01 грудня 2020 року
Київ
справа №640/6432/19
адміністративне провадження №К/9901/30514/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Єресько Л.О.
перевірив касаційну скаргу Голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №640/6432/19 за позовом ОСОБА_2 до Голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_1 , Верховного Суду України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Державної казначейської служби України про визнання дій голови ліквідаційної комісії протиправними, скасування наказу,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_1 , Верховного Суду України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Державної казначейської служби України, в якому просила:
- визнати дії так званого голови ліквідаційної комісії Верховного Суду України Сердюка В.В. з видання наказу про її звільнення протиправними, скасувати наказ від 13 липня 2018 року №127-к;
- стягнути заборгованість з заробітної плати/за час вимушеного прогулу у розмірі, який відповідає довідці Верховного Суду України про заробітну плату й інші доходи від 08 квітня 2019 року.
19 травня 2020 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з Верховного Суду України (01043, м. Київ, вул. П.Орлика, 4, код ЄДРПОУ 00019034) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) заборгованість з заробітної плати у розмірі 174634,06 грн.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду інстанції Головою комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13 листопада 2020 року.
23 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також надання копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
На виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду заявником касаційної скарги усунуто встановлені судом недоліки шляхом направлення копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, які надійшли до Суду 23 листопада 2020 року, та уточненої касаційної скарги, яка зареєстрована 30 листопада 2020 року.
Разом з касаційною скаргою Головою комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що касаційна скарга подана повторно після її повернення Верховним Судом ухвалою від 22 жовтня 2020 року. Наголошує, що вперше касаційна скарга подана у межах строку, встановленого процесуальним законодавством.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З огляду на те, що вперше Голова комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою з дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження, а прийняття ухвали Верховним Судом про повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку, Суд дійшов висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, наведені відповідачем обставини є достатніми для визнання поважними підстав подачі касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, судом першої інстанції розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач в уточненій касаційній скарзі зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
А саме відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо надання оцінки законному представнику Верховного Суду України. При цьому відповідач нпосилається на те, що Верховний Суд України перебуває у стані припинення, належним представником Верховного Суду України як юридичної особи є лише голова ліквідаційної комісії або інша особа, яка діє за дорученням голови ліквідаційної комісії. Інші особи не мають права представляти Верховний Суд України у його відносинах з третіми особами та виступати у суді від імені зазначеної установи.
Відповідач вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано сформовану правозастосовчу практику, зокрема Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 30 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/16935/18 дійшов висновку, що право на підпис позовної заяви, поданої від імені Верховного Суду України, як юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, належить голові комісії з припинення або ліквідатору, яким, згідно з даними Реєстру, є Сердюк В. В .
Крім того, заявник касаційної скарги наголошує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, з огляду на розгляд Конституційним Судом України конституційного подання в частині припинення Верховного Суду України, рішенням якого норма про припинення цієї юридичної особи неконституційною не визнавалася, а лише оцінювалася конституційність ліквідації Верховного Суду України саме як органу судової влади, а не як юридичної особи. Отже, на думку відповідача, рішення Конституційного Суду України жодним чином не впливає на повноваження ліквідаційної комісії і процедуру ліквідації.
Таким чином, відповідач у касаційній скарзі обґрунтував наявність підстав, за яких рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В обґрунтування підстави для касаційного оскарження, визначеного пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги вказує, що суди першої та апеляційної інстанції суди не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України); суди встановили обставини, мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 353 КАС України).
Відповідач стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору не врахували, що належним представником Верховного Суду України, юридичної особи, може бути лише голова ліквідаційної комісії або член ліквідаційної за дорученням голови ліквідаційної комісії. Інші особи не мають права представляти Верховний Суд України у його відносинах із третіми особами та виступати у суді від імені зазначеної установи. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/16935/18, згідно з висновком якого право на підпис позовної заяви, поданої від імені Верховного Суду України, як юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, належить голові комісії з припинення або ліквідатору, яким, згідно з даними Реєстру, є Сердюк В. В .
Таким чином, судами не взято до уваги та не досліджено той факт, що довідки про заробітну плату й інші доходи, наявні в матеріалах справи, видані в. о. Голови Верховного Суду України Гуменюком В. І., який не має права на підписання таких документів, як в межах трудового так і цивільного законодавства. Повноваження щодо надання вказаних довідок належать виключно до компетенції ліквідаційної комісії Верховного Суду України, яка в свою чергу має право нараховувати заробітну плату працівникам апарату Верховного Суду України.
Відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не надали належної оцінки довіреності представника Верховного Суду України Охрімчук Н. В. і ухвалили рішення на підставі доказів і документів, що подані та підписані особою, яка не має на це належних повноважень.
Такі доводи відповідача підлягають перевірці під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
З огляду на те, що відповідачем виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 23 листопада 2020 року та надано копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи та уточнену касаційну скаргу, касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Разом з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року у справі №640/6432/19 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Проте, як убачається з вимог пункту 4 частини першої статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Керуючись статтями 330, 334, 335, 338, 340 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Клопотання Голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №640/6432/19 - поновити.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №640/6432/19 за позовом ОСОБА_2 до Голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_1 , Верховного Суду України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Державної казначейської служби України про визнання дій голови ліквідаційної комісії протиправними, скасування наказу.
Витребувати із Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/6432/19
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Встановити строк для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення - три дні з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.Е. Мацедонська
Л.О. Єресько