26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 803/855/18
адміністративне провадження № К/9901/529/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018 (колегія суддів: В.З. Улицький, Р.М. Гулид, І.І. Запотічний) у справі №803/855/18 за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до ТОВ «ВОГ ТРЕЙДІНГ» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі Офіс великих платників податків ДФС, позивач) звернувсь з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг» про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «ВОГ Трейдинг» у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) та зобов'язання відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Податковим кодексом України.
Обґрунтовуючи позов позивач зауважив, що позивачем на запит податкового керуючого не надано необхідних документів для проведення опису майна платника у податкову заставу, про що складно акт, у зв'язку із чим є законні підстави для звернення до суду із вказаним позовом.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 (суддя - Ковальчук В.Д.) адміністративний позов було задоволено, внаслідок чого: зупинено видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг» у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) строком на два місяці та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг» виконати законні вимоги податкового керуючого.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку та зобов'язання платника податків, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 25.10.2018 рішення суду першої інстанції скасував у задоволені позову відмовив, з тих підстав, що податковий керуючись раніше вже описав майно відповідача у податкову заставу, про що склав відповідний акт. При цьому, суд апеляційної інстанції сформував висновок, що задоволення позовних вимог контролюючих органів до платників податків про зупинення видаткових операцій та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу можливо виключно у разі з'ясування обставин щодо відсутності складеного акту про опис майна у податкову заставу.
Не погоджуючись з судовими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на аналогічні доводи, що були наведені в позові. Крім того, позивач зазначає, що на підставі акту опису майно було описано у податкову заставу всього на 48 млн. грн., тоді як податковий борг Товариства є значно більшим і складає 188 млн. грн.
Відзиву на вказану касаційну скаргу позивача від відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на 24.04.2018 за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 188 693 443,65 грн. Вказаний податковий борг виник у зв'язку з несплатою товариством донарахованих контролюючим органом сум грошових зобов'язань за результатами проведення контрольно-перевірочних заходів, які узгоджені.
Оскільки відповідачем у вказаний строк добровільно не було сплачено до бюджету узгодженої суми грошового зобов'язання в сумі 188693443,65 грн., тому контролюючий орган на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) надіслав ТОВ «ВОГ Трейдинг» податкову вимогу від 10.04.2018 року №409-48 на суму 188693992,87 грн. Проте, вказана вимога була залишена відповідачем без виконання, у зв'язку з чим податковий борг товариства не було погашено.
В результаті цього податковим органом прийнято рішення про опис майна боржника у податкову заставу від 10.04.2018 року№15630/10/28-10-48-19/15.
Відповідно до акту опису майна від 19.04.2018 №3 податковим керуючим описано у податкову заставу майно ТОВ «ВОГ Трейдинг» на суму 48400000,00 грн. (товари в асортименті (в т.ч. але не виключно - бензин автомобільний А-95, бензин автомобільний А-92, бензин автомобільний А-80, інші бензини моторні, бензини спеціальні, дизельне паливо, газ скраплений, скраплений газ природний, газ вуглеводний скраплений, паливо моторне альтернативне, паливо авіаційне, алкогольні та тютюнові вироби, безалкогольні напої, продукти харчування, побутова хімія, автомобільні товари, охолоджуючі рідини, кукурудза, пшениця, ячмінь тощо). Зазначене також підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.04.2018 року №55468183.
Також з метою здійснення опису майна підприємства-боржника ТОВ «ВОГ Трейдинг» у податкову заставу податковий керуючий здійснив виїзд на адресу платника податків. Однак, ТОВ «ВОГ Трейдинг» не надано необхідні документи для опису майна платника податків в податкову заставу, у зв'язку з чим податковим керуючим було складено акт від 23.04.2018 року №2 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що згідно наданої ТОВ «ВОГ Трейдинг» офіційної звітності, станом на 31.12.2017 за підприємством обліковується основні засоби - 80 тис. грн., товари - 216184 тис. грн., інші оборотні активи - 492976,0 тис. грн. Відтак, інформація про наявність/відсутність майна станом на 23.04.2018 платником не надана.
Ненадання запитуваних позивачем документів стала підставою для звернення до суду із позовом, у задоволені якого було відмовлено судом апеляційної інстанції.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки суду апеляційної інстанції про відмову в задоволені позову передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а відтак такі судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Так, відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
За змістом положень п.п. 89.1.1 п. 89.1, п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до пп. 89.4. ст.89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Згідно з пп. 91.4. ст. 91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.
Отже відповідно до приписів статей 89, 91 ПК України окремо визначено алгоритм дій податкового керуючого як у разі недопуску податкового керуючого для здійснення опису майна та/або неподання необхідних щодо цього документів, так і у разі перешкоджання виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом.
При цьому про зазначені факти складаються різні за змістом акти, кожен з яких може бути підставою звернення податкового органу до суду.
Закон чітко визначає зміст позовних вимог, з якими у зазначених випадках податковому органу надано право звернутися до суду, та передбачає настання різних правових наслідків для платника податків.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібних правовідносин, постанова від 28.08.2019, справа №815/7025/13-а.
З урахуванням зазначеного, висновки суду апеляційної інстанції про те, що у позивача не було законних підстав для звернення до суду із цим позовом, адже ним раніше вже був складений акт опису майна у податкову заставу вважається Верховним Судом не правильним. Крім того, майно, яке було описано на підставі такого акту за своєю вартістю (48,4 млн. грн.) є значно меншим ніж податковий борг, який рахується за Товариством (188,694 млн. грн.).
Верховний Суд відзначає, що судом апеляційної інстанції не враховувалось у зв'язку із невиконанням яких власне вимог податкового керуючого позивач звернувся до суду із даним позовом. Оцінивши зміст встановлених судом 1-ї інстанції спірних правовідносин, необхідно зауважити, що такий позов був поданий податковим органом саме у зв'язку із перешкоджанням виконанню податковим керуючим повноважень, що виявились у ненаданні останньому запитуваних документів.
Разом з тим, доказів, які свідчили б про те, що такі документи витребовувались у відповідача як доказ відмови Товариства по наданню таких матеріали справи не містять.
Наявність відповідного акту про перешкоджання платником виконання повноважень податкового керуючого не може беззаперечно свідчити про умисел платника податку не виконувати законні вимоги позивача, тим більше з урахуванням вартості майна, про наявність якого останній просив йому повідомити за умови, що податковий керуючий усвідомлений про його орієнтовну вартість та вид.
Підсумовуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені позову, допустив порушення вимог норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, здійснивши перегляд рішення суду першої інстанції на підставі висновків, які ним були зроблені, встановивши наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі.
За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева І.А. Васильєва