про повернення позовної заяви
30 листопада 2020 року м. Київ № 320/12086/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду У країни у м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 шляхом виплати 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату щодо: внесення до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення з 1 січня 2018 року пенсії розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб: відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки на заміну первинної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат: надати встановленим порядком до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оновлену довідку на заміну первинної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 1 січня 2018 рою урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; надати встановленим порядком до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві оновлену довідку на заміну первинної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04 1992 №2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 05.03.2019 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві: провести перерахунок та виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з одночасним нарахуванням компенсації втрати частини доходів; здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року на підставі оновленої довідки військкомату на заміну первинної довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року на підставі оновленої довідки військкомату на заміну первинної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 виходячи з основного розміру пенси 77 процентів грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (надбавка а виконання особливо важливих завдань - 50%, надбавка за роботу з таємними документами -10%, премія - 10%), здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат з виплатою компенсації втрати частини доходів виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Частиною першою ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно із частиною першою ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об'єднано позові вимоги щодо перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві розміру призначеної йому пенсії з урахуванням 100% підвищення пенсії з 05.03.2019 та вимоги про зобов'язання Київського військового комісаріату підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення із урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення.
Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та кожним з відповідачів не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки такі правовідносини виникли за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій та рішень суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
З огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Київського військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Так, у пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).
У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду “за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб” (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі “Ешингдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.