Іменем України
30 листопада 2020 року
Київ
справа №804/4743/16
адміністративне провадження №К/9901/17139/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №804/4743/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (суд у складі головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Кругового О.О., суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.)
Короткий зміст позовних вимог
1. 27 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просила:
1.1. визнати протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія» (і.к. 24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, яка викладена у листі №К-3945/0-2580/6-16 від 04.07.2016 року;
1.2. зобов'язати Головне управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія» (і.к. 24242647), розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до протоколу зборів фермерського господарства «Букурія» позивачу надано згоду на безоплатну приватизацію земельної ділянки як члену фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель раніше наданих Господарству в користування, розташованих на території Гуляйпільської сільради Криничанського району Дніпропетровської області. Проте, листом від 04.07.2016 року за №К-3945/0-2580/6-16 відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. Позивачка вважає вказану відмову протиправною, оскільки нею були надані всі необхідні документи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного від 22 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів мотивовані тим, що фермерське господарство «Букурія» не звернулось до повноважених органів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою, а позивачка не надала документів на підтвердження набуття нею права постійного користування бажаною земельної ділянкою. Відтак, у відповідача були відсутні підстави для надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що норма ч.6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, яка передбачала обов'язок щодо переоформлення земельної ділянки, що перебуває на праві постійного користування, визнана неконституційною на підставі рішення Конституційного Суду від 22.09.2005 року №5-рп/2005 у справі №1-17/2005. Оскільки спірна земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві постійного користування для ведення селянського фермерського господарства, то така земля після реєстрації ФГ «Букурія» фактично належить фермерському господарству.
Касатор також зазначила, що на момент виникнення спірних правовідносин вона уже працювала у фермерському господарстві, а тому не мала обов'язку надавати будь-які підтверджуючі документи щодо досвіду роботи у сільському господарстві або наявність спеціальної освіти.
7. 06 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. - головуючий суддя, судді: Коваленко Н.В., Кравчук В.М.
9. У зв'язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т.О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі №804/4743/16.
10. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
11. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
12. Згідно з державним актом на право постійного користування землею серія ДП від 24.06.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 441, рішенням Криничанської районної Ради народних депутатів, Криничанського району Дніпропетровської області від 14.06.1996 року за №6-ХП/ХП громадянину ОСОБА_2 надана земельна ділянка у постійне користування площею 100 га згідно з планом та кількісними характеристиками;
-50,0 га-ріллі;
-46,7 га- кормових угідь;
-3,3 га-під лісами та іншими угіддями.
13. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради народних депутатів. Земельна ділянка надана для ведення селянського (фермерського господарства). 27.06.1996 року зареєстровано фермерське господарство «Букурія» (і.к. 24242647), засновником якого був ОСОБА_2 .
14. У 2005 році із земель, раніше наданих фермерському господарству у користування загальною площею 100,0 га, членами фермерського господарства «Букурія» (надалі Господарство) отримано безоплатно у власність наступні земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю):
15. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) - 5,4515 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації №185-р-05 від 18.03.2005 року та згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ЯБ №875752 від 01.03.2006 року, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200294. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
16. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) - 8,7228 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації №185-р-05 від 18.03.2015 року та згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ДП №095748 від 01.03.2006 року, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200293. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
17. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) - 8,7228 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 року та згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ЯБ № 875751 від 20.02.2006 року, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200268. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
18. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) - 8,7954 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 року та згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ДП № 095750 від 22.02.2006 року, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200275. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
19. ОСОБА_7 (Дніпропетровська область, Криничанський район, село Степанівка) - 9,5705 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 року та згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ДП № 095749 від 22.02.2006 року, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200276. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
20. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) - 8,7369 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 року та згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ДП № 095747 від 24.03.2006 року, зареєстрованого в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200515. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
21. Позивачкою подано клопотання про безоплатну приватизацію земельної ділянки із земель, раніше наданих ОСОБА_2 , які передані фермерському господарству та використовуються останнім на даний час - 46,7 га, що підтверджується довідкою Гуляйпільської сільської Ради №413 від 10.12.2015 року.
22. 07.04.2016 року на клопотання про безоплатну приватизацію земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, перелік яких було зазначено у письмовій відмові.
23. 18.04.2016 року позивачка звернулась до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області з письмовим клопотанням щодо приватизації (отримання безоплатно у власність) за нею, як членом Господарства земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) орієнтовно 8,3 га із земель раніше наданих Господарству, розташованої на території Гуляйпільської сільської Ради Криничанського району Дніпропетровської області, для ведення фермерського господарства та надання дозволу на розробку проекту приватизації землі.
24. 04.07.2016 року відповідач листом за № К-3945/0-2580/6-16 відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у зв'язку з тим, що відсутня згода землекористувача на вилучення земельної ділянки та відсутні документи, що посвідчують досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти здобутої в аграрному навчальному закладі.
25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
26. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
28. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
29. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
30. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.
Згідно частини першої статті 118 ЗК України Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У цій же частині статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. Відтак, будь-які дії, спрямовані на отримання від особи, яка звернулася за дозволом, додаткових матеріалів, в тому числі їх уточнення, прямо суперечать закону та є протиправними.
У свою чергу, такі дії (у разі їх вчинення) не є законним способом поведінки органу, є проміжними відповідями на звернення, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.
Водночас, у частині сьомій статті 118 ЗК України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.
У статті 118 ЗК України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.
Пунктом 9 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке затверджене постановою КМУ від 14 січня 2015 № 15 « Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення № 15) передбачено, що Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Згідно з п. 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої наказом Держгеокадастру від 15.10.2015р. №600 (яка була чинна на момент розгляду відповідачем клопотань позивачки), накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.
Пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 №888/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що за результатами розгляду будь-яких основних питань, в тому числі, про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах повноважень територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ.
Відтак, рішення Держгеокадастру, прийняті за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не можуть бути оформлені у вигляді листів-відповідей.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №813/1949/16 та від 14 серпня 2020 року у справі № 815/6699/17.
31. В межах цього адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Отже, наданий відповідачем лист не може сприйматися судом як належна відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.
Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданих позивачем заяв.
Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи вказує на протиправну бездіяльність.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі №823/1166/17, від 25 червня 2020 року у справі №818/1010/17, від 14 серпня 2020 року у справі № 815/6699/17.
32. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині шостій статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ Держгеокадастру прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
33. Частинами 1-3 статті 351 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
34. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду у встановленому законом порядку клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту та зобов'язання відповідача розглянути вказане клопотання із прийняттям за наслідками його розгляду по суті відповідного наказу.
35. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року по справі №804/4743/16 - скасувати.
3. Ухвалити по справі №804/4743/16 нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задовольнити частково.
4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яка полягає у нездійсненні належного розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтованою площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
5. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтованою площею 8,3 га із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського районуДніпропетровської області та видати відповідний наказ за результатами розгляду вказаного клопотання.
6. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
7. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
А.І. Рибачук