01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/1540/19
адміністративне провадження № К/9901/32434/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ НП у місті Києві), в якому просив: визнати неправомірним та скасувати наказ ГУ Національної поліції у місті Києві від 15 листопада 2018 року №1158о/с в частині призначення полковника поліції ОСОБА_1 заступником начальника Солом'янського управління поліції з посадовим окладом 3450,00 грн та звільнення його з посади начальника управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми; поновити його на посаді начальника управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ Національної поліції у місті Києві; зобов'язати ГУ Національної поліції у м. Києві нарахувати та виплатити йому різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 15 листопада 2018 року по день виконання судового рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року в позові відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у місті Києві від 15 листопада 2018 року №1158о/с в частині призначення полковника поліції ОСОБА_1 заступником начальника Солом'янського управління поліції з посадовим окладом 3450,00 грн та звільнення його з посади начальника управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління боротьби зі злочинами, пов'язаними із торгівлею людьми ГУ НП у місті Києві. В іншій частині позову відмовлено.
27 листопада 2020 року ГУ НП у місті Києві надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року. Заявник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судом а апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд.
Предметом спору є правомірність переміщення поліцейського з раніше займаної посади на іншу посаду в інтересах служби.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, застосували норму права без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 813/3260/17.
Перевіряючи доводи заявника щодо неврахування висновків Верховного Суду та аналізуючи зміст зазначеної ГУ НП у місті Києві постанови Верховного Суду, судом касаційної інстанції встановлено, що обставини справи, встановлені судами у справі № 813/3260/17 не є подібними до спірних правовідносин. Так, у справі № 813/3260/17 предметом спору була бездіяльність ГУ НП у Львівській області щодо невиконання ним, як роботодавця, вимог Закону України «Про Національну поліцію» в частині поновлення раніше звільненого поліцейського на рівнозначній посаді.
Натомість у цій справі вирішувався спір щодо правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про переведення на іншу посаду поліцейського, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яку працівник вважає нерівнозначною по відношенню до раніше займаної ним посади.
Крім того, касаційна скарга не містить зазначення норми права, яку суд апеляційної інстанції застосував без урахування висновку викладеного у постанові Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Водночас, інші аргументи ГУ НП у місті Києві зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ НП у місті Києві не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, враховуючи те, що заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко