Справа № 991/9656/20
Провадження1-кс/991/9896/20
27 листопада 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , особи, яка звернулась із скаргою ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої службової особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язання вчинити дії,
25.11.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої службової особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання його заяви № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 364-1, 365-2 КК України, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 25.11.2020 скарга визначена на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
Ухвалою від 25.11.2020 відкрито провадження з розгляду даної скарги та призначено судове засідання.
Скарга мотивована тим, що 16.11.2020 ОСОБА_3 направив на офіційну електронну адресу НАБУ заяву № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статями 364, 364-1, 365-2 КК України, стосовно коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», Головою Національного банку України ОСОБА_4 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_5 , директорами-розпорядниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, міністром внутрішніх справ України ОСОБА_6 , начальником ГСУ МВС України та ГСУ НПУ, головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами, якими, внаслідок зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, чим завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - вкладників та кредиторів банку, сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Вказана заява була отримана адресатом 16.11.2020.
На час звернення зі скаргою до суду, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою ОСОБА_3 не були внесені до ЄРДР, витяг з ЄРДР не надано, досудове розслідування не розпочато, що свідчить про бездіяльність уповноваженої службової особи НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, ОСОБА_3 просить задовольнити подану ним скаргу та зобов'язати уповноважену особу НАБУ:
- протягом 24 годин з моменту ухвалення судового рішення внести відомості до ЄРДР за його заявою № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статями 364, 364-1, 365-2 КК України;
- надати документальне підтвердження про прийняття його заяви № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статями 364, 364-1, 365-2 КК України;
- надати пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, які він набув з моменту подачі заяви № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статями 364, 364-1, 365-2 КК України;
- вручити йому витяг з ЄРДР із внесеними до нього відомостями за його заявою № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020, направленої до НАБУ 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статями 364, 364-1, 365-2 КК України;
- надати відповідь на його клопотання, викладені в заяві № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020;
- негайно проінформувати слідчого суддю Вищого антикорупційного суду про результати виконання ухвали, направивши ОСОБА_3 копію витягу з ЄРДР та пам'ятки про процесуальні права та обов'язки.
Особа, яка звернулась зі скаргою ОСОБА_3 , у судовому засіданні скаргу підтримав із підстав, що у ній викладені, просив її задовольнити. На запитання слідчої судді пояснив, що він є вкладником коштів ПАТ «Міський комерційний банк», який був визнаний несплатоспроможним і в подальшому була розпочата процедура ліквідації банку, внаслідок чого йому було задано матеріальної шкоди в розмірі 1 млн. доларів США. За таких обставин вважає себе потерпілим від протиправних дій службових осіб, що вчинили кримінальні правопорушення, які наведені у його заяві № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020.
Представник органу, дії якого оскаржуються, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги (а.с. 20, 21), у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, позиції щодо розгляду скарги не висловив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідча суддя, вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши особу, яка звернулась зі скаргою, дослідивши відомості, що наявні у матеріалах справи №991/9656/20, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідча суддя дійшла до такого висновку.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів скарги вбачається, що 16.11.2020 ОСОБА_3 направив на офіційну електронну адресу НАБУ заяву № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення можливих кримінальних правопорушень, передбачених статями 364, 364-1, 365-2 КК України, Головою Національного банку України ОСОБА_4 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_5 , директорами-розпорядниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, міністром внутрішніх справ України ОСОБА_6 , начальником ГСУ МВС України та ГСУ НПУ, головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами, які виразилися у заволодінні коштами ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft» на суму понад 62 млн Євро, шляхом зловживання владою або службовим становищем тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, чим завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - вкладників та кредиторів банку та сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
У вказаній заяві ОСОБА_3 викладені обставини про те, що службові особи ПАТ «Конверсбанк» (нині - ПАТ «Міський комерційний банк»), за змовою із власником банку громадянином РФ ОСОБА_7 та домовленістю зі службовими особами банку «Meinl Bank Aktiengesellschaft», і при сприянні службових осіб Національного банку України, Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, організували передачу банку «Meinl Bank Aktiengesellschaft» через його рахунок у Deutsche Bank Trust Co Americas коштів вкладників банку у розмірі 58 745 057 млн. дол. США.
В порушення вимог Національного банку України та законів, і з метою приховування від Національного банку України оформлення фіктивної ліквідності - укладання договорів відповідального зберігання (застави) від 23.09.2011, 07.10.2011 та 03.11.2011 на користь банку «Meinl Bank Aktiengesellschaft» по його кредитному договору з офшорною компанію «Melfa Group Ltd» (Беліз), яка належала власнику та члену спостережної ради ПАТ «Конверсбанк» (нині - ПАТ «Міський комерційний банк») громадянину РФ ОСОБА_7 , які не були повернуті банку, і за даними Головного слідчого управління Служби безпеки України були списані 15.12.2015 р., чим спричинило тяжкі наслідки ПАТ «Міський комерційний банк», його вкладникам, Міністерству фінансів України та Національному банку України, які були вимушені кредитувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для здійснення обов'язкових виплат вкладникам, та нанесли їм шкоду в особливо великих розмірах - більше 62 млн. Євро.
Постановою Правління НБУ від 19.03.2015 р. №187 в банку було відкликано банківську ліцензію, і рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 р. №64 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк», чим було спричинено збитків державі, Національному банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міністерству фінансів України та її вкладникам на вищезазначену суму.
ОСОБА_3 вказує на те, що зазначені обставини дають можливість зробити висновок про той факт, що в діях Голови Національного банку України ОСОБА_4 , заступника Голови Національного банку України ОСОБА_5 , директорів-розпорядників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, міністра внутрішніх справ України ОСОБА_6 , начальника ГСУ МВС України та ГСУ НПУ, голова Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованим їм особам можуть вбачатися ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена статями 364, 364-1, 365-2 КК України.
Дана заява про вчинення кримінальних правопорушень була направлена на електронну пошту НАБУ 16.11.2020 та отримана адресатом 16.11.2020, що підтверджується копією витягу з його електронної пошти про отримання повідомлення (а.с. 13 зворот).
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність його ознак. Такими даними є фактичне зазначення відомостей, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» Національне бюро здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 38 КПК України визначено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є, зокрема, підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро»). Частина 5 ст. 216 КПК України визначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених, в тому числі, ст. 364, 364-1, 365-2 Кримінального кодексу України.
Слідча суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд заявником, перевіривши долучені до неї матеріали, дійшла висновку про наявність у заяві № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, відомостей, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення, які підслідні Національному антикорупційному бюро України та які мають стати предметом перевірки у кримінально-процесуальному порядку.
Як свідчать матеріали скарги, станом на день її подання уповноваженою особою не внесені відомості до ЄРДР у строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України.
Згідно зі ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, слідча суддя дійшла висновку про задоволення скарги ОСОБА_3 в частині зобов'язання уповноваженої службової особи НАБУ внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення на підставі його заяви № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_3 щодо зобов'язання надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, адже така вимога відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України є обов'язковою для виконання після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є похідною від прийняття відповідного процесуального рішення. Отже, сам факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим чи прокурором вже зобов'язує надати витяг з ЄРДР заявнику.
Також слід зазначити, що права заявника на отримання документів, що підтверджують прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення та витягу з ЄРДР закріплені нормами ч. 2 ст. 60 КПК України і підлягають виконанню без ухвали слідчого судді.
Поряд з цим, заявником у скарзі ставиться вимога щодо надання йому пам'ятки про процесуальні права і обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні.
Набуття статусу потерпілого у кримінальному провадженні або прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим врегульовано спеціальною нормою КПК України (ст. 55 КПК України). Вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілому належить до дискреції слідчого (детектива) і не відноситься до повноважень слідчої судді на підставі положень ст. 303 КПК України на стадії вирішення питання щодо внесення відомостей за заявою про кримінальне правопорушення, а тому така вимога скарги не підлягає до задоволення.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_3 щодо надання відповіді на його клопотання, що викладені у заяві № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020, оскільки статус ОСОБА_3 на даний час не визначений як особа, яка має право на звернення з клопотаннями в порядку ст. 220 КПК України.
За таких обставин слідча суддя приходить до висновку, що вказані вимоги заявника є передчасними і такими, що не підлягають задоволенню.
Також не підлягають задоволенню вимоги скарги про зобов'язання уповноважених осіб НАБУ повідомити суд про виконання ухвали, з огляду на положення ст. 372 КПК України, яка передбачає вимоги до змісту ухвали, та норми ч. 2 ст. 534 КПК України, у якій визначено, що безумовному виконанню підлягає судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно. Оскільки судове рішення на бездіяльність уповноваженої службової особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення може бути оскаржене в апеляційному порядку, підлягає виконанню у порядку, встановленому КПК, то вимога про зазначення порядку виконання даного судового рішення визнається слідчою суддею необґрунтованою та не підлягає задоволенню в цій частині.
З огляду на вищевикладене, скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої службової особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень.
В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1