25 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 876/26/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
ТОВ "Техно-Бізнес" - адвоката Левченка В.А. (дов. від 04.03.2020),
ПрАТ "Центральний ГЗК" - адвоката Слюти В.В. (дов. від 20.03.2020),
розглянув у відкритому судовому в режимі відеоконференції засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Бізнес"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020
у справі № 876/26/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Бізнес"
про скасування рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020
у третейській справі № 14/126К-15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Бізнес"
до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення 14 069 439,14 грн
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Бізнес"
про стягнення 32 040 168,00 грн , -
за результатами розгляду апеляційної скарги Касаційний господарський суд
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судом
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2), відповідно до акту виконаних робіт №1 від 24.11.2014 Виконавцем (ТзОВ "Техно-Бізнес") були виконані роботи з капітального ремонту тепловозу 2 ТЕ10М, зав. №2562АБ, в розмірі 6348000,00грн, а також додаткові роботи з капітального ремонту зазначеного тепловозу в розмірі 4835391,34 грн. Загальна сума виконаних робіт складає 11183391,34 грн. Замовником (ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", далі - ПрАТ "ЦГЗК") була частково сплачена сума виконаних робіт у розмірі 3700000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями. Залишок суми виконаних робіт з капітального ремонту у розмірі 7483391,34 грн Замовником сплачена не була. ТзОВ "Техно-Бізнес" у своїй позовній заяві (уточненій) просив третейський суд стягнути з ПрАТ "ЦГЗК" суму заборгованості в розмірі 14069439,14 грн, яка складається з суми основного боргу за виконані роботи за договором в розмірі 7483391,34 грн, 3% річних у розмірі 672275,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 5913773,14 грн за порушення умов договору.
ТзОВ "Техно-Бізнес" обґрунтував звернення до третейського суду на підставі пункту 8.2. договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2), за змістом якого якщо спори та розбіжності, які виникають у зв'язку з виконанням даного договору або які стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому Регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності до Регламенту вказаного суду. Рішення Третейського суду є остаточним та обов'язковим для сторін і підлягає виконанню в строки, вказані в рішенні суду.
ПрАТ "ЦГЗК" звернувся до Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" із зустрічною позовною заявою до ТзОВ "Техно-Бізнес" про стягнення 32040168,00 грн за порушення умов договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2). Вказана сума складається з суми неустойки (штрафу) за неякісне виконання робіт в гарантійний період у розмірі 31985674,00 грн та штрафу у розмірі 54494,00 грн - 100 % вартості вузлів, що вийшли з ладу.
В обґрунтування зустрічного позову ПрАТ "Центральний ГЗК" посилався на неналежне виконання відповідачем вимог діючого законодавства та умов договору, а саме - порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо якісного виконання робіт з капітального ремонту, обумовлених сторонами у договорі.
08.01.2019 ТзОВ "Техно-Бізнес" надав третейському суду заяву про відмову від позову ТзОВ "Техно-Бізнес" до ПрАТ "ЦГЗК" та припинення провадження за первісним позовом на підставі пункту 3 статті 53 Закону України "Про третейські суди".
Рішенням Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15 припинено провадження у справі за первісним позовом ТзОВ "Техно-Бізнес" до ПрАТ "ЦГЗК" про стягнення 14069439,14 грн за порушення умов договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2). Зустрічний позов ПрАТ "ЦГЗК" задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Техно-Бізнес" на користь ПрАТ "ЦГЗК" 22428117,60 грн штрафу за порушення умов договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2). Стягнуто з ТзОВ "Техно-Бізнес" на користь ПрАТ "ЦГЗК" 25500,00 грн витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом. В решті зустрічних вимог ПрАТ "ЦГЗК" відмовлено.
Обґрунтування заяви про скасування рішення третейського суду
У червні 2020 року до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява ПрАТ "ЦГЗК" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15.
Заява обґрунтована тим, що рішення третейського суду ТзОВ "Техно-Бізнес" в добровільному порядку не виконано.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 прийнято до розгляду заяву ПрАТ "ЦГЗК" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15.
Також, у червні 2020 року до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява ТзОВ "Техно-Бізнес" про скасування рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15.
Заява ТзОВ "Техно-Бізнес" про скасування рішення третейського суду мотивована тим, що третейський суд та ПрАТ "ЦГЗК" є пов'язаними між собою особами. Даний третейський суд був створений Асоціацією "Регіональна правова група" наступного дня після реєстрації самої Асоціації. Метою створення даного третейського суду був розгляд спорів (з їх вирішенням, як у даному випадку, протягом майже п'яти років) за участю суб'єктів господарювання, які входять до Групи Метінвест, незалежно від місця їх знаходження (Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська, Київська області та інші). ПрАТ "ЦГЗК" також входить до Групи Метінвест. Юридичні компанії - засновники Асоціації, власниками яких є судді даного третейського суду, здійснюють абонентське юридичне обслуговування та надають правову допомогу емітентам - суб'єктам господарювання, що входять до складу Групи Метінвест, в тому числі і ПрАТ "ЦГЗК". Таким чином, на думку ТзОВ "Техно-Бізнес", в третейській справі №14/126К-15 даний третейський суд розглядав спір проти себе. В зв'язку з чим, склад Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", яким прийнято рішення у справі № 14/126К-15, не відповідав вимогам закону.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2020 розгляд заяви ПрАТ "ЦГЗК" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15 і заяви ТзОВ "Техно-Бізнес" про скасування зазначеного рішення третейського суду об'єднано в одне провадження для спільного розгляду.
У відзиві на заяву про скасування рішення третейського суду ПрАТ "ЦГЗК" просив відмовити в задоволенні заяви ТзОВ "Техно-Бізнес", рішення третейського суду залишити без змін. В обґрунтування доводів посилався на те, що рішення третейського суду було прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, а зазначені в заяві доводи є безпідставними. Відповідно до пункту 2.1. Положення про Постійно діючий Регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група", зареєстрованого Дніпропетровським обласним управлінням юстиції 30.05.2006, метою його діяльності є вирішення спорів щодо захисту майнових та немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. Жодного обмеження кола осіб (крім передбачених законом) Положення не містить. За інформацією із сайту Третейського суду видно, що третейський суд розглядає спори за участю будь яких юридичних осіб. Доводи ТзОВ "Техно-Бізнес" про те, що судді третейського суду є "кінцевими бенефіціарними власниками компаній», які здійснюють абонентське юридичне обслуговування ПрАТ "ЦГЗК" є безпідставними, такими що спростовуються витягами з ЄДР, наданими ТзОВ "Техно-Бізнес", оскільки жоден з суддів, що приймав рішення у справі №14/126К-15, не є кінцевим бенефіціарним власником компаній, зазначених у витягах. Річні звіти ПАТ "ЦГЗК" за 2013 та 2014 роки не можуть заслуговувати на увагу, тому що стосуються періоду, який не пов'язаний з розглядом спору, оскільки склад третейського суду було сформовано в 2016 році, а рішення у справі винесено в 2020 році. Предметом доказування в даному випадку є обставини упередженості та необ'єктивності певних суддів при вирішенні конкретного спору в конкретний період. Надані звіти знаходяться поза межами періоду, коли розглядалась справа. Крім того, відомості в них не вказують на взаємозв'язок між колегією суддів, яка виносила спірне рішення, та ПрАТ "ЦГЗК". Наявність заінтересованості судді (суду) може мати місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Обставинами, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді (суду), можуть бути конкретні незаконні дії судді (суду) під час розгляду справи, які знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з його власними (особистими) інтересами. ТзОВ "Техно-Бізнес" не наводить таких обставин, обґрунтування його вимог побудоване лише на підозрах та припущеннях. При укладені договору №483-52-10 від 04.04.2013, що містить третейське застереження, сторони були вільні у своєму виборі, при цьому список суддів є (і був) розміщений у вільному доступі у мережі Інтернет, отже ТзОВ "Техно-Бізнес" мав можливість обирати будь-якого суддю. При цьому звертає увагу, що ТзОВ "Техно-Бізнес" склад третейського суду влаштовував, коли він звернувся до нього з позовом до ПрАТ "ЦГЗК". І лише після прийняття рішення судом у ТзОВ "Техно-Бізнес" виникли будь-які надумані претензії до суду.
Постійно діючий Регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група" в письмових поясненнях зазначив, що сторони справи на реалізацію положень статті 5 Закону України "Про третейські суди", уклавши третейську угоду у вигляді третейського застереження у договорі, добровільно скористались правом передачі спору на розгляд третейського суду, чим вказали на довіру третейському суду та на обов'язковість виконання рішення третейського суду. Судді третейського суду у своїй діяльності керуються верховенством права, нормами законодавства, є об'єктивними, неупередженими, мають достатньо галузевих знань та професійного досвіду, ділових та моральних якостей, необхідних для вирішення спорів. Колегія третейських суддів у складі: Терещенко О.В. (головуючий), Манелюк Д.В. (доповідач), Петрова Т.А., яка здійснювала розгляд третейської справи №14/126К-15 та якою було прийнято рішення від 05.06.2020, повністю відповідала всім вимогам статті 18 Закону України "Про третейські суди", була сформована з дотриманням норм Регламенту третейського суду. Обставини, які наведені заявником є надуманими припущеннями, такими, що не відповідають дійсності, чинному законодавству України та не підтверджуються належними і допустимими доказами.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №876/26/20 відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ "Техно-Бізнес" про скасування рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15 за позовом ТзОВ "Техно-Бізнес" до ПрАТ "ЦГЗК" про стягнення 14069439,14 грн та за зустрічним позовом ПрАТ "ЦГЗК" до ТзОВ "Техно-Бізнес" про стягнення 32040168,00грн. Рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15 залишено без змін. Задоволено заяву ПрАТ "ЦГЗК" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15. Вирішено видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15. Стягнуто з ТзОВ "Техно-Бізнес" на користь ПрАТ "ЦГЗК" 22428117,60 грн штрафу за порушення умов договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2); 25500,00 грн витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом. Стягнуто з ТзОВ "Техно-Бізнес" на користь ПрАТ "ЦГЗК" 1051,00 грн судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Ухвала апеляційного суду мотивована посиланням на статті 16 - 20, 51 Закону України "Про третейські суди". Доводи ТзОВ "Техно-Бізнес" про те, що спір вирішено складом третейського суду, який не відповідав вимогам закону, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення третейського суду на підставі пункту 4 частини 2 статті 350 ГПК України. Судом також не встановлено наявності підстав для відмови в задоволені заяви про видачу виконавчого документа, визначених у статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 ГПК України.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із зазначеною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду, ТзОВ "Техно-Бізнес" звернулося із апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу скасувати; відмовити в задоволені заяви ПрАТ "ЦГЗК" про примусове виконання рішення Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 05.06.2020 у третейській справі №14/126Л-15; скасувати рішення Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у третейській справі №14/126К-15 в частині стягнення з ТзОВ "Техно-Бізнес" на користь ПрАТ "ЦГЗК" 22428117,60 грн штрафу за порушення умов договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2) та 25500,00 грн витрат, пов'язаних із вирішенням спору третейським судом.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статей 4, 18,19 Закону України "Про третейські суди" та статей 2, 81,86, 277, 350, 351 ГПК України, наголошуючи на тому, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.
Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу
ПрАТ "ЦГЗК" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній ухвалі.
Апеляційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №876/26/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Жуков С.В., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.09.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Техно-Бізнес" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі № 876/26/20 та призначено до розгляду на 30.09.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 задоволено клопотання ТзОВ "Техно-Бізнес" про витребування доказів; запропоновано ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТзОВ ЮКК "Апріорі" надати суду письмові пояснення щодо можливого надання юридичних та консультативних послуг в період з січня 2013 року по березень 2015 року включно, у період з лютого 2017 року по грудень 2018 року; можливого надання юридичних та консультативних послуг в період з жовтня 2019 року по грудень 2019 року включно. Головному управлінню ДПС у Дніпровській області надати за наявності докази на підтвердження взаємовідносин між ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТзОВ ЮКК " Апріорі" з надання юридичних та консультативних послуг в період з січня 2013 року по березень 2015 року включно, та у період з лютого 2017 року по грудень 2018 року. Розгляд апеляційної скарги ТзОВ "Техно-Бізне"с на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №876/26/20 відкладено на 21.10.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Техно-Бізнес" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №876/26/20, який здійснювався в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon", з технічних причин відкладено на 04.11.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Техно-Бізнес" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №876/26/20 відкладено на 18.11.2020. Запропоновано ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", ТзОВ ЮКК "Апріорі", АО "АК "Апріорі", Головному управлінню ДПС у Дніпровській області надати суду, за наявності, докази щодо взаємовідносин між ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", ТзОВ ЮКК "Апріорі", АО "АК "Апріорі" з надання юридичних та консультативних послуг за періоди: з січня 2013 року по березень 2015 року включно, з лютого 2017 року по грудень 2018 року включно, з жовтня 2019 року по грудень 2019 року включно.
У зв'язку з перебування судді Банаська О.О. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 876/26/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.11.2020.
У судовому засіданні 18.11.2020 оголошено перерву з розгляду апеляційної скарги ТзОВ "Техно-Бізнес" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №876/26/20 до 25.11.2020 о 12:30год.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
Оцінка аргументів учасників справи
Щодо суті апеляційної скарги
Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи №876/26/20, третейської справи №14/126К-15 та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
За змістом частини 2 статті 24, частини 2 статті. 25 та частини 2 статті 253 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом; Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Частинами 3, 4 статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
Відповідно до статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України "Про третейські суди".
Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частини 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди").
Відповідно до абз. 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Частинами 1, 4 - 6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, 04.04.2013 між ТзОВ "Техно-Бізнес" (виконавець) та ПрАТ "ЦГЗК" (замовник) було укладено Договір №483-52-12 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2).
Відповідно до пункту 8.2 зазначеного Договору якщо спори та розбіжності, які виникають у зв'язку з виконанням даного договору або які стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому Регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності до Регламенту вказаного суду. Рішення Третейського суду є остаточним та обов'язковим для сторін і підлягає виконанню в строки, вказані в рішенні суду.
Доказів визнання недійсною або оспорювання дійсності третейської угоди сторонами надано не було.
Крім того, судова колегія зауважує, що спір відносно добровільних дій сторін з укладання третейської угоди відсутній.
Як вбачається з матеріалів третейської справи №14/126К-15 та рішення третейського суду від 05.06.2020, спір у вказаній третейській справі стосується виконання договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2).
Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком апеляційного господарського суду, що рішення у Постійно діючому Регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, а також цим рішенням не вирішувались питання, які виходять за межі третейської угоди.
В апеляційній скарзі, ТзОВ "Техно-Бізнес" стверджує, що склад Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", яким прийнято рішення у справі №14/126К-15, що є підставою для скасування рішення третейського суду в силу положень пункту 4 частини 2 статті 350 ГПК України та пункту 4 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Оцінюючи цей довід апеляційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Щодо доводів ТзОВ "Техно-Бізнес" про те, що метою створення Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" є розгляд спорів суб'єктів господарювання, що входять до Групи Метінвест, колегія суддів зазначає, що це припущення не підтверджується жодними доказами.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група", зареєстрованого Дніпропетровським обласним управлінням юстиції 30.05.2006, метою його діяльності є вирішення спорів щодо захисту майнових та немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. Жодного обмеження кола осіб (крім передбачених законом) Положення не містить.
Той факт, що Третейський суд створений Асоціацією регіональна правова група, жодним чином не підтверджує існування підстав вважати, що третейський суд і ПрАТ "ЦГЗК" є пов'язаними особами, оскільки виходячи з нормативного визначення "пов'язанні особи", яке міститься в Податковому кодексі України, основними ознаками, що вказують на пов'язаність осіб - є володіння певною часткою корпоративних прав іншої особи та можливість приймати рішення щодо призначення її виконавчих органів.
Згідно із статтею 18 Закону України "Про третейські суди" третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору. Третейськими суддями не можуть бути: особи, які не досягли повноліття та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду; особи, які мають судимість; особи, визнані в судовому порядку недієздатними; судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України. У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюється лише на головуючого складу третейського суду.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.
Таким чином, при призначенні судді сторони керуються виключно принципом автономії волі сторін, власними переконаннями та вподобаннями і обирають такого суддю, освіта, досвід, авторитет і моральні якості якого будуть визнані обома сторонами.
За положеннями частин 1 - 3, 5 статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.
Статтею 2.1. Регламенту Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" визначено, що третейський розгляд справи здійснюється Третейським судом у складі третейських суддів, які обираються сторонами або призначаються Головою Третейського суду з числа осіб, включених у список третейських суддів Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група". Третейський суд розглядає справи колегіально у складі трьох третейських суддів, про що Голова третейського суду виносить ухвалу.
Відповідно до статті 2.2. Регламенту Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" формування складу третейського суду здійснюється у наступному порядку: при формуванні складу третейського суду кожна із сторін протягом п'яти днів з моменту отримання повідомлення третейського суду обирає по одному судді із затвердженого списку третейських суддів, про що письмово повідомляє третейський суд, а обрані у такий спосіб судді, обирають третейського суддю - головуючого при розгляді справи. Якщо одна із сторін не обере третейського суддю протягом 10 днів після одержання повідомлення третейського суду, або сторони обрали одного і того самого суддю, голова третейського суду призначає іншого суддю, а призначені у такий спосіб судді, обирають третейського суддю - головуючого при розгляді конкретної справи. У разі якщо обидві сторони у зазначений спосіб не обрали належну кількість суддів, голова третейського суду призначає двох суддів із затвердженого списку третейських суддів, а призначені у такий спосіб судді, обирають третього третейського суддю - головуючого при розгляді конкретної справи.
Наведене свідчить про те, що Регламент Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" передбачає можливість визначення самими сторонами персонального складу третейського суду і лише, якщо склад суду не визначено, він визначається головою третейського суду.
Як вбачається із матеріалів третейської справи, 18.12.2015 до третейського суду надійшла заява ТзОВ "Техно-Бізнес" від 16.12.2015 №92 про відбір судді для розгляду справи, відповідно до якої обрано суддю - Петрову Т.А.
22.12.2015 до третейського суду надійшла заява ПАТ "ЦГЗК" від 21.12.2015 №1320-А/26, відповідно до якої обрано суддю - Сідлецьку С.О.
Третейські судді Петрова Т.А. та Сідлецька С.О. обрали третім третейським суддею - головуючим для вирішення спору між сторонами Палій Є.А.
Ухвалою Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 25.12.2015 обрано колегію третейських суддів для розгляду справи у складі: Палій Є.А. (головуючий), Петрова Т.А. (доповідач), Сідлецька С.О.
Третейський суддя Петрова Т.А. у зв'язку з перебуванням у термінову відрядженні достроково припинила повноваження у справі.
Виходячи з положень статті 23 Закону України "Про третейські суди", пункту 2.10. Регламенту Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", якщо повноваження третейського судді припинені достроково, інший третейський суддя призначається чи обирається згідно з правилами, які застосовувались при призначенні чи обранні третейського судді, який змінюється.
Оскільки третейський суддя Петрова Т.А. був обраний ТзОВ "Техно-Бізнес", останнє подало третейському суду заяву від 26.02.2016, відповідно до якої замість третейського судді Петрової Т.А. обрано третейського суддю Присяжного Д.М.
Ухвалою Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 26.02.2016 достроково припинено повноваження третейського судді Петрової Т.А., обрано колегію третейських суддів у складі: Палій Є.А. (головуючий), Присяжний Д.М. (доповідач), Сідлецька С.О.
11.03.2016 представником ТзОВ "Техно-БІзнес" було подано до третейського суду заяву про відвід складу третейського суду.
Ухвалою Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 11.03.2016 відмовлено ТзОВ "Техно-Бізнес" у задоволенні заяви про відвід складу третейського суду.
16.03.2016 ТзОВ "Техно-Бізнес" подано до третейського суду заяву про відвід складу третейського суду.
Представником ПрАТ "ЦГЗК" в судовому засіданні 08.04.2016 було подано до третейського суду клопотання про відвід колегії третейських суддів.
Ухвалою Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 08.04.2016 задоволено заяви сторін про відвід складу третейського суду, надано сторонам час для обрання кандидатур для складу суду у справі.
18.04.2016 на адресу третейського суду надійшла заява ТзОВ "Техно-Бізнес" від 15.04.2016, в якій зазначено, що в якості третейського судді для вирішення спору між сторонами у справі не обрано жодного з кандидатур та звернуто увагу на те, що жоден суддя третейського суду не може розглянути справу по суті, оскільки ТзОВ "Техно-Бізнес" не має довіри до будь-якої кандидатури третейського суду. ТзОВ "Техно-Бізнес" вказав, що має намір розглянути спір у Господарському суді Дніпропетровської області.
Зі сторони ПрАТ "ЦГЗК" обрано кандидатуру третейського судді Стеця О.М. (лист від 13.04.2016 №1471-А/26).
Головою третейського суду для розгляду справи було призначено третейського суддю Манелюка Д.В. Третейські судді Стець О.М. та Манелюк Д.В. обрали третім суддею - головуючого для вирішення спору між сторонами у справі - Терещенко О.В.
Ухвалою Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 18.04.2016 обрано колегію третейських суддів для розгляду справи у складі Терещенко О.В. (головуючий), Манелюк Д.В. (доповідач), Стець О.М.
Третейський суддя Стець О.М. у зв'язку з перебуванням у відрядженні достроково припинив повноваження у справі.
10.06.2016 ПрАТ "ЦГЗК" звернувся до третейського суду із заявою про заміну третейського судді, в якій просив замінити третейського суддю Стеця О.М. на третейського суддю - Петрову Т.А.
Ухвалою Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 10.06.2016 достроково припинено повноваження третейського судді Стеця О.М., обрано колегію третейських суддів у складі: Терещенко О.В. (головуючий), Манелюк Д.В. (доповідач), Петрова Т.А.
25.03.2016 третейським судом отримано позовну заяву ПрАТ "ЦГЗК" до ТзОВ "Техно-Бізнес" про стягнення 32040168,00 грн за порушення умов договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловоза 2ТЕ10М в об'ємі КР-2).
На адресу третейського суду позивачем за вказаним позовом було направлено повідомлення №68 від 11.04.2016, в якому ним в якості третейського судді для вирішення спору було обрано кандидатуру Сідлецької С.О.
Зі сторони відповідача третейського суддю для вирішення спору не було обрано.
Головою третейського суду для розгляду справи призначено третейського суддю Стеця О.М. Третейські судді Сідлецька С.О. та Стець О.М. обрали третім третейським суддею - головуючого для вирішення спору Манелюка Д.В.
Ухвалою Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 27.05.2016 обрано колегію третейських суддів для розгляду справи №14/48К-16 у складі: Манелюк Д.В. (головуючий), Сідлецька С.О. (доповідач), Стець О.М.
Іншою ухвалою Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 27.05.2016 порушено третейський розгляд справи.
Ухвалою Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 24.06.2016 об'єднано в одне провадження позовну заяву ТзОВ "Техно-Бізнес" до ПрАТ "ЦГЗК" про стягнення 10446137,95 грн за порушення умов договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2) та зустрічну позовну заяву ПрАТ "ЦГЗК" до ТзОВ "Техно-Бізнес" про стягнення 32040168,00 грн за порушення умов договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2) у справі №14/126К-15. Вирішено розгляд справи здійснювати у складі суддів: Терещенко О.В. (головуючий), Манелюк Д.В. (доповідач), Петрова Т.А.
Ухвалу мотивовано наступним. Регламентом Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" встановлено, що третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватись (п. 3.16.).
Спір між сторонами у справі №14/126К-15, за первісним та зустрічними вимогами, виник в результаті порушення сторонами умов Договору №483-52-10 від 04.04.2013 (на капітальний ремонт секцій тепловозу 2ТЕ10М в об'ємі КР-2). Сторони умовами Договору передбачили відповідальність, що виникає у випадку порушення умов Договору однієї із сторін (п. 6.2. Договору - відповідальність за неякісний ремонт, п.п. 3.1., 3.2. Договору - порушення строків оплати виконаних робіт).
Таким чином, спір за первісним та зустрічними вимогами у справі №14/126К-15, випливає з порушення сторонами взятих на себе договірних зобов'язань за Договором, зокрема, порушення строків оплати виконаних робіт ПрАТ "ЦГЗК" (відповідачем за первісним позовом) та порушення умов щодо належної якості виконаних робіт ТзОВ "Техно-Бізнес" (відповідач за зустрічним позовом). Також у вказаній ухвалі зазначено, що третейським судом враховано задоволення клопотань сторін про відвід колегії третейських суддів та вираження сторонами недовіру судді.
Розгляд даної третейської справи неодноразово зупинявся у зв'язку із призначенням у справі судових експертиз.
Із матеріалів третейської справи встановлено, що ухвалою Третейського суду від 26.02.2016 по справі №14/126К-15 було достроково припинено повноваження судді Петрової Т.А. у зв'язку із перебуванням у терміновому відрядженні, тому на неї не поширюються обмеження встановлені частини 2 статті 18 Закону України "Про третейські суди" та пункту 2.4. Регламенту постійно діючого регіонального третейського суду України при асоціації "Регіональна правова група", які передбачать, що жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.
Колегія суддів вважає, що склад третейського суду по справі №14/126-К-15 відповідав вимогам законодавства, що, зокрема, підтверджується процесуальними діями ТзОВ "Техно-Бізнес", адже під час розгляду справи №14/126К-15 після остаточного формування складу третейського суду (червень 2016 року) і до дати прийняття рішення (05.06.2020) відводів третейським суддям не заявлялось, що, в тому числі, свідчить про відсутність обставин, які б підтверджували неможливість участі суддів третейського суду у розгляді справи. Із квітня 2016 року ТзОВ "Техно-Бізнес" самоусунувся від формування складу третейського суду.
Доводи ТзОВ "Техно-Бізнес" про те, що про обставини, які на його думку є підставою для скасування рішення Третейського суду йому стало відомо вже після призначення суддів, не пояснюють причини, які б заважали йому звернутися із заявами про відвід суддів третейського суду в період з листопада 2019 року по червень 2020 року (з моменту коли йому стало відомо про обставини на які він посилається, до моменту винесення рішення третейським судом у справі №14/126К-15).
Доводи ТзОВ "Техно-Бізнес" про те, що судді Третейського суду є "кінцевими бенефіціарними власниками компаній", які здійснюють абонентське юридичне обслуговування ПрАТ "ЦГЗК" є непідтвердженими, такими, що спростовуються витягами з ЄДРПОУ, оскільки жоден із суддів, що приймав рішення у справі №14/126К-15, не є кінцевим бенефіціарним власником компанії, зазначених у витягах наданих ТзОВ "Техно-Бізнес".
Також колегія суддів зазначає, що предметом доказування у даній справі є обставини упередженості та необ'єктивності певних суддів при вирішенні конкретного спору в конкретний період.
Надані ТзОВ "Техно-Бізнес" річні звіти ПрАТ «ЦГЗК» за 2013 та 2014 роки знаходяться поза межами періоду, коли розглядалась справа, крім того, відомості в них не вказують на взаємозв'язок між колегією суддів, яка виносила спірне рішення, та ПрАТ "ЦГЗК".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020, від 04.11.2020 задоволено клопотання ТзОВ "Техно-Бізнес" про витребування доказів.
З наданих на виконання ухвал Верховного Суду ПрАТ "ЦГЗК", Адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Апріорі", Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області пояснень та додатків колегією суддів не встановлено підстав та доказів вважати, що судді третейського суду, які приймали оскаржуване рішення, проявляли особисту упередженість.
Враховуючи викладене, оскільки ТзОВ "Техно-Бізнес" не доведено наявність підстав для скасування рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності до положень статті 350 ГПК України та статті 51 Закону України "Про третейські суди", як і не встановлено таких підстав апеляційним господарським судом та Верховним Судом, колегія суддів погоджується із висновками Центрального апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні заяви ТзОВ "Техно-Бізнес" в цій частині.
При цьому у таких випадках Європейський суд з прав людини вважає, що не має з боку держави порушення права на справедливий суд.
Так, в абзаці 3 п. 30 рішення ЄСПЛ від 12.12.1983 у справі "Bramelid and Malmstrцm v. Sweden" зазначено, що …Комісія [Європейська комісія з прав людини] відзначає, що між добровільним та обов'язковим арбітражем слід зробити різницю. Зазвичай не виникає проблем із застосуванням статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] у випадку добровільного арбітражу. Якщо, з іншої сторони, арбітраж є обов'язковим у силу вимоги закону, як у цьому разі, сторони не мають іншої опції, окрім передачі справи на вирішення Арбітражної ради, тож рада повинна забезпечити гарантії, викладені у статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].
Відтак, у цій справі положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не розповсюджуються на спірні правовідносини, а скаржник не був позбавлений права на "доступ до суду", оскільки домовленість передати спір на розгляд третейського суд була добровільною, усвідомленою, однозначною та супроводжувалась гарантіями, пропорційними їх значущості. При цьому сторонам була забезпечена можливість оскаржити таке рішення до державного суду.
Відповідно до статей 55, 56 Закону України "Про третейські суди" визначено, що рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Згідно з частини 3 статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
В статті 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні підстави наведені у статті 56 Закону України "Про третейські суди".
ТзОВ "Техно-Бізнес" не спростовано встановлені судами обставини про те, що третейська справа №14/126К-15 була підвідомча вищезазначеному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачою виконавчого документа не пропущений; доказів того, що третейська угода у встановленому законом порядку була визнана компетентним судом недійсною матеріали справи не містять; склад третейського суду, що здійснював вирішення даного спору відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Доводи ТзОВ "Техно-Бізнес" про наявність підстав для скасування рішення третейського суду відхилені судами із вищевказаних підстав.
Стверджуючи про відсутність підстав для видачі наказу, ТзОВ "Техно-Бізнес" не надав доказів виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.06.2020 у справі №14/126К-15 у добровільному порядку.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав, передбачених законодавством, для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 275, статтею 276 ГПК України, апеляційна скарга ТзОВ "Техно-Бізнес" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Бізнес" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №876/26/20 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Пєсков В.Г.