"19" листопада 2020 р. Справа № 363/4547/17
Іменем України
19 листопада 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого - судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Гриб Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення суду від 04 лютого 2020 року по цивільній справі за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановив:
04 лютого 2020 року в цій справі ухвалено заочне рішення, яким вказаний позов задоволено, з відповідача стягнуто на користь Любимівської сільської ради Вишгородського району Київської області збитки завдані незаконною порубкою лісових культур в розмірі 79 598 (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 64 коп. та на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.
В поданій заяві відповідач порушує питання про скасування згаданого рішення і необхідність призначення справи до судового розгляду.
Свої вимоги мотивує тим, що про розгляд справ він не повідомлений, судових повісток не отримував, оскільки за місцем реєстрації не проживає. Також стверджував, що розмір нарахованих позивачем збитків є завищеним і необґрунтованим, коли ним зрубано не десять дерев, як про це зазначено в обвинувальному акті та вироку суду, а лише два. Крім того вважав, що за відсутності інтересу держави, представляючи в судах місцеві ради та подаючи позови від їх імені, прокурори здійснюють захист інтересів територіальної громади, а не держави, що суперечить чинному законодавству.
Представник заявника в суді просив про задоволення заяви з викладених у ній підстав, просив скасувати вказане заочне рішення по справі та висловився про необхідність відновлення судового розгляду для призначення експертизи з визначення розміру заподіяних збитків.
Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, до суду не прибули, що згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України не є перешкодою для розгляду вказаної заяви.
Заслухавши представника заявника на підтримання заяви, дослідивши справу, суд дійшов таких висновків.
Встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2017 року, який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2017 року, відповідача визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 246 КК України.
Згідно вироку сума збитків, нанесених внаслідок незаконної порубки лісу складає 79 598 грн. 64 коп.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 31 березня 2017 року (а.с. 48), оглядом в с. Любимівка Вишгородського району, Київської області урочище “Сад” виявлено 10 пеньків різного діаметру дерева «Дуб звичайний» діаметр 24 см., діаметр 24 см., діаметр 26 см., діаметр 26 см., діаметр 36 см., діаметр 44 см., діаметр 52 см., діаметр 60 см., діаметр 64 см., діаметр 68 см.
Згідно розрахунку збитків, складеного провідним інженером охорони захисту лісу ДП «Димерське лісове господарство» ОСОБА_2 згідно такс для обчислення розміру шкоди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року, розмір заподіяної відповідачем шкоди складає 79 598 грн. 64 коп.
Згідно вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України в Київській області від 11 грудня 2017 року відповідач ОСОБА_1 з 30 червня 2000 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на яку судом неодноразово направлялися судові виклики, однак вся поштова кореспонденція поверталася закінченням терміну зберігання.
При розгляді справи судом встановлено, що розмір збитків завданих незаконною порубкою лісових культур відповідачем складає 79 598 грн. 64 коп.
У поданій заяві відповідачем піддано сумніву розмір нарахованих збитків з посиланням на те, що ним вирубано меншу кількість дерев, ніж про те зазначено в протоколі огляду місці події та вироку суду.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 314 КПК України в редакції чинній на момент розгляду кримінального провадження, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
У відповідності до ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Як пояснив в суді представник відповідача, підготовче судове засідання по кримінальному провадженню відбувалося за його участі, на якому той жодних клопотань про неможливість призначення справи до судового розгляду не заявляв.
В подальшому, судом застосована ст. 349 КПК України та обмежено дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Обвинуваченому був роз'яснений порядок застосування вказаної норми закону і він погодився на її застосування.
Враховуючи вище викладене, Апеляційний суд Київської області в ухвалі від 30 серпня 2017 року дійшов висновку про безпідставність посилання обвинуваченого на невірно визначену у вироку кількість деревини, яка передана йому на зберігання, оскільки він у відповідності до ст. 379 КПК України позбавлений права оскаржувати вирок суду в частині фактичних обставин, докази щодо яких не досліджувалися в судовому засіданні.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
При ухваленні рішення по справі розмір нарахованих збитків, заподіяних відповідачем незаконною порубкою дерев сумнівів у суду не викликав, а тому підстав для додаткової перевірки їх розміру судом не встановлено.
Належних, допустимих та достатніх доказів того, що розмір збитків, що стягнуті з відповідача обрахований невірно всупереч вимог ст.ст. 12, 13, 83, ч. 7 ст. 285 ЦПК України суду не подано.
Підстав для поновлення судового розгляду для здобуття таких доказів з огляду на принцип змагальності та диспозитивності суд не вбачає.
Суд вважає, що доводи викладені відповідачем на правильність з'ясування обставин справи і суть спірних правовідносин та прийняте на їх основі рішення по справі вплинути не можуть.
Підстав для надання іншої юридичної оцінки вже наявним у справі доказам судом не встановлено.
Разом з тим докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, та які б суд мав дослідити в судовому засіданні і це могло б призвести до ухвалення іншого (протилежного) рішення, суду не подано.
Відтак, підсумовуючи викладене, суд вважає, що з викладених у заяві доводів і поданих доказів підстав для скасування рішення суду не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 260, 280-288 ЦПК України,
ухвалив:
заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Повний текст ухвали складено 20 жовтня 2020 року.
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту цієї ухвали шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя