Справа № 748/1977/20 Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М.
Провадження № 33/4823/375/20
Категорія - ст. 124 КУпАП
27 листопада 2020 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисника Роговець В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2020 року
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої вчителем СЗОШ № 1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Стягнуто з неї на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Судом встановлено, що 21.07.2020 року, близько 14 год. 25 хв., ОСОБА_1 в с. Новоселівка по вул. Шевцової Чернігівського району Чернігівської області керувала транспортним засобом марки «Пежо 206», д.н.з. НОМЕР_1 , не надала переваги в русі автомобілю «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_2 , та здійснила зіткнення, чим порушила вимоги п.п 1.3, 1.5, 2.3 б, 2.3 д, 16.12 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, так як вона керувала транспортним засобом з дотриманням Правил дорожнього руху, а причиною події стали порушення іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 п. п. 12.3 ПДР, їхав зі швидкістю, що перевищує дозволену в населених пунктах. При цьому удар відбувся, коли вона переїхала перехрестя.
Крім того, суд 1 інстанції безпідставно відмовив їй в задоволенні клопотання про проведення трасологічної експертизи, витрати за проведення якої просила покласти на неї. Дана експертиза могла б підтвердити швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та довести факт його правопорушення.
Судом 1 інстанції не взято до уваги той факт, що перед перехрестям стояв автомобіль «Укрпошти», що обмежував їй видимість з правого боку, який не зафіксований на схемі.
В рішенні суду не зазначено з якою швидкістю рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_2 та чи зупинявся він на перехресті.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адмінправопорушення, в графі «свідки» не вказано жодного свідка даної події, що унеможливлює дослідження правильності обставин, викладених у протоколі.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та її захисника, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її захисник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. ОСОБА_1 не заперечувала, що була перешкода справа, але водій пошти закрив їй огляд.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та інші.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції встановлені вірно.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 470476 від 24.08.2020 року; схемою місця ДТП, на якій зафіксовано напрямок руху автомобілів, уламки скла та пластику;
поясненням потерпілого ОСОБА_2 , який повідомив, що 21.07.2020 року близько 14 год. 25 хв., він разом з дружиною ОСОБА_3 поїхав на своєму автомобілі з дому до магазину. Коли вони їхали по вул. Яцевська та доїхали до перехрестя, з вул. Л.Шевцової, і він подивився направо, де автомобілі не було, і в той момент з лівої сторони з вул. Л.Шевцової виїхав на швидкості автомобіль марки «Пежо 206» червоного кольору, який повинен був надати перевагу в русі, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів; показаннями свідка ОСОБА_3 , яка дала аналогічні показання; поясненнями свідка ОСОБА_4 , який вказував, що водій автомобіля марки «Пежо 206» проїжджаючи перехрестя швидкість не зменшувала та не зупинялася для того, щоб пропустити автомобілі відповідно до правил дорожнього руху, а саме «перешкода праворуч»;
протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, в якому зазначено механічні пошкодження транспортних засобів;
висновком судово-медичної експертизи № 369, яким встановлено, що у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
постановою від 21.08.2020 року, згідно якої кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, однак в її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП; при цьому зазначено, що в даній обстановці в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 2.3 «д», 16.12 ПДР, її дії є причиною та умовою настання даної дорожньо-транспортної пригоди і перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (постанова є чинною).
Відповідно до п.п.1.3, 1.5 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
За положенням п. 2.3. б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Як слідує з п.16.12 ПДР на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінюючи матеріали, апеляційний суд вважає правильним висновок суду 1 інстанції про те, що водій ОСОБА_1 не дотрималась п. 16.12 Правил дорожнього руху та не надала перевагу водію транспортного засобу «Шевроле Авео», що наближався праворуч, який мав перевагу у проїзді перехрестя. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 2.3 «д», 16.12 Правил дорожнього руху стало причиною та умовою виникнення події дорожньо-транспортної пригоди та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням наслідків.
Саме такий механізм дорожньо-транспортної пригоди, на переконання суду апеляційної інстанції, повністю відповідає об'єктивним даним, що зазначені в матеріалах справи, та підтверджений зібраними по справі доказами, і що спростовує пояснення ОСОБА_1 про відсутність її вини в даному ДТП.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Твердження апелянта про наявність саме в діях водія ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху, які, як вона вважає, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, не може оцінюватися судом у даному провадженні, оскільки вина іншого учасника в даному ДТП є предметом розгляду окремого судового провадження. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення щодо конкретної особи, складеного уповноваженою особою і, направленого до суду. Надавати оцінку про порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, в даному провадженні, є безпідставним та незаконним.
З матеріалів даної справи вбачається, що судом при розгляді та прийнятті рішення в повній мірі з'ясовані всі обставини цієї справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду обставини вчинення ДТП не відповідають дійсності, спростовуються матеріалами справи, перевіркою яких не встановлено порушень при оформленні матеріалів ДТП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, з дотриманням строків, визначених ч. 6 ст. 38 КУпАП, та в межах санкції статті за дане правопорушення.
Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко