Справа № 362/318/20
Провадження № 2-о/362/34/20
19 листопада 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
присяжних Іщука Д.М., Яруничева В.А.,
за участю секретаря Шевченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Переяслівської міської ради Київської області про визнання особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника,
У січні 2020 року ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежено дієздатним, та встановити над ним піклування призначивши її - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 піклувальником над ОСОБА_2 .
Вказуючи на те, що з ОСОБА_2 вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 08 вересня 2007 року. У зв'язку з тим, що її чоловік має проблеми зі здоров'ям, відповідно до висновку амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 127 від 23.03.2016 року страждає на шизофреноподібний психотичний розлад, ускладнений зловживанням алкоголю, в 2016 році примусово лікувався в психіатричній лікарні, тому внаслідок зловживання спиртними напоями не здатний адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку, своїми діями ставить свою сім'ю в скрутне становище, не усвідомлює значення своїх дій та не керує ними. Через ці обставини його необхідно визнати обмежено дієздатним та встановити над ним піклування. 24.12.2019 року орган опіки та піклування Переяслав-Хмельницької міської ради надав висновок про доцільність визнання обмежено дієздатним гр. ОСОБА_2 та призначення піклувальником над ним та його майном - ОСОБА_1 .
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2020 року відкрито окреме провадження у справі за участю присяжних (а.с. 34).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2020 року з метою встановлення достатніх даних про психічний розлад здоров'я ОСОБА_2 було призначено судово-психіатричну експертизу (а.с.58-59).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2020 року відновлено провадження у справі у зв'язку з надходженням до суду зазначеної цивільної справи та висновку судово-психіатричної експертизи №64-ц від 03 червня 2020 року проведеного експертами КЗ КОР «ОПНМО» (а.с.73).
ОСОБА_1 до суду не з'явилась, надіслала до суду заяву про слухання справи у її відсутності та просить заяву задовольнити (а.с.92).
Представник заінтересованої особи до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти заявлених вимог не заперечує (а.с.47-48).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК), кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. ( ст. 76 ЦПК України)
Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
За змістом ст. 30 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Згідно ст. 36 ЦК України, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який був зареєстрований 08 вересня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №276, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Відповідно до довідки КНП «Переяслав-Хмельницької центральної лікарні від 06 грудня 2019 року ОСОБА_2 перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2016 року з діагнозом: F 25, потребує диспансерного динамічного нагляду та лікування у психіатра (а.с.28).
Згідно до висновку амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи №127 від 23.03.2016 року страждає на шизофреноподібний психотичний розлад, ускладнений зловживанням алкоголю.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2016 року до ОСОБА_2 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді примусового лікування у психіатричному закладі із звичайним режимом (а.с.21).
Відповідно до рішення та Висновку щодо доцільності визнання обмежено дієздатним ОСОБА_2 та призначення піклувальником над ним ОСОБА_1 від 24 грудня 2019 року №530-29 орган опіки та піклування Переяславської міської ради вважає доцільним таке рішення (а.с.22, 23).
Відповідно до ст. 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №64-ц від 03 червня 2020 року проведеного експертами КЗ КОР «ОПНМО» при огляді у ОСОБА_2 виявлені емоційно-вольова нестійкість та зниження пам'яті, інтелекту, критичних здібностей, що не досягають ступеню деменції. У підекспертного відмічається зниження здатності справлятися із цілеспрямованою діяльністю, особливо потребуючою тривалого часу, емоційна лабільність, дратівливість та когнітивні порушення свідчать про наявність у нього органічного розладу особистості, що істотно впливає на здатність ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, однак не позбавляє його такої здатності повністю. Ступінь виразності психічних розладів у нього такий, що він може, але не в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.70-72).
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, з урахуванням віку та стану здоров'я ОСОБА_2 , за медичними висновками та результатами проведеної судово-психіатричної експертизи страждає психічними розладами та його здатність розуміти значення своїх дій частково обмежена, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання його обмежено дієздатним.
Відповідно до ст. 37 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, встановлення над фізичною особою, піклування.
Згідно ч. 2 ст. 37 ЦК України. фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.
Отже призначення піклувальника у разі визнання особи обмежено дієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав обмежено дієздатною особою.
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи обмежено дієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи обмежено дієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй піклувальника за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення піклувальника, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки піклувальника.
Отже призначення піклувальника обмежено дієздатній особі на думку суду переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом обмежена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
Порядок встановлення піклування над особою, яка визнана судом обмежено дієздатною, виконання піклувальником своїх обов'язків та звільнення від повноважень піклувальника визначений гл. 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).
Згідно ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ст. 59 ЦК України піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Згідно ч. 2 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
У відповідності до приписів ст. 69 ЦК України та Розділу 4 Правил, піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов. Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до статей 32 та 37 цього Кодексу. Піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Статтею 56 ЦК України встановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Як передбачено ч. 5 статті 63 Цивільного кодексу України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів або піклувальників.
Відповідно до норм ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Заявляючи вимоги про визнання особи обмежено дієздатним, заявниця ОСОБА_1 просить призначити себе піклувальником над ОСОБА_2 .
Частиною 1 ст. 60 ЦК України передбачено встановлення судом опіки над фізичною особою у випадку визнання її недієздатною і призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до рішення та висновку «Про доцільність визнання обмежено дієздатним ОСОБА_2 та призначення піклувальником над ним ОСОБА_1 » від 24.12.2019 року №530-29, орган опіки та піклування Переяславської міської ради вважає доцільним призначити ОСОБА_1 піклувальником над її чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23, 49-51).
Згідно ч. 4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
При вирішенні питання щодо призначення опікуна, суд враховує, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , зареєстрована та проживає разом з ним, за місцем проживання характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках чи у розшуку не перебуває, немає медичних протипоказань для здійснення повноважень опікуна, має стабільний дохід, що в сукупності дає підстави вважати можливим виконання ОСОБА_1 обов'язків піклувальника над обмежено дієздатним чоловіком.
Правилами ст. 41 ЦК України передбачені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України)
Відповідно до частини другої ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання особи обмежено дієздатною, встановлення піклування та призначення піклувальника підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 39, 58, 60, 62, 63 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 295-300, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Переяслівської міської ради Київської області про визнання особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - обмежено дієздатим.
Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та його майном піклування та призначити його піклувальником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 23.11.2020 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко
Присяжні Д.М. Іщук
В.А. Яруничев