іменем України
01 грудня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 739/753/20
Головуючий у першій інстанції - Іващенко А. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1346/20
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.,
суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.08.2010 у розмірі 17 237,37 грн станом на 02.06.2020 та судові витрати у розмірі 2 102 грн.
Позов обґрунтовувало тим, що відповідачка звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 12.08.2010. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в Банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовій формі. Також відповідачкою була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та надано у користування кредитну картку із початковим кредитним лімітом, який в подальшому збільшився до 10 000 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідачка в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов'язання за вказаним договором не виконала та не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що відображено у розрахунку заборгованості за договором, у зв'язку з чим, станом на 02.06.2020 має заборгованість у розмірі 17 237,37 грн, яка складається з:
10 915,76 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.:
0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту;
10 915,76 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками;
5 024,59 грн - заборгованість за простроченими відсотками;
0,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
0,00 грн - нарахована пеня;
0,00 грн - нараховано комісії;
500 грн - штраф (фіксована частина);
797,02 грн - штраф (процентна складова).
Заочним рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 02.09.2020 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.08.2010 у розмірі 10 915,76 грн, яка складається з наступного: 10 915,76 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за відсотками та штрафами, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги Банку в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду в оскаржуваній частині прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів у справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позичальник особисто 12.08.2010 підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій зазначено тип кредитної лінії, базова відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячних платежів та строк їх внесення, розмір та порядок нарахування пені та штрафів, тобто сторонами були досягнуті усі істотні умови договору, який був укладений в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання до запропонованого Банком договору.
Заявник зазначає, що відповідачка після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, отримувала кредитні кошти з власної ініціативи, а також здійснювала частково погашення заборгованості по кредитному договору.
Указує, що при укладенні договору відсоткова ставка була визначена у розмірі 3% на місяць, а тому місцевий суд, встановивши, що Банк надав відповідачці кредит, а відповідачка його не повернула, не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту.
Наголошує, що матеріалами справи доведено наявність неналежного виконання боржником зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим кредитор має усі законні підстави для нарахування та стягнення неустойки, встановленої тарифами Банку.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 915,76 грн сторонами не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості за процентами та штрафами.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за процентами та штрафами, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 справа № 342/180/17, виходив з того, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність за порушення умов договору у виді сплати процентів, пені, комісії та штрафів. Витяг з Тарифів і з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який містяться в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідачки, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12.08.2010 шляхом підписання заяви.
Однак погодитись з такими висновками районного суду не може апеляційний суд через невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Судом у справі встановлено, що 12.08.2010 між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання та подання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 25). У даній заяві відповідачкою заповнено розділи щодо її паспортних даних, адреси проживання, контактної інформації, сімейного стану, соціального статусу та роду занять. В розділі «ознайомившись із Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку, прошу надати мені перераховані нижче послуги» проставлено відмітку у графі «ідентифікація з паспортом» та у графі «зазначте бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна»/ GOLD» зазначено «4 000 грн».
У тексті вказаної заяви зазначено, що ОСОБА_1 погодилася із тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Зазначено, що вона ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Зобов'язалася виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.
У цей же день відповідачкою було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду», в якій, серед іншого, визначені тип картки та кредитної лінії, пільговий період, базова процентна ставка в місяць (нараховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році) в розмірі 3%, розмір та термін внесення щомісячних платежів, розміри комісій, пені та штрафів за невчасне погашення заборгованості, наведені приклади використання кредитних коштів, а також зазначено, що відповідачка з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена (а.с. 26).
Згідно зазначених у Довідці умов кредитування штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів становить 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Відповідно до довідки Банку ОСОБА_1 було видано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 дата відкриття 12.08.2010 термін дії до 12/13, № НОМЕР_2 дата відкриття 13.06.2012 термін дії до 03/16, № НОМЕР_3 дата відкриття 17.09.2014 термін дії до 09/18, № НОМЕР_2 дата відкриття 24.10.2014 термін дії до 09/18, № НОМЕР_4 дата відкриття 12.03.2019 термін дії до 01/23 (а.с. 24).
Згідно з довідкою Банку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 : 12.08.2010 - старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт в сумі 2 000 грн, 22.02.2011 збільшено кредитний ліміт до 2 900 грн, 10.08.2011 збільшено кредитний ліміт до 3 000 грн, 20.03.2014 збільшено кредитний ліміт до 3 200 грн, 03.04.2014 збільшено кредитний ліміт до 4 000 грн, 10.06.2014 збільшено кредитний ліміт до 7 000 грн, 14.06.2014 збільшено кредитний ліміт до 10 000 грн, 10.11.2017 зменшено кредитний ліміт до 840 грн, 10.11.2017 та 03.01.2019 зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн (а.с. 23).
З виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 12.08.2010 по 01.05.2020, картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , основна картка № НОМЕР_5 та № НОМЕР_4 , вбачається, що 12.08.2010 було встановлено кредитний ліміт в сумі 2 000 грн, відповідачка користувалася кредитними коштами та частково погашала наявну заборгованість, однак належним чином зобов'язань щодо їх повернення не виконувала (а.с. 17-22).
Також Банком додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 № СП-2010-256 (а.с. 10-33), які відповідачкою не підписані (а.с. 27-52).
До позовної заяви Банком додано розрахунок заборгованості за договором від 12.08.2010 станом на 02.06.2020, згідно якого загальний розмір заборгованості становить 17 237,37 грн, з яких 10 915,76 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5 024,59 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1 297,02 грн - заборгованість по судовим штрафам (а.с. 5-16).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом та договірні.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками та штрафами, мотивуючи позов в цій частині тим, що відповідачка підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», якою і визначені основні умови кредитування.
Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання.
Таким чином, обґрунтованими, зважаючи на погодження сторонами, є вимоги Банку про стягнення заборгованості за простроченими відсотками та судових штрафів.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 справа № 911/3685/17 та від 04.06.2020 справа № 640/18354/14-ц до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Як зазначалось вище, відповідно до зазначених у Довідці умов кредитування базова процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 3% на місяць (36% річних) на залишок заборгованості, штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів становить 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
За інформацією Банку ОСОБА_1 за кредитним договором були надані кредитні картки, остання з яких зі строком дії до останнього дня 01/23 року, та згідно з випискою по рахунку відповідачка після підписання анкети-заяви отримала кредитні картки зі встановленим кредитним лімітом, активно та систематично користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість.
Банком до суду апеляційної інстанції надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором № б/н від 12.08.2010 станом на 02.06.2020, виходячи з погодженої сторонами у договорі базової процентної ставки в розмірі 3 % на місяць (36% річних) та в межах погодженого строку кредитування, відповідно до якого загальний залишок заборгованості по процентам становить 3 575,35 грн, штрафи - фіксована частина в сумі 500 грн та процентна складова (5%) в сумі 724,55 грн, а разом 4 799,90 грн.
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідачки заборгованості по процентам та штрафам є помилковим, у зв'язку з чим відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог АТ КБ «Приватбанк» шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості по процентам та штрафам в сумі 4 799,90 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням розміру задоволених позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» на суму 15 715,66 грн (15 715,66 грн від 17 237,37 грн становить 91,17%), слід змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору, збільшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму судового збору з 1 331,19 грн до 1 916,39 грн (2 102 грн х 91,17%).
Оскільки апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню на суму 4 799,90 грн (4 799,90 грн від 6 321,61 грн становить 75,92%), у матеріалах справи наявні належні докази понесення позивачем витрат по сплаті судового збору за апеляційний розгляд справи (а.с. 91), то відповідно з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 2 393,75 грн (3 153 грн х 75,92%).
Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Заочне рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2020 року - скасувати в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами та штрафами.
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами та штрафами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 4 799 (чотири тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн 90 коп. заборгованості за процентами та штрафами.
Заочне рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2020 року - змінити в частині визначення розміру стягнутих з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) судових витрат, збільшивши суму судового збору з 1 331 (однієї тисячі трьохсот тридцяти однієї) грн 19 коп. до 1 916 (однієї тисячі дев'ятисот шістнадцяти) грн 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ; код ЄДРПОУ 14360570) 2 393 (дві тисячі триста дев'яносто три) грн 75 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: