про залишення позовної заяви без руху
30 листопада 2020 року справа № 320/12091/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0032600410 від 05.10.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску ОСОБА_1 в сумі 1889,96 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI) .
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області №0032600410 від 05.10.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску ОСОБА_1 в сумі 1889,96 грн.
Отже, позовна заява містить одну вимогу майнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 840,80 грн. (1889,96 грн. х 1%, що є меншим 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
У той же час, позивач у пункті 2 прохальної частини позовної заяви просить суд відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано вказане клопотання, як і не додано до позовної заяви документальних доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Суд зазначає, що зазначення у прохальній частині позову клопотання про відстрочення сплати позивачем судового збору до вирішення справи по суті є недостатнім для задоволення вказаного клопотання, оскільки дане клопотання не підкріплено належними та достатніми документальними доказами, що своєю чергою не є перешкодою для звернення до суду з новим клопотанням, обґрунтувавши його належними доказами.
Беручи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу сплату судового збору до вирішення справи по суті та, відповідно, відмовляє йому у задоволенні такого клопотання.
Таким чином, звернення позивача до суду з даним позовом повинно бути оплачено судовим збором, а документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі - приєднаний до позову.
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду докази до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн., сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також, відповідно до п. 4 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з п. 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пп.7 та 9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У позовній заяві позивачем в якості відповідачів зазначено: Державну податкову службу України (відповідач-1) та Головне управління Державної податкової служби в Київській області (відповідач-2).
У той же час прохальна частина позовної заяви, яка складає предмет позову, містить одну вимогу майнового характеру, заявлену до відповідача-2 (вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області №0032600410 від 05.10.2020).
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників у справі, зокрема, відповідачів у справі, або в разі наявності позовних вимог до кожного із зазначених у позові відповідачів - уточнити прохальну частину позовної заяви та надати суду кількість примірників позовної заяви із доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно із абзацом 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абзац 6 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ).
Відповідно до абзацу 10 частини 4 статті 25 Закону №2464-V у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, чинним законодавством України встановлено 10-денний термін, який обраховується з дати надходження вимоги про сплату єдиного внеску платнику, для оскарження її в судовому порядку.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як було зазначено судом, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області №0032600410 від 05.10.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску ОСОБА_1 в сумі 1889,96 грн.
Судом встановлено, що вказане рішення Головного управління ДПС у Київській області №0032600410 від 05.10.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску позивачем було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги 12.10.2020 до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України від 04.11.2020 №31702/6/99-00-06-03-01-06 рішення Головного управління ДПС у Київській області №0032600410 від 05.10.2020 залишено без змін, а скаргу позивача від 12.10.2020 без задоволення.
Отже 10-денний термін для оскарження рішення Головного управління ДПС у Київській області №0032600410 від 05.10.2020 в судовому порядку обраховується з дати отримання позивачем рішення Державної податкової служби України від 04.11.2020 №31702/6/99-00-06-03-01-06, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача.
При цьому, дослідивши зміст позовної заяви та додані до нього документи, судом встановлено, що у позовній заяві позивач зазначає, що рішення Державної податкової служби України від 04.11.2020 №31702/6/99-00-06-03-01-06 ним отримано 10.10.2020.
Отже позивачем допущено технічну помилку при зазначенні дати отримання рішення Державної податкової служби України від 04.11.2020 №31702/6/99-00-06-03-01-06 - 10.10.2020.
При цьому, до позовної заяви позивачем не надано доказів на підтвердження того, коли саме позивач отримав рішення Державної податкової служби України від 04.11.2020 №31702/6/99-00-06-03-01-06, зокрема, не додано копію конверту, в якому надійшло зазначене рішення ДПС, у той час коли з даним позовом позивач звернувся до суду 16.11.2020, що підтверджується штампом на поштовому конверті, в якому надійшла дана позовна заява до Київського окружного адміністративного суду.
Вказані обставини позбавляють суд можливості з'ясувати дату отримання рішення Державної податкової служби України від 04.11.2020 №31702/6/99-00-06-03-01-06 позивачем та, відповідно, дотримання строків звернення до суду з позовом в частині оскарження рішення Головного управління ДПС у Київській області №0032600410 від 05.10.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду копію конверту, в якому надійшло рішення Державної податкової служби України від 04.11.2020 №31702/6/99-00-06-03-01-06 або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову;
- надати уточнену позовну заяву, а саме уточнити склад учасників у справі, зокрема, відповідачів, або в разі наявності позовних вимог до кожного із зазначених у позові відповідачів - уточнити прохальну частину позовної заяви, надавши суду відповідну кількість примірників позовної заяви із доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи;
- надати копію конверту, в якому надійшло рішення Державної податкової служби України від 04.11.2020 №31702/6/99-00-06-03-01-06 або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
4. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.