30 листопада 2020 року
Київ
справа №640/8808/20
адміністративне провадження №К/9901/20360/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду,
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року, ухвалене суддею Літвіновою А.В.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року, ухвалене колегією суддів у складі: головуючого судді Губської Л.В., суддів Епель О.В., Оксененка О.М.
1. У квітні 2020 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Печерського РВ ДВС у місті Києві ЦМУМЮ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського РВ ДВС у місті Києві ЦМУМЮ Коваль Л.І. про відкриття виконавчого провадження від 04 березня 2020 року ВП № 61444274 на виконання постанови від 23 січня 2020 року ВП № 61041183.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
4. 13 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Калашнікової О.В.
5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. У поданій позивачем до Верховного Суду уточненій касаційній скарзі наявне клопотання, у якому скаржник просить передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. Клопотання обґрунтовано тим, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
7.1. На думку позивача, у цій справі існує виключна правова проблема, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо тлумачення пункту 3 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 2 жовтня 2019 року № 145-ІХ, яким визначено, що заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами
7.2. Зазначає, що суди по-різному трактують зміст пункту 3 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 2 жовтня 2019 року № 145-ІХ у подібних правовідносинах.
8. Колегія суддів дослідивши доводи заявленого клопотання про передачу справи №640/8808/20 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, для вирішення виключної проблеми у формуванні єдиної правозастосовної практики в подібних судових спорах, вважає що у задоволенні останнього необхідно відмовити.
9. Так, відповідно до частини п'ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
10. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п'ятою статті 346 КАС, передбачає наявність у справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
11. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі 804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;
- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:
- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
12. Згідно зі частиною першою статті 347 КАС питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
13. Положеннями статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
14. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
15. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закон № 1402-VIII діє, зокрема, Касаційний адміністративний суд. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
16. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
17. Отже, до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов'язана з наявністю правових проблем.
18. Враховуючі викладене, колегія суддів вважає, що наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстави для передачі на розгляд Великій Палаті Верховного Суду справи № 640/8808/20.
19. Крім того, колегія суддів враховує, що Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/12809/19 викладена правова позиція щодо застосування пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 145-ІХ, згідно з якою положення щодо заборони вчинення виконавчих дій, передбаченої пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 145-ІХ слід застосовувати таким чином, що така заборона не поширюється на стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також окремо на стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, які були ними укладені і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такого висновку.
20. З урахуванням вищезазначеного, клопотання позивача про передачу справи №640/8808/20 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 344, 346, 347, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про передачу справи № 640/8808/20 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
О.В. Калашнікова
Судді Верховного Суду