30 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/21577/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» (далі - ПАТ «Київмедпрепарат», скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020
у справі № 910/21577/16
за позовом Національного банку України
до ПАТ «Київмедпрепарат»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ПАТ «Київмедпрепарат» 26.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі №910/21577/16 (повний текст постанови виготовлений 05.10.2020), а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, скаржник просить суд вирішити питання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення їх касаційного перегляду.
Також 30.10.2020 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли заперечення Національного банку України проти відкриття касаційного провадження та заперечення на заяву про зупинення виконання рішення суду, підписані ЕЦП. Слід відзначити, що 02.11.2020 ідентичні клопотання за формою, змістом та реквізитами надійшли до суду також засобами поштового зв'язку.
Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2020 касаційну скаргу ПАТ «Київмедпрепарат» у справі №910/21577/16 залишено без руху, оскільки остання не містила доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги, у встановленому Законом розмірі та порядку; надано скаржнику строк на усунення зазначеного недоліку.
Вищевказана ухвала Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №910/21577/16 направлена скаржнику 06.11.2020 та отримана ним 12.11.2020, що підтверджується зворотним повідомлення про вручення поштового відправлення та наявною інформацією про відстеження вказаного листа на сайті http://ukrposhta.ua.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №910/21577/16 скаржник 20.11.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/21577/16, зокрема - платіжне доручення від 18.11.2020 №13881, яка зареєстрована канцелярією Касаційного господарського суду 23.11.2020.
З огляду на викладене скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 06.11.2020 у справі №910/21577/16.
За таких обставин Касаційний господарський суд дійшов висновку, що скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №910/21577/16 усунуто недоліки касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Крім того, у поданій касаційній скарзі скаржник із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, в обґрунтування своєї правової позиції ПАТ «Київмедпрепарат» відзначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми статей 1, 5, 7, 11, 19, 33, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частин першої статті 2, частини другої статті 3, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункт 23 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141. Зазначені порушення призвели до того, що господарськими судами звернуто стягнення на предмет іпотеки на більшу площу нерухомого майна, ніж це передбачено Іпотечним договором, що є непропорційним втручанням у право власності іпотекодавця, як власника такого майна. Крім того, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою факт можливості виконання вказаного рішення суду на практиці, адже стягнення на частину переданого в іпотеку майна можливе лише за умови її виділення в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №565/1778/13-ц).
Також скаржник здійснює посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», постанови Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №635/4427/15-ц, від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц щодо вичерпності, чіткості та безумовності висновків суду, що виплавають з фактичних обставин у справі, викладених у судовому рішенні.
Серед іншого скаржник відзначає, що господарські суди допустили і порушення норм процесуального права, а саме статті 80 ГПК України щодо порядку приєднання доказів до матеріалів справи. Окрім того, судами попередніх інстанцій порушено принцип гласності судового процесу (стаття 8 ГПК України) та статтю 233 ГПК України, оскільки суди протокольними ухвалами (які навіть не відображені у протоколах судових засідань) вирішували питання про розгляд позову банку та апеляційної скарги ПАТ «Київмедпрепарат» у закритому судовому засіданні.
Вказані вище обставини, на думку скаржника, є також підставою для скасування оскаржуваних судових рішень на підставі статті 310 ГПК України.
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Імперіал Буд Компані» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/21577/16 до закінчення його касаційного перегляду слід відзначити таке.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України при відкритті касаційного провадження у справі за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення.
А саме клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (CASE OF HORNSBY v. GREECE № 18357/91 § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
При цьому слід врахувати і заперечення Національного банку України проти зупинення виконання рішення суду, які мотивовані тим, що скаржником не наведене належне обґрунтування та не надані докази необхідності зупинення виконання вказаного рішення суду, з огляду на що позивач просив суд відмовити у задоволенні клопотання скаржника.
Водночас з огляду на приписи ГПК України (щодо законної сили судового рішення), меж зупинення виконання (дії) судових рішень, правової сутті поняття «зупинення дії постанови», яке не є тотожним з поняттям «набрання законної сили судового рішення», причинно-наслідкового зв'язку між зупиненням дії судового рішення та наведеними аргументами клопотання у поєднанні з наданими документами до нього, ймовірності ускладнення виконання у майбутньому Верховним Судом оцінюються критично і клопотання відхиляється, оскільки не містить аргументованого обґрунтування, а також відсутні допустимі та належні докази на підтвердження факту необхідності зупинення дії судового рішення.
Керуючись статтями 234, 235, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/21577/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі №910/21577/16.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 21 грудня 2020 року о 16:00 у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 14 грудня 2020 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання є необов'язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні Верховний Суд роз'яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про право сторін брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 ГПК України.
5. Витребувати матеріали справи № 910/21577/16 Господарського суду міста Києва за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
6. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду.
7. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Київмедпрепарат» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/21577/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос