30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 280/499/19
адміністративне провадження № К/9901/29962/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,
06.11.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020.
Касаційна скарга ГУ ДПС не відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС), згідно з яким у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.
Системне застосування наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 цієї статті як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
ГУ ДПС в касаційній скарзі не зазначає про наявність жодної із підстав для касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко