про залишення позовної заяви без руху
30 листопада 2020 року м. Київ № 320/12050/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України у якому просить суд:
- визнати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України неправомірним;
- зобов'язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України встановити мені статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видати відповідне посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно із частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Абзацом 2 частини 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з частинами 7 та 8 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина десята статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України ).
У другому реченні підпункту 15.16 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
В газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті Голос України (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
З огляду на викладене, на сьогоднішній день Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.
При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено, що документ сформований в системі "Електронний суд" 21.11.2020. Проте, беручи до уваги той факт, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система станом на день постановлення цієї ухвали ще не запроваджена, позовна заява має бути подана у паперовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.10.2018 у справі №815/6914/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76941148), від 14.02.2019 у справі №804/6858/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 79846016), в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №1840/2566/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81889934).
Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції.
Верховний Суд у постанові від 06.08.2020 у справі №160/1841/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90846939) зазначив, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Верховний Суд зауважив, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку, а тому відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
На підставі наведеного Верховний Суд наголосив на недопустимості повернення позовних заяв, поданих позивачами через систему "Електронний суд".
Натомість, наведений правовий висновок стосується саме застосування судом такого процесуального наслідку подання позовної заяви через систему "Електронний суд" як ї повернення, однак не нівелює положень Кодексу адміністративного судочинства України стосовно подання процесуальних документів (зокрема, позовних заяв) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи виключно в паперовій формі.
З урахуванням цього та приймаючи до уваги вищевказану позицію Верховного Суду, суд зазначає, що формування та подання позивачем позовної заяви через систему "Електронний суд" тягне за собою її реєстрацію в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" з привласненням єдиного унікального номеру справи, здійснення розподілу справи між суддями та подальшої передачі справи визначеному судді для її розгляду. Отже, метою використання особою системи "Електронний суд" є реєстрація процесуального документа (позовної заяви тощо) та його передача судді для розгляду. У такий спосіб, до того ж, визначається та фіксується дата звернення особи до суду.
У свою чергу, після реєстрації позовної заяви та її передачі для розгляду конкретному судді здійснюється аналіз позовної заяви на предмет її відповідності вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та виявлення підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (ст.171 КАС України).
Саме на цій стадії суддя, виявивши, що позовну заяву подано не у паперовій формі, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, а за допомогою системи "Електронний суд", з метою дотримання вимог процесуального закону має надати позивачеві можливість привести подану ним позовну заяву, підписану електронним підписом, у відповідність з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, тобто подати її в паперовій формі. При цьому правові підстави для повернення такої позовної заяви відсутні.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем шляхом подання до суду позовної заяви з додатками до неї у паперовій формі як для суду так і для відповідача.
При цьому, суд зазначає, що частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, копії всіх документів, які додані до позовної заяви у паперовій формі, мають бути засвідчені належним чином.
Крім того, як убачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить: "Визнати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України неправомірним".
Суд звертає увагу, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно, суд приходить до висновку, що зі змісту прохальної частини позовної заяви неможливо встановити яке саме рішення відповідача оскаржується та зміст вказаного рішення.
Відповідно до норм частини 7 статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
У той же час, дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що позивачем не надано суду оригіналу чи копії оскаржуваного рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України, та не заявлено клопотання про його витребування.
Разом із цим, суд звертає увагу позивача, що юридичну особу - Міністерство праці та соціальної політики України припинено шляхом реорганізації у Міністерство соціальної політики України (код ЄДРПОУ 37567866), про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2011 № 10701450000042778.
Також, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає, серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.
Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII) відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.
Таким чином, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача є м. Київ, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно для підтвердження зареєстрованого місця проживання, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи.
У той же час, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, як убачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем вказаних вимог не дотримано, а саме до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору та не надано документів, які підтверджують пілстави звільнення від сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовної заяви убачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (з урахуванням похідних вимог).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-ІХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 на рівні 2102,00 грн.
Отже, судовий збір за подання позивачем даного позову складає 840,80 грн.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (із зазначенням належного відповідача у справі) в письмовій формі та її копій для відповідача, а також належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи та для суду;
- копії усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1 ;
- оригіналу або копії оспорюваного рішення або засвідченого витягу з нього, а у разі відсутності рішення у позивача - клопотання про його витребування;
- оригіналу документа про сплату судового збору за звернення до суду із даним позовом у сумі 840,80 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.