Справа № 366/2254/20
Провадження № 3/366/1587/20
01 грудня 2020 року суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Іванківського ВП Вишгородського ВП Головного управління Національної поліції в Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17.09.2020 року до Іванківського районного суду Київської області з Іванківського ВП Вишгородського ВП Головного управління Національної поліції в Київської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №209072: 04.09.2020 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в стані явного алкогольного сп'яніння по вул.Миру в с.Федорівка Іванківського району Київської області виражався нецензурною лексикою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнаючи, що дійсно висловлювався в адресу ОСОБА_2 лайкою, зазначив, що це сталося через неприязні стосунки між його співмешканкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що виникли через ревнощі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Ст.173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивною ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме- громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки правопорушника. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
В протоколі про адміністративне правопорушення та документах доданих до протоколу відсутні відомості про те, що територія по АДРЕСА_1 є громадським місцем.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях ОСОБА_1 відсутні відомості про те, що його дії свідчили б саме про прояв неповаги до суспільства, а навпаки вказано про те, що конфлікт між ним та ОСОБА_2 виник на ґрунті неприязних відносин, що свідчить про те, що вони мають особистий, а не публічний характер.
Відповідно до вимог ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, особа, що склала адміністративний протокол зобов'язана надати до суду докази, які б доводили наявність у діях правопорушника складу правопорушення.
Суд, дослідивши всі наявні докази вважає, що вони не містять доказів, які вказують на наявність ознак правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 173, 245, 247, 251, 283-286 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Н.П.Слободян