Справа № 991/8675/20
Провадження1-кс/991/9988/20
30 листопада 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язання вчинити дії,
20.10.2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви Вих. № 42408 від 05.10.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 20.10.2020 скарга визначена на розгляд слідчому судді ОСОБА_3 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 від 22.10.2020 відмовлено адвокату ОСОБА_2 у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою вих. №42408 від 05.10.2020.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 22.10.2020.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.11.2020 року апеляційну скаргу заявника - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2020 задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2020 скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою матеріали за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_2 від 05.10.2020 № 42408, направити слідчому судді Вищого антикорупційного суду для прийняття рішення відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді від 27.11.2020 вищевказана скарга визначена на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
Скарга мотивована тим, що 05.10.2020 адвокатом ОСОБА_2 направлено до НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України. Вказана заява була отримана уповноваженими особами НАБУ 07.10.2020. Проте, станом на 15.10.2020 відомості за поданою адвокатом ОСОБА_2 заявою до ЄРДР не внесені, що, на її думку, свідчить про невиконання уповноваженими особами НАБУ свого обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_2 просить зобов'язати уповноважену особу НАБУ невідкладно внести до ЄРДР відомості, зазначені у заяві про вчинення кримінальних правопорушень за вих. № 42408 від 05.10.2020, письмово повідомити її про початок досудового розслідування за фактами кримінальних правопорушень, зазначених у заяві за вих. № 42408 від 05.10.2020, а також витребувати з НАБУ докази подання заяви про вчинення кримінальних правопорушень, яка міститься в додатках до скарги.
Після отримання скарги слідча суддя вирішує питання про наявність підстав для відкриття провадження за скаргою чи про прийняття одного з рішень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 304 КПК України.
Частиною 3 статті 415 КПК України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Ураховуючи позицію колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладену в ухвалі від 20.11.2020, вивчивши матеріали скарги на предмет її підсудності Вищого антикорупційного суду, слідча суддя приходить до такого висновку.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України.
Частиною 2 статті 33-1 КПК України визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
До підсудності Вищого антикорупційного суду частиною першою статті 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.
Зі змісту скарги та доданої до неї заяви вих. № 42408 від 05.10.2020 вбачається, що 05.10.2020 адвокат ОСОБА_2 надіслала до НАБУ за допомогою поштового зв'язку АТ Укрпошта експрес-відправленням заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
У вказаній заяві від 05.10.2020 № 42408 ОСОБА_2 повідомила про те, що невідомі службові особи ПФ ДП «АМПУ» та ДП «Морський торгівельний порт «Южний» з метою створення умов, за яких буксир «Вітязь» буде визнано судном безпеки (забезпечення) безпечної стоянки суден - газовозів, хімовозів порту «Южний», здійснили службове підроблення шляхом внесення до офіційного документу - акту перевірки буксира «Вітязь» на відповідність вимогам до судна безпеки, відомостей, що не відповідають дійсності, адже потужність двигунів буксира «Вітязь» все же не відповідають вимогам РД 31.31.37-78 «Нормы технологического проектирования морских портов” щодо визначення потужності буксирного забезпечення. Розтратою майна, на думку заявника - адвоката ОСОБА_2 , є надання буксиру «Вітязь» статусу судна безпеки і оплату його роботи за цим призначенням.
Згідно з вимогами ст. 33-1 КПК України кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366 КК України не відносяться до корупційних кримінальних правопорушень, підсудних Вищому антикорупційному суду.
Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 191 КК України хоч і належать до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно з вимогами ст. 33-1 КПК України, проте відносно нього відсутня одна з обов'язкових умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
Пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких вище зазначенні кримінальні правопорушення можуть відноситися до підсудності Вищого антикорупційного суду. Однією з умов є вчинення злочину конкретним суб'єктом, вказаним в переліку у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Службові особи ПФ ДП «АМПУ» та ДП «Морський торгівельний порт «Южний» не належать до суб'єктів, які зазначені у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Разом з тим у заяві ОСОБА_2 від 05.10.2020 № 42408 не зазначено розміру предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди, що свідчить про відсутність умови, зазначеної у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Окрім цього, відсутня інформація щодо умови, передбаченої п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
З огляду на викладене, у скарзі та заяві про вчинення кримінальних правопорушень не наведено обставин щодо вчинення кримінальних правопорушень, підсудних Вищому антикорупційному суду.
Системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 КПК України дає підстави для висновку про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З огляду на зазначене, розгляд Вищим антикорупційним судом справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Пунктом другим ч. 2 ст. 304 КПК України визначено, що скарга на бездіяльність слідчого, передбачена ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Зважаючи на наведені обставини і правові норми, скаргу адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов'язання вчинити дії, слід повернути особі, яка її подала, у зв'язку з тим, що дана скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду.
На підставі наведеного вище, керуючись статтями 33-1, 216, 303, 304, 309, 372, 415 КПК України, слідча суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали направити особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Роз'яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Слідча суддя ОСОБА_1