30 листопада 2020 року м. Київ 320/12138/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії в розмір 465751,98 грн. за період з 27.07.2017 по 31.07.2020;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії в розмір 465751,98 грн. за період з 27.07.2017 по 31.07.2020 на рахунок відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України» .
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З'ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем оскаржується до суду бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не виплати йому заборгованості з виплати пенсії.
Отже, у даному випадку, застосуванню підлягають положення ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України (територіальна підсудність справи за вибором позивача).
У позовній заяві зазначено, що місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Водночас, згідно відомостей паспорту громадянина України - ОСОБА_1 , позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
На підтвердження адреси фактичного проживання позивачем не додано до позовної жодного доказу, який дав би підстави встановити, що зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача є смт. Ворзель Київської області.
Суд зазначає, що для цілей визначення територіальної підсудності даної справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, як того вимагає частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, суд, встановлюючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача, враховує відомості з паспорту громадянина України - ОСОБА_1 , згідно з яким зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 ,.
У позовній заяві зазначено, що місцезнаходженням відповідача є: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40.
Отже, вирішення спору за місцезнаходженням позивача має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Макіївка, Донецької області (Донецький окружний адміністративний суд), а за місцезнаходженням відповідача має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружний адміністративний суд міста Києва).
В той же час позивач звернувся із цим позовом до Київського окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого згідно Додатку № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі» розповсюджується на територію Київської області.
За таких обставин та враховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 , дана справа не підсудна Київському окружному адміністративному суду, оскільки розгляд даної справи має здійснюватись за правилами територіальної підсудності або окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Макіївка, Донецької області (Донецьким окружним адміністративним судом), або Окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружним адміністративним судом міста Києва).
Згідно з пунктом другим частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини шостої та восьмої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Враховуючи підсудність даної справи одночасно як Донецькому окружному адміністративному суду (за зареєстрованим місцем проживання позивача), так і Окружному адміністративному суду міста Києва (за місцезнаходженням відповідача), а також приймаючи до уваги факт звернення позивача з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що у разі незгоди з територіальною підсудністю даної справи, визначеною цією ухвалою, позивач не позбавлений можливості подати до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про передачу справи на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує його направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Керуючись статтями 25, 26, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративну справу 320/12138/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії передати за підсудністю до Окружного адміністратвиного суду міста Києва.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.