26.11.2020
Провадження №2/389/638/20
ЄУН №389/2881/20
Ухвала
Іменем України
26 листопада 2020 року, суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Тьор Є.М., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення арешту у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фортуна-Жовтнева», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири, -
Встановив:
В провадженні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСББ «Фортуна-Жовтнева», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири.
24.11.2020 року до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме на житлову квартиру АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали клопотання суд приходить до висновку, що воно підлягає поверненню особі, яка його подала, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться в нього або в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).
Суд відзначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
В п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником та повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З аналізу вказаної статті вбачається, що про забезпечення позову подається заява, в той час як позивачем заявлено клопотання.
Окрім того, всупереч вимогам п.3,4 ч.1 ст. 151 ЦПК України, заявником не зазначено мету забезпечення позову, а також не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Більш того, заявником не зазначено, які саме недобросовісні дії з боку відповідача, у разі невжиття заходів щодо забезпечення позову, можуть ставити під загрозу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.
Так, в клопотанні позивач просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 , проте позивачем не надано жодних доказів того, що вказане нерухоме майно дійсно перебуває у власності відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів, справляється судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання такої заяви складає 420,40 гривень.
Всупечер зазначеним вимогам, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, що є окремою підставою для повернення її позивачу.
Частина перша статті 153 ЦПК України вказує на те, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про накладення арешту на майно відповідача підлягає поверненню, оскільки позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не надано доказів належності житлової квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , а також не надано доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 149-152, 153, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, -
Постановив:
Клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСББ «Фортуна-Жовтнева» - повернути особі, яка його подала.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Тьор Є.М.
Кіровоградської області