Головуючий суддя в суді І інстанції
Козіна С.М.
Єдиний унікальний № 374/289/20
27 листопада 2020 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:
головуючої - судді Козіної С.М.,
за участі:
секретаря Проценко Ю.В.,
заявниці - ОСОБА_1 (не з'явилась),
представника заінтересованої особи - (не з'явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ржищівська міська рада Київської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
У вересні 2020 року заявниця подала до Ржищівського міського суду Київської області вказану вище заяву, у якій просила встановити факт належності їй договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 16 квітня 1984 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2484, кн. 19. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 16 квітня 1984 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2484, кн. 19. Проте, коли заявниця нещодавно звернулася до Ржищівської міської державної нотаріальної контори щодо оформлення договору відчуження цього будинку, нотаріус, їй відмовила у вчиненні нотаріальної дії через технічну помилку у написанні прізвища заявниці на штампі про реєстрацію права власності, що міститься на зворотній стороні першого аркуша цього договору, де замість « ОСОБА_2 » помилково написано « ОСОБА_3 », хоча в усіх інших місцях по тексту договору її прізвище вказане правильно. Тому для оформлення заявницею правочину нотаріус поставила вимогу щодо необхідності встановлення факту належності даного документа у судовому порядку. На сьогодні заявниця не має жодної можливості внести виправлення у договір у зв'язку з тим, що підписи сторін у спірному договорі були засвідчені секретарем виконкому Ржищівської селищної Ради народних депутатів, а на сьогодні такої юридичної особи не існує. Тому єдиним способом захисту законних прав заявниці є звернення до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. У зв'язку з вищевикладеним заявниця просила заяву задовольнити, проводити розгляд справи без її участі.
В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилась з поважних причин.
Представник Ржищівської міської ради Київської області у судове засідання не з'явився.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Зі змісту ст. 315 ЦПК України вбачається, що судом розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 6 ст. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.
Як роз'яснено в листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
У вказаному листі Верховного Суду України також зазначено, що заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа може подавати особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 4 серпня 1948 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 8 травня 1976 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали шлюб 8 травня 1976 року. Після укладення шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_2 (а.с. 8).
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Ржищівським МВМ ГУ МВС України в Київській області 21 січня 1998 року, прізвище, ім'я, по батькові заявниці вказано - ОСОБА_1 (а.с. 5).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого Ржищівським УПСЗН 26 листопада 2003 року, ОСОБА_1 є ветераном праці (а.с. 9).
Згідно листа Ржищівської міської державної нотаріальної контори Київської області № 205/0116 від 15 вересня 2020 року, встановлено, що як вбачається із напису про реєстрацію договору Фастівським бюро технічної інвентаризації від 16 квітня 1984 року, право власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого посадовою особою виконкому Ржищівської селищної ради Кагарлицького району Київської області за реєстровим номером 72, зареєстровано на ОСОБА_1 . В зв'язку з розбіжностями в документі щодо прізвища власника, заявниці рекомендовано звернутися до суду для підтвердження факту належності документа, що підтверджує право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 (а.с. 10).
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявниці ОСОБА_1 має юридичне значення для останньої та породжує юридичні наслідки, так як встановлення вказаного факту в судовому порядку надає їй право у повному обсязі розпоряджатися своїм майном.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, а також, те що у вказаному правовстановлюючому документі допущено помилку в написанні прізвища заявниці, яка не може бути усунута іншим шляхом та перешкоджає заявниці в реалізації її права на володіння та користування житловим будинком, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 81-84, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 316, 319, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Вимоги заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ржищівська міська рада Київської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, - задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , прож. по АДРЕСА_2 ) договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 16 квітня 1984 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2484, кн. 19.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя