Постанова від 13.11.2020 по справі 362/5808/20

Справа № 362/5808/20

Провадження № 1-кс/362/1390/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в м. Василькові Київської області клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до речей і документів,-

ВСТАНОВИВ:

13.11.2020 р. захисник підозрюваної ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про надання адвокату ОСОБА_4 (захиснику підозрюваної ОСОБА_3 ) тимчасовий доступ до документів (в оригіналах та на електронних носіях) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), (керівник ОСОБА_5 ). Підприємство зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- до документів, які підтверджують у кого (у якого контрагента, контрагентів) по ланцюгу постачання, і за яким господарським зобов'язанням, операцією, в 2013 році було придбано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » товар, зазначений у видаткових накладних (- Видаткова накладна РН00012/2 від 07.03.2013 року, на поставку: балик морожений - 456,550 кг; ошеєк морожений - 56, 300 кг; на загальну вартість 23 078, 26 грн.; - Видаткова накладна РН00012/3 від 21.03.2013 року, на поставку: балик морожений - 670, 660 кг; ошеєк морожений - 414, 760 кг; грудинка морожена - 206, 060 кг; на загальну вартість 56 694, 79 грн.; - Видаткова накладна РН00012/4 від 12.04.2013 року, на поставку: балик морожений - 439,0 кг; ошеєк морожений - 414,760 кг; на загальну вартість 24 255 грн.; - Видаткова накладна РН00012/5 від 15.04.2013 року, на поставку: балик морожений - 93,400 кг; на загальну вартість 4 203 грн.; - Видаткова накладна РН00012/7 від 22.04.2013 року, на поставку: балик морожений - 733, 820 кг; грудинка морожене - 889, 630 кг; на загальну вартість 59 184, 56 грн.) - договори із контрагентами продавцями товару та документи щодо поставки товару;

- документи які підтверджують оплату операції із придбання товару (банківські виписки засвідчені установою банку про оплату контрагенту за придбання товару) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зазначений у видаткових накладних (РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.; РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.; РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.; РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.; РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн.);

- документи, які доводять якість і походження товару (від безпосереднього виробника товару - сертифікати якості і походження товару на дану партію товару) зазначений у видаткових накладних (РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.; РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.; РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.; РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.; РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн.);

- документи податкового обліку (податкові накладні) і бухгалтерського обліку (оборотно - сальдова відомість) про придбання партії товару вказаного у видаткових накладних (РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.; РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.; РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.; РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.; РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн.), та подальше зарахування товару і перебування цього товару на балансі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », як власника придбаного товару;

- відомості бухгалтерського обліку (оборотно - сальдова відомість та інші документи бухгалтерського обліку) та податкового обліку (податкові накладні) про подальший рух товару від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вказаного у видаткових накладних (РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.; РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.; РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.; РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.; РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн.), та на подальше переміщення товару (за договором зберігання чи купівля - продаж, тощо);

Клопотання обґрунтовано наступним.

В провадженні слідчого відділу Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100140001410 від 04 червня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, щодо ОСОБА_3 .

25 вересня 2020 року між ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_4 , що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3178, видане 31 січня 2008 року було укладено Договір про надання правової допомоги за яким адвокат зобов'язується представляти інтереси ОСОБА_3 в тому числі і в кримінальних справах.

Короткий виклад обставин кримінального правопорушення, згідно пред'явленої підозри.

За повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 30.10.2020 року, ОСОБА_3 підозрюється у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах.

Згідно із позицією слідства, що покладена в основу повідомлення про підозру, - 25.02.2013 року ОСОБА_3 діючи як керівник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » уклала із ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в особі директора ОСОБА_6 договір про відповідальне зберігання м'яса свинячого замороженого та охолодженого.

В подальшому, в період часу з 07.03.2013 року по 22.04.2013 року ОСОБА_3 діючи як директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прийняла на зберігання від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » товар за видатковими накладними:

РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.

РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.

РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.

РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.

РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн.

Після чого ОСОБА_3 в період часу з 25.03.2013 року по 27.04.2013 року, здійснила переробку товару отриманого на зберігання на ковбасні вироби, та здійснила їх реалізацію, завдавши ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » матеріальної шкоди на загальну суму 167 415, 61 грн.

Обставини події, які мали місце в дійсності.

29 вересня 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було відкрито підприємство, а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », директором якого було призначено ОСОБА_3 .

Підприємство сформувало статутний капітал і займалось виробництвом м'ясних продуктів. В період з початку роботи і до лютого 2013 року Підприємство стабільно працювало, сплачувало податки, збільшувало обсяги виробництва та обсяги продажу готової продукції, кількість робочих місць, додатково придбало необхідне обладнання для виробництва.

Наприкінці 2012 - початок 2013 року до ОСОБА_3 на роботу, в село Здорівку Васильківського району Київської області приїхав знайомий технолог з Польщі з чоловіком, якого звали ОСОБА_6 і запропонував з ним познайомитись, бо він, ОСОБА_6 займається поставкою м'яса, працює генеральним директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і може поставляти м'ясо на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в широкому асортименті та з відстрочкою платежу. В свою чергу ОСОБА_6 запевнив, що поставкою м'яса він займається достатньо тривалий час і до того ж в нього у міліції і прокуратурі в Василькові всі знайомі, а якщо в якихось випадках вони не допоможуть можна звернутись і до бандитів, бо в нього і серед бандитів знайомих вистачає.

ОСОБА_3 сказала йому, що підприємство працює без «чорних схем», до того ж займається поставкою продукції в магазини і супермаркети по накладним і по безготівковому розрахунку так, що зв'язки в силових структурах не потрібні, тим більше серед бандитів, на що ОСОБА_8 відповів: що різні бувають випадки, може хтось із магазинів не буде розраховуватись за поставлену продукцію, так він допоможе забрати борги. Після цих розмов вони обмінялись контактами і домовились, що у випадку коли у ОСОБА_8 буде м'ясо в необхідній кількості і асортименті він передзвонить.

Пройшов деякий період часу і ОСОБА_6 під'їхав до ОСОБА_3 в лютому 2013 року на підприємство і запропонував м'ясо в асортименті для потреб виробництва ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вони домовились, що м'ясо він може привести і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » придбає його з відстрочкою платежів , бо роздрібні торгівельні структури вкрай погано розраховуються і практично всі працюють з відстрочкою платежів.

Через деякий час, в лютому 2013 року ОСОБА_8 привіз м'ясо до ОСОБА_3 на підприємство і вже в процесі відвантаження м'яса вона звернула увагу на те, що частина м'яса має ознаки недоброякісної продукції з відповідним зовнішнім виглядом та запахом і не відповідає чинним стандартам та вказала на ці факти ОСОБА_6 , а також сказала, що це м'ясо на переробку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » взяти не може, бо воно не відповідає нормам якості і в додаток до цього надані документи, підтверджуючі якість продукції викликають сумнів в їх дійсності.

Генеральний директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сказав, що не відповідає вимогам якості тільки частина м'яса, бо насправді м'ясо він придбав вже практично все прострочене для реалізації, тому він і не може надати всіх необхідних документів, але якась частина м'яса нормальна і попрохав ОСОБА_3 взяти м'ясо на пару днів і покласти його в холодильник, бо якщо він його ще кудись повезе, все м'ясо пропаде остаточно та повідомив, що в подальшому він буде невеликими партіями його забирати і спробує його кудись пристроїти чи викинути та попрохав її, щоб м'ясо, яке є якісним ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відібрало для потреб виробництва, а документи посвідчуючи якість м'яса та накладні він в подальшому надасть.

Розуміючи, що м'ясо насправді пропаде та маючи загального знайомого, ОСОБА_3 дозволила відвантажити м'ясо в холодильник, з умовою, що він його забере в найкоротший час, надасть всі необхідні документи і в випадку коли в процесі підготовки м'яса - сировини для виробництва м'ясних продуктів з'ясується, що частина м'яса не відповідає вимогам якості ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поверне його назад, безумовно по видатковим накладним.

Продукцію ОСОБА_3 на баланс підприємства не приймала її не зважувала і ніяких накладних чи договорів зберігання не оформлювала, керуючись домовленістю з ОСОБА_6 про те, що він м'ясо за день, два вивезе, а на ту частину м'яса, яку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » візьме на переробку, вони підготують відповідний договір купівлі - продажу і оформлять всі необхідні документи.

Як і було домовлено, якусь частину м'яса генеральний директор підприємства ОСОБА_6 брав з холодильника і реалізовував самостійно, а якусь частину м'яса, яка відповідала вимогам якості ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » використав для виробництва.

Всі ці дії відбувались тільки по домовленості з ОСОБА_6 , на підставі укладеного Договору купівлі - продажу товарів від 20 лютого 2013 року, та виписаних ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » видаткових накладних:

Видаткова накладна № РН - 0000003 від 20 лютого 2013 року на суму 18982,38 гривень.

Видаткова накладна № РН - 0000011 від 22 лютого 2013 року на суму 120747,78 гривень.

Видаткова накладна № РН - 00012/1 від 25 лютого 2013 року на суму 64276.00 гривень.

Видаткова накладна № РН - 0000012 від 25 лютого 2013 року на суму 245325,12 гривень.

Коли в процесі переробки спеціалісти ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з'ясували, що частина отриманої продукції все ж є неякісною її було повернуто по видатковій накладній ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме: Видаткова накладна № РН - 00088 від 28 лютого 2013 року на суму 370624,54 гривень.

Докази цих обставин - щодо здійснення співробітництва між вказаними суб'єктами господарювання саме за договором поставки (купівлі - продажу) від 20 лютого 2013 року, а не за іншими договорами, додано до матеріалів кримінального провадження.

На фактично отриману продукцію ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було надано податкові накладні.

Виконуючи умови Договору ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснило безготівкові оплати за отриману продукцію, а саме:

19 березня 2013 року 5000 гривень.

28 березня 2013 року 5000 гривень.

21 травня 2013 року 15000 гривень.

Відповідно до укладеного Договору поставки (купівлі - продажу) від 20 лютого 2013 року та видаткових накладних ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і в подальшому поставляв продукцію, яка відповідала нормам якості, а саме:

Видаткова накладна від 07 березня 2013 року на суму 23078,26 гривень.

Видаткова накладна від 21 березня 2013 року на суму 56694,79 гривень.

Видаткова накладна від 12 квітня 2013 на суму 24255 гривень.

Видаткова накладна від 15 квітня 2013 року на суму 4203 гривень.

Видаткова накладна від 22 квітня на суму 59184,50 гривень.

На партію поставленої продукції в березні і квітні 2013 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не надало податкових накладних в порушення податкового законодавства України, тому ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не могла закрити податковий кредит і відповідно отримати розрахунку від постачальників супермаркетів (дебіторів - контрагентів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), куди поставлялась продукція.

ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було платником ПДВ і отримувати продукцію повинно було з відповідним переліком необхідних документів, включаючи податкові накладні на що постійно звертала увагу ОСОБА_3 як директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » безпосередньо ОСОБА_6 , який в свою чергу постійно обіцяв підвезти податкові накладні з дня на день, і казала, що інакше ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не зможе розрахуватись с ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » тому, що працює з роздрібною торгівлею по безготівковому розрахунку і в те, що ОСОБА_6 привезе в решті решт податкові накладні вона вірила, бо на першу партію поставленого м'яса в лютому 2013 року, він теж довго їх не привозив, але потім всі податкові накладні привіз.

В цей час магазини та супермаркети вкрай погано розраховувались з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в результаті чого виникла робоча заборгованість і перед кредиторами, в тому числі і перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ще включаючи те, що ОСОБА_6 не надав податкових накладних зробити відповідні платежі по оплаті грошових коштів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не було робочої можливості.

22 травня 2013 року до ОСОБА_3 на підприємство приїхав ОСОБА_6 і вкрай грубій формі вимагав оплати за продукцію за всю кількість і готівкою, а те, що він не надає податкових накладних відповів що в нього їх немає і не буде, бо він їх не може надати і йому терміново потрібні гроші.

Після таких погроз ОСОБА_3 порадила йому звернутись в суд, на що він відповів, що по суду він нічого не доведе, а от міліція чи бандити зроблять так, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » віддасть не тільки ті невеликі кошти, що підприємство було винне, а і всі гроші за м'ясо, яке він практично сам все вивіз.

ОСОБА_3 подумала, що це пусті погрози, бо в результаті фінансово - господарської діяльності всяке трапляється і до чого тут міліція невідомо тим більше в неї на руках був укладений Договір купівлі - продажу від 20 лютого 2013 року, всі видаткові накладні і накладні на повернуту неякісну продукцію з підписами і печатками ТОВ «

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 прорахував таку можливість офіційного захисту ОСОБА_3 , бо в той же день ОСОБА_6 знову приїхав до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із групою невідомих чоловіків спортивної статури та загрозливої зовнішності і почали залякувати ОСОБА_3 фізичною розправою.

Під погрозами нанесення їй тілесних ушкоджень, позбавлення її та членів її сім'ї здоров'я, вказані особи змусили ОСОБА_3 , як директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » підписати заздалегідь підготовлений ними Договір відповідального зберігання, датований 25 лютого 2013 року.

ОСОБА_3 сказала, що все це не правильно і м'ясо це він, ОСОБА_6 частину вивіз, а частину ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » продало по безготівковому рахунку, але в зв'язку з тим, що він не надав податкових накладних розрахуватись з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не можливо на що він відповів, що це буде наука ОСОБА_3 як несвоєчасно розраховуватись, а йому гарантія, що скоріше поверне гроші, а відносно того, що зараз травень 2013 року, а Договір від 25 лютого 2013 року він сказав, що Договір зберігання від такого числа вони підготували спеціально, для того щоб змінити умови взаємовідносин і в зв'язку з цими, фіктивно зміненими господарськими взаємовідносинами витребувати з неї гроші за все м'ясо.

Це все відбувалось на фоні погроз фізичної розправи і ОСОБА_6 ще раз попередив ОСОБА_3 , що якщо вона звернеться по цій справі до міліції, то і її рідним буде дуже погано.

За умовами цього фіктивного договору зберігання від 25.02.2013 року, укладеного ОСОБА_3 під тиском фізичної розправи, належне їй підприємство ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » нібито взяло на зберігання продукцію від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і нібито зобов'язується його зберігати.

ОСОБА_6 , будучи «проконсультований» професійними юристами, заставив підписати під тиском погроз фізичної розправи - фіктивний договір зберігання від 25.02.2013 року, створив штучні умови для юридичної відповідальності ОСОБА_3 .

При цьому, договором відповідального зберігання фактично підписаним в травні 2013 року, але шляхом погроз підписаним ОСОБА_3 заднім від 25 лютого 2013 року, зробив так, що поставка продукції здійснювалась не по Договору купівлі - продажу від 20 лютого 2013 року, що відповідає дійсності, а вся ситуація буцім то відбувалась згідно договору відповідального зберігання і тоді вже не податкові накладні нічого не потрібно, а продукції виходить що не має, відповідно до договору відповідального зберігання і тут вже виходить так, що продукцію вкрали чи не зберегли і цю крадіжку зробила ОСОБА_3 .

Ті обставини, що насправді відносини між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » регулюються договором купівлі-продажу від 20.02.2013 року, видатковими та податковими накладними, спростовують ту обставину, що нібито мав місце договір зберігання і нібито мало місце крадіжка продукції або її розтрата, адже виникло звичайна обставина робочої заборгованості в межах купівлі - продажу товару.

Адже сам факт наявності між сторонами господарських правовідносин (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») видаткових накладних - РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.; РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.; РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.; РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.; РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн. - вказують на взаємовідносини купівлі - продажу, а не в жодному разі не зберігання, адже:

видаткові накладні є первинною бухгалтерською документацією у господарських відносинах купівлі - продажу (поставки продукції);

передання товару на зберігання за діючим господарським законодавством здійснюється за актами, квитанціями.

у вказаних видаткових накладних вказуються сторонами, проставлені підписи та печатки - від Постачальника: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а від Одержувача: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

При цьому, в договорі поставки від 25.02.2013 року сторони вказуються як «Зберігач» та «Поклажодавець».

У вказаних видаткових вказуються умови продажу: безготівковий розрахунок.

Який може бути продаж і які умови продажу - безготівковий розрахунок, при переданні товару на зберігання ?

У вказаних видаткових накладних вказуються реквізити - платник: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і вказується номер замовлення.

Який може бути платник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в договорі зберігання !????? Адже якщо ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надає послугу із зберігання, то платником наданої послуги із зберігання може бути лише ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а ніяк не ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » !

Крім того термін « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не використовується у відносинах зберігання, а відноситься до відносин купівлі - продажу.

І в такому разі постає питання, хто є замовником продукції, так само, якщо це відносини купівлі - продажу, то це виключно ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а якщо це відносини зберігання - то про яке замовлення продукції йде мова ?!

Вказані обставини вказують на той беззаперечний факт - що між сторонами господарських правовідносин (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») існували відносини регульовані договором купівлі - продажу від 20.02.2013 року, і поставка продукції за цим договором відбувалася на підставі видаткових накладних - РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.; РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.; РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.; РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.; РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн.

Після виникнення непорозуміння у зв'язку із ненаданням ОСОБА_6 ОСОБА_3 податкових накладних на вказані господарські операції (а їх ОСОБА_6 надати не міг, оскільки як виявилося, цей товар придбавався ОСОБА_6 «підпільно», як контрабанда завозився незаконно на митну територію України без документів) - ОСОБА_6 підробив заднім числом в травні 2013 року договір відповідального зберігання продукції від 25.02.2013 року, акти про відповідальне зберігання до нього, розписки про зобов'язання повернути кошти та акти звірки взаєморозрахунків, які внаслідок здійснення морального тиску під погрозами фізичної розправи, змусив підписати їх ОСОБА_3 , тим самим видаючи первинну бухгалтерську документацію щодо поставки продукції в межах купівлі - продажу (видаткові накладні), за документи, які нібито було розроблено під відповідальне зберігання.

Таким чином, вказані докази в контексті наведених обставин події вказують на існування між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » договірних відносин за договором купівлі-продажу від 20.02.2013 року та їх неналежне виконання сторонами, а відповідно ці обставини за своїм правовим характером є виключно цивільно-правовими (майновими, договірними господарсько - правовими відносинами), що виникли у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання і ці відносини мають вирішуватися виключно в порядку господарського судочинства.

Враховуючи той факт, що договір відповідального зберігання від 25.02.2013 року підроблений «заднім» числом ОСОБА_6 , та підписаний ОСОБА_3 під його тиском та шляхом погроз фізичної розправи на ОСОБА_3 , ставиться під сумнів уся господарська діяльність, яка відбувалася між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » а відповідно і уся справа, усі звинувачення щодо розтрати майна (продукції) за «підробленим» ОСОБА_6 договором зберігання. Одночасно цей факт вказує на існування між суб'єктами господарювання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - господарських відносин на підставі договору купівлі - продажу (поставки) продукції від 20.02.2013 року.

Докази слідства.

В обґрунтування своїх надуманих протиправних підозр від 05.08.2013 року, від 27.08.2013 року та від 30.10.2020 року, слідчі посилаються на наступні докази:

На покази ОСОБА_6 , як керівника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

на покази приведених та заздалегідь підготовлених ОСОБА_6 свідків - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

На договір зберігання, датований 25.02.2013 роком, на акти виготовлені до нього та акт звірки взаєморозрахунків.

На розписки про зобов'язання ОСОБА_3 повернути гроші за товар ОСОБА_6 .

На судово - почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_3 на договорі зберігання від 25.02.2013 року та на актах до нього.

Речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

За приписом статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно статті 91 Кримінального процесуального кодексу України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За правилами статті 93 Кримінального процесуального кодексу України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - керівником та єдиним учасником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_1 ) із 11.09.2014 року є ОСОБА_5 . Підприємство зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Потерпілою особою у кримінальному провадженні №12013100140001410 від 04 червня 2013 року, являється безпосередньо юридична особа - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В усіх підозрах по справі від 05.08.2013 року, від 27.08.2013 року та від 30.10.2020 року, пред'явлених ОСОБА_12 , вказується на заподіяння збитків ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на загальну суму 167 415, 61 грн.

Поряд із цим виникають дуже істотні протиріччя в наявних у справі доказах - з одного боку наявний договір зберігання від 25.02.2013 року підкріплений актами, показами ОСОБА_6 та його свідків; з іншого боку в матеріалах справи міститься договір купівлі - продажу від 20.02.2013 року та видаткові накладні, які підтверджують його виконання.

Крім того, в своїх показах ОСОБА_3 постійно звертає увагу слідства, що між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виникла робоча заборгованість в межах договору купівлі - продажу (поставки) від 20.02.2013 року, у зв'язку із ненаданням директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_6 податкових накладних, які він нібито не міг надати, оскільки завезений ним товар (м'ясо), що є предметом даного кримінального провадження, був не оприбуткований самим підприємством ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », і відповідно не мав відображення у податковій звітності цього підприємства, оскільки завозився на митну територію України незаконно контрабандою.

Якщо такий факт має місце - відповідно ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не зазнало збитків як потерпіла юридична особа, оскільки не мала у власності підтвердженого документально наявність товару, який відображено у видаткових накладних - РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.; РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.; РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.; РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.; РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн.

Адже не оприбуткований товар, та товар, який не відображений за даними податкової звітності - це товар, якого не має і ніколи не було в наявності у юридичної особи.

Ці обставини мають істотне значення для даної справи, оскільки на пряму впливають на наявність або відсутність факту збитку у справі, а відповідно і на кримінально - правову кваліфікацію та на сам факт наявності злочину.

Із метою встановлення об'єктивної істини у справі, є нагальна необхідність - в порядку тимчасового доступу відповідно до статті 159 КПК України, отримати тимчасовий доступ до документів про придбання та походження товару ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вказаного у видаткових накладних- РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.; РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.; РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.; РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.; РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн. - безпосередньо у юридичної особи, яка поки що є потерпілою справі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » через її безпосереднього керівника ОСОБА_5 .

Потрібно отримати дозвіл слідчого судді в порядку тимчасового доступу до документів:

- у кого (у якого контрагента, контрагентів) по ланцюгу постачання, і за яким господарським зобов'язанням, операцією, в 2013 році було придбано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » товар, зазначений у вказаних вище видаткових накладних (договори із контрагентами та документи щодо поставки товару);

- чи оплачена операція із придбання цього товару (банківські виписки засвідчені установою банку про оплату контрагенту за придбання товару) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

-які документи доводять якість і походження товару (від безпосереднього виробника товару - сертифікати якості і походження товару на дану партію товару);

-документи податкового обліку (податкові накладні) і бухгалтерського обліку (оборотно - сальдова відомість) про придбання партії товару вказаного в накладних та його подальше зарахування і перебування на балансі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », як власника придбаного товару;

Без наявності цих даних у кримінальному провадженні №12013100140001410 від 04 червня 2013 року, неможна говорити про зазнані збитки, нібито понесені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », адже слідством взагалі не перевірено - чи існував взагалі в природі товар вказаний у видаткових накладних - РН00012/2 від 07.03.2013 року на загальну вартість 23 078, 26 грн.; РН00012/3 від 21.03.2013 року на загальну вартість 56 694, 79 грн.; РН00012/4 від 12.04.2013 року на загальну вартість 24 255 грн.; РН00012/5 від 15.04.2013 року на загальну вартість 4 203 грн.; РН00012/7 від 22.04.2013 року на загальну вартість 59 184, 56 грн.? Або цей товар було вигадано на паперах і штучно вписано у штучний договір зберігання від 25.03.2013 року ОСОБА_6 , про неіснуючий по факту товар, який нібито було вкрадено при неіснуючих обставинах?

Названі докази первинної бухгалтерської документації повинні зберігатися у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке зобов'язане вести облік усіх господарських операцій.

Ці дані (докази) щодо придбання та подальшого збуту продукції, мають безпосереднє значення для справи, оскільки доводить факт, чи мав місце товар на приході товариства (у власності товариства), де взявся цей товар, які кошти за нього було сплачено, що доведе факт наявності або відсутності збитку потерпілій особі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Докази, які буде отримано в порядку тимчасового доступу до документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » буде безпосередньо використано в кримінальному проваджені для спростування факту збитку та події злочину як такої взагалі.

Ці докази отримати необхідно, оскільки сам потерпілий ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » їх до справи умисно не надав, слідчий таких документів не запросив бо він і не зацікавлений у витребуванні таких документів, а підозрювана ОСОБА_3 та її захисник бажають отримати ці докази і долучити їх до справи, щоб довести відсутність події злочину як такої.

Згідно статті 159 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

За правилами статті 160 Кримінального процесуального кодексу України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

У клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Захисник підозрюваної ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд даного клопотання у його відсутності, клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 163 КПК України, після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті. Якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КПК України отримання тимчасового доступу до вказаних вище документів може здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді, а отримати доступ до них в інший спосіб не можливо.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотання доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Враховуючи те, що з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до речей і документів, а саме, до документів (в оригіналах та на електронних носіях) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), (керівник ОСОБА_5 ). Підприємство зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- відомості бухгалтерського обліку, які підтверджують який збиток обліковується у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в результаті господарських взаємовідносин із ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за весь період їх діяльності і окремо по кожній господарській операції, тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність його задоволення шляхом надання адвокату ОСОБА_4 , захиснику підозрюваної ОСОБА_3 , тимчасового доступу до вищевказаних речей і документів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 159, 162-164, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати адвокату ОСОБА_4 (захиснику підозрюваної ОСОБА_3 ) тимчасовий доступ до документів (в оригіналах та на електронних носіях) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), (керівник ОСОБА_5 ). Підприємство зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

Строк дії ухвали протягом одного місяця з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ

93215482

Наступний документ

93215484

Інформація про рішення:

№ рішення:	93215483
№ справи:	362/5808/20
Дата рішення:	13.11.2020
Дата публікації:	13.02.2023
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Васильківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; тимчасовий доступ до речей і документів