Справа № 626/1948/17
Провадження 1-кп/910/56/19
01 грудня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участі
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого грошового стягнення та привід обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2017 року за № 42016000000001569, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Вищим антикорупційним судом здійснюється судовий розгляд згаданого кримінального провадження.
Прокурором у судовому засіданні заявлено усне клопотання про застосування до обвинуваченого грошового стягнення та привід обвинуваченого. Аргументуючи клопотання, прокурор зазначив, що обвинувачений неодноразово не з'являвся за викликом суду, будь-яких документів не надав, а оскільки він є суддею, йому відомі процесуальні обов'язки обвинуваченого. Окрім того, звертав увагу на те, що за клопотанням сторони обвинувачення на обвинуваченого вже накладалось грошове стягнення за неявку до суду за викликом. Просив накласти грошове стягнення на обвинуваченого за неявку до суду без поважних причин у розмірі 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також прокурор просить застосувати привід обвинуваченого.
Судом установлено, що судові засідання в жовтні, листопаді 2020 року неодноразово відкладалися у зв'язку з неявкою обвинуваченого:
09 жовтня 2020 року судовий розгляд було відкладено на 23 жовтня 2020 року за заявою обвинуваченого, до якої додано фотокопію медичної довідки (т. 8, а.с. 149-150).
23 жовтня 2020 року обвинувачений до суду не з'явився, надіслав заяву з повідомленням про хворобу та відкриття лікувального листа у зв'язку із захворюванням на ГРВІ, підозрою на COVID-19, перебуванням на самоізоляції (т. 8, а.с. 191). Підтверджуючих документів обвинуваченим не надано. Судове засідання було відкладено на 29 жовтня 2020 р. на 10 год. 30 хв.
29 жовтня 2020 року обвинувачений в призначений час до суду не з'явився, надав заяву про можливе запізнення на судове засідання у зв'язку з тим, що час прибуття потягу 12 год. 01 хв., повідомив орієнтований час прибуття до суду о 12 год. 40 хв., долучив копії власного квитка та квитка його захисника (т. 8, а.с. 204-206) Причина неявки обвинуваченого ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, визнана судом неповажною, судове засідання відкладено на 12 год. 40 хв. того ж дня.
Судове засідання, призначене на 12 год. 40 хв. того ж дня, знято з розгляду, у зв'язку із зайнятістю колегії суддів в іншому кримінальному провадженні, розгляд справи відкладений на 13 листопада 2020 року.
03 листопада 2020 року обвинувачений подав до суду клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на 13 листопада 2020 року, з об'єктивних причин, у зв'язку з обранням його делегатом на з'їзд суддів, що має відбуватись у цей день. Підтверджуючих документів щодо обрання його делегатом не надав (т. 8, а.с. 213-214). Просив перенести судове засідання, призначене на 13 листопада 2020 року. Вказане судове засідання за клопотаннями обвинуваченого, захисника та прокурора, було знято з розгляду з відкладенням розгляду справи на 19 листопада 2020 року о 10 год. 00 хв.
19 листопада 2020 року обвинувачений у судове засідання не з'явився, жодних заяв і клопотань не надав. У справі відсутні документи щодо належного повідомлення про дату та час судового засідання. Судове засідання було відкладено на 27 листопада 2020 року о 13 год. 30 хв. із призначенням судових засідань 01 грудня 2020 року о 14 год. 30 хв., 23 грудня 2020 о 13 год. 00 хв.
27 листопада 2020 року обвинувачений до суду не з'явився, надав клопотання про перенесення судових засідань, у зв'язку із перебуванням на лікуванні та самоізоляцією (т. 9, а.с. 8-9), підтверджуючих документів не надав. Аналогічне клопотання про відкладення подане захисником ОСОБА_7 . Судове засідання було відкладено на 01 грудня 2020 року на 14 год. 30 хв. із призначенням додаткових дат судових засідань 08 грудня 2020 року о 12 год. 45 хв., 09 грудня 2020 року о 12 год. 45 хв., 11 грудня 2020 року о 12 год. 45 хв.
01 грудня 2020 року обвинувачений до суду черговий раз не з'явився, надав заяву про перенесення судового засідання у зв'язку із захворюванням на пневмонію і перебуванням на лікуванні і самоізоляції. Підтверджуючих документів не надав.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - заздалегідь повідомити про це.
У ч. 1 ст. 138 КПК наведено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, серед яких у п. 3 - обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), у п. 8 - інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Відповідно до ст. 139 КПК, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку не прибуття на виклик слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 144 КПК, грошове стягнення під час судового провадження накладається за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою суду.
Згідно з ч. 2 ст. 146 КПК, під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно.
Згідно зі ст. 318 КПК, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 грудня 2020 року у розмірі 2270 гривень.
Із системного аналізу ст. 42 КПК, убачається, що беззаперечним обов'язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК, обвинувачений зобов'язаний заздалегідь про це повідомити суд.
Як установлено судом, виклики обвинуваченого ОСОБА_6 у судові засідання, призначені на 23 жовтня 2020 року, 27 листопада 2020 року та 01 грудня 2020 року було здійснено вчасно та належним чином, про обізнаність обвинуваченого про дату та час призначених судових засідань також свідчать, зокрема, клопотання про їх відкладення, які обвинувачений ОСОБА_6 надсилав суду електронною поштою.
Разом із тим, будучи належним чином повідомленим, обвинувачений ОСОБА_6 у визначений час у судові засідання не з'явився, не надав суду документів на підтвердження поважності причин своєї неявки. Суд ураховує, що з часу неявки до суду в судове засідання, призначене 23 жовтня 2020 року, минуло вже понад п'ять тижнів, і сторона захисту мала достатньо часу для подання доказів поважності причин неявки за викликом суду.
Крім того, як зазначалося вище, обвинуваченим не надано і документальних підтверджень щодо поважності причин неявки за викликом суду в судові засідання, призначені на 27 листопада 2020 року, 01 грудня 2020 року.
Також у судові засідання не з'являється і захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , що унеможливлює заслуховування думки сторони захисту про застосування грошового стягнення. Оскільки ж законом передбачено негайний розгляд відповідного питання після його ініціювання, а також можливості подання стороною захисту згідно ст. 147 КПК клопотання про скасування грошового стягнення, суд уважає за можливе розглянути питання про накладення грошового стягнення за відсутності сторони захисту.
З огляду на таке, суд приходить до висновку про неявку обвинуваченого до суду за викликом 23 жовтня 2020 року, 27 листопада 2020 року, 01 грудня 2020 року без поважних причин, що свідчить про невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, і у зв'язку з цим уважає за доцільне накласти на обвинуваченого ОСОБА_6 грошове стягнення в межах, передбачених ст. 139 КПК.
Суд погоджується з прокурором у тому, що обвинувачений ОСОБА_6 , будучи професійним суддею, розуміє процесуальні обов'язки, покладені на обвинуваченого а також зазначає, що з огляду на вказану обставину, обвинувачений розуміє також і те, що неодноразове відкладення колегіального розгляду справи призводить до затримок, у т.ч. у розгляді інших кримінальних проваджень, причому кожна особа має право на розгляд її справи протягом розумного строку.
Визначаючи розмір грошового стягнення, судом ураховується також те, що ухвалою від 04 червня 2020 року неявку обвинуваченого ОСОБА_6 у судове засідання 04 червня 2020 року визнано такою, що здійснена без поважних причин та накладено грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Окрім того, як зазначалося вище, судом було визнано неповажною неявку обвинуваченого в судове засідання, призначене на 29 жовтня 2020 року на 10 год. 30 хв. А тому, враховуючи неодноразовий та повторний характер неявки, суд уважає за доцільне застосувати максимальний розмір грошового стягнення та накласти на обвинуваченого ОСОБА_6 грошове стягнення в розмірі 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4540 грн. 00 коп.
У частині клопотання прокурора про привід обвинуваченого суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 139 КПК, привід обвинуваченого може бути застосований з тих же підстав, що і накладено грошове стягнення. Як привід так і грошове стягнення, згідно зі ст. 131 КПК належать до заходів забезпечення кримінального провадження. Суд уважає, що в цьому випадку накладення грошового стягнення є на цей час достатнім і пропорційним заходом забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Тому в задоволенні частини клопотання прокурора про привід обвинуваченого належить відмовити.
Крім того, через неявку у судове засідання обвинуваченого ОСОБА_6 , беручи до уваги, що судові засідання не можуть проводитися без участі обвинуваченого, судовий розгляд підлягає відкладенню із призначенням наступних дат судових засідань.
Керуючись статтями 42, 110,139, 144, 146, 318, 323 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за неявку без поважних причин за викликом суду 23 жовтня 2020 року, 27 листопада 2020 року, 01 грудня 2020 року у розмірі 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4540 грн. 00 коп.
В задоволенні клопотання в частині приводу обвинуваченого відмовити.
2. Судовий розгляд відкласти на 08 грудня 2020 року о 12 год. 45 хв., призначити наступні судові засідання 09 грудня 2020 року о 12 год. 45 хв., 11 грудня 2020 року о 12 год. 45 хв, 23 грудня 2020 року о 13 год. 00 хв, 12 січня 2021 року о 13 год. 00 хв, 21 січня 2021 року о 13 год. 00 хв, 25 січня 2021 року о 13 год. 00 хв, 04 лютого 2021 року о 13 год. 00 хв, 11 лютого 2021 року о 13 год. 00 хв, 22 лютого 2021 року о 13 год. 00 хв.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до положень ст. 147 КПК України, він має право на подання клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення суду, який її виніс, у разі наведення обґрунтованих доводів про безпідставність накладення грошового стягнення.
Клопотання подається до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_3
ОСОБА_2