати та погрожує його знищенням.
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом передачі автомобіля «Nissan X-Trail» номерний знак НОМЕР_1 , 2014 року випуску, номер кузова № НОМЕР_2 , та комплекту ключів на зберігання на майданчик Західної міжрегіональної філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ - Ресурси», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшина, 15.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що після смерті батька відповідач не повертає спірний автомобіль, який є приватною власністю позивача, та погрожує вчинити дії на приховування або знищення належного позивачу майна. Вказує, що позивач як власник транспортного засобу не бажає, щоб ним користувалися інші особи.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 13 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на автомобіль «Nissan X-Trail» номерний знак НОМЕР_1 , 2014 року випуску, номер кузова № НОМЕР_2 .
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач звернулася із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення або взагалі унеможливлення виконання рішення суду в даній справі у випадку відчуження транспортного засобу, який є предметом спору.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 13 вересня 2018 року скасовано та постановлено нову, якою заяву ОСОБА_1 задоволено. Передано транспортний засіб «Nissan X-Trail» номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_3 року випуску, номер кузова ?№ НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 та комплект ключів для зберігання на арешт майданчик Західної міжрегіональної філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Конюшинна, 15.
Апеляційний суд, враховуючи розмір заявлених позовних вимог, вид витребуваного майна (транспортний засіб), яке внаслідок його експлуатації може бути знищеним чи пошкодженим, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль не вирішує мети забезпечення позову про витребування транспортного засобу з чужого незаконного володіння, не забезпечує його збереження від пошкоджень та може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, а тому забезпечив даний позов шляхом передачі такого майна на зберігання, як було вказано у заяві про забезпечення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14 квітня 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Указує, що апеляційний суд з порушенням норм процесуального права долучив до справи лист Західної міжрегіональної філії ДП МВС України щодо наявності у них можливості зберігання спірного транспортного засобу на спеціальному майданчику.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу в даній справі до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_4 є власником автомобіля «Nissan X-Trail» номерний знак НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію від 07 жовтня 2014 року НОМЕР_4 .
ОСОБА_5 утримує та користується вказаним автомобілем і відмовляється його повертати власнику.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно із статтею 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, у тому числі, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, предмет і ціну позову, інші відомості, необхідні для вирішення питання про забезпечення позову.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Враховуючи, що предметом позову, з яким ОСОБА_1 , як власник автомобіля звернулася до суду, є його витребування з чужого незаконного володіння, правильним є висновок апеляційного суду про наявність підстав для забезпечення позову саме у вказаний позивачем спосіб.
Враховуючи, що при вирішенні питання про забезпечення позову апеляційний суд у межах вимог чинного ЦПК України здійснив належну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності і обґрунтованості заявлених вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірність ускладнення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову в даній справі у визначений позивачем спосіб.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що на підставі статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не дають підстав для висновку про те, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук