№ 143/1403/20
Іменем України
01.12.2020р. м.Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Погребище обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020270000061 від 01.04.2020 року, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючої, громадянки України, українки, з середньою освітою, раніше судимої:
-13.05.2004 року Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;
- 23.09.2009 року Ямпільським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки;
- 31.05.2010 року Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 23.09.2009 року, і остаточно визначено міру покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 21.04.2016 року Погребищенським районним судом Вінницької області за ст.395 КК України до 2 місяців арешту;
- 31.01.2017 року Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання 3 роки 4 місяці позбавлення волі;
- 07.11.2019 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області звільнена із
Надержинщинської виправної колонії № 65 умовно - достроково з невідбутимстроком покарання 1 рік 10 днів, маючої не зняту та не погашену судимість,у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , будучи раніше судимою, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила, а навпаки повторно вчинила новий умисний злочин при наступних обставинах.
15.11.2019 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік та встановлено такі обмеження щодо поведінки піднаглядного:
- заборонити виходити з дому, квартири з 23-00 до 5 год. ранку наступного дня;
-реєстрація у відділенні поліції ГУНП України 3 рази на місяць;
-заборона находження в кафе, ресторанах міста з метою придбання та вживання алкогольних напоїв;
-заборона виїзду за межі території району без письмового дозволу районного відділу поліції ГУНП.
15.11.2020 року ОСОБА_4 під розпис ознайомлена із ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області про встановлення адміністративного нагляду та застосованими до неї обмеженнями, зобов'язанням прибути і зареєструватись в триденний термін до Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, по вул. Б. Хмельницького, 81 Г, м. Погребище, Вінницької області.
Однак, не зважаючи на встановлені обов'язки, передбачені ст. 9 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», ОСОБА_4 умисно, з метою ухилення від встановленого адміністративного нагляду, після звільнення з Надержинщинської виправної колонії № 65, без поважних причин в термін визначений Держаною установою «Надержинщинська виправна колонія № 65» до 17.11.2019 року не зареєструвалась в Погребищенському ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, не прибула в обране місце проживання, тобто с. Юнашки, Погребищенського району, Вінницької області, а також не повідомила працівникам поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну свого проживання, а самовільно поїхала до смт. Знам'янка Друга, Знам'янського району, Кіровоградської області, де проживала по вул. Грушевського, 3.
03.04.2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Київська, м. Знам'янка, Кіровоградської області, в нетверезому стані, була помічена працівниками Знам'янського ВП ГУНП у Кіровоградській області, за що о 10 год. 25 хв. була доставлена до Знам'янського ВП ГУНП у Кіровоградській області, де відносно неї було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, та винесено постанову серії АП018 № 794721 від 03.04.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Після цього працівниками Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області було здійснено виїзд в м. Знам'янка, Кіровоградської області, і ОСОБА_4 була повернута до свого місця проживання.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку визнала повністю, щиро розкаялася, просить суворо її не карати. Водночас, відмовилася від надання показів відносно фактичних обставин кримінального правопорушення.
Крім визнання обвинуваченою своєї вини, її винуватість також підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів, а саме:
- копією вироку Погребищенського районного суду Вінницької області від 31.01.2017 року, згідно із яким ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 321 КК України, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання 3 роки 4 місяці позбавлення волі (а.с.27-30);
- копією ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 07.11.2019 року, якою ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково 1 рік 10 днів від відбування покарання за вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 31.01.2017 року, встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік та встановлено такі обмеження щодо поведінки останньої:заборонити виходити з дому, квартири з 23-00 до 5 год. ранку наступного дня; реєстрація у відділенні поліції ГУНП України 3 рази на місяць;заборона находження в кафе, ресторанах міста з метою придбання та вживання алкогольних напоїв; заборона виїзду за межі території району без письмового дозволу районного відділу поліції ГУНП;
- копією довідки ДУ «Надержинщинської виправної колонії №65» від 15.11.2019 року про звільнення умовно-достроково ОСОБА_4 (а.с.31);
- матеріалами Державної установи «Надержинщинської виправної колонії №65» про встановлення адміністративного нагляду по відношенню до ОСОБА_4 (а.с.38-54);
- копією журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Знам'янського ВП ГУНП у Кіровоградській області, згідно із відомостями якого 03.04.2020 року ОСОБА_4 було доставлено в приміщення райвідділу поліції (а.с.55-58);
- копією протоколу Знаменського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 03.04.2020 року №502793 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_4 за ч.1 ст.178 КУпАП (а.с.16);
- копією постанови Знаменського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 03.04.2020 року серії АПО18 №794721 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_4 за ч.1 ст.178 КУпАП (а.с.15);
- довідкою про судимість виданою ДІАП України УІАП ГУНП у Вінницькій області (а.с.36-37);
- рапортом ДОП Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 01.04.2020 року (а.с.59), згідно із яким ОСОБА_4 до Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області не прибула та на профілактичному обліку не перебуває;
- рапортом ДОП Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 03.04.2020 року, згідно із яким ОСОБА_4 03.04.2020 року доставлено з м.Знам'янка Кіровоградської області до Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області (а.с.60).
Таким чином, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, надавши оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку поза розумним сумнівом доведена повністю.
Її дії судом кваліфікуються за ст. 395 КК України, а саме неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.
Згідно із ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як роз'яснено в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої.
Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 КК України, згідно із ст.12 КК України (в редакції, діючій станом на час вчинення кримінального правопорушення) відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Водночас, дане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року) відноситься до кримінальних проступків.
Обвинувачена ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, має середню освіту, вдова, раніше судима, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що покарання обвинуваченій слід призначити в межах санкції ст. 395 КК України у вигляді арешту.
Разом із цим, суд враховує, що ОСОБА_4 була засуджена вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 31.01.2017 року до 3 років 4 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15.11.2019 року ОСОБА_4 звільнена із Надержинщинської виправної колонії № 65 умовно - достроково з невідбутимстроком покарання 1 рік 10 днів.
За правилами ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як роз'яснено у п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати, зокрема, частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково (статті 81, 107 КК України).
З огляду на викладене на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 31.01.2017 року і призначити обвинуваченій остаточне покарання у виглядіпозбавлення волі.
Таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
За змістом п.2 ч.4 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою суд може прийняти рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
В силу п.9 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.176 КПК України до переліку запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Вирішуючи питання щодо наявності достатніх підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, остання раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, відбувала покарання у вигляді позбавлення волі, була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, ніде не працює, не одружена, неповнолітніх дітей на утриманні немає, що свідчить про відсутність вагомих соціально-стримуючих факторів, та дає обґрунтовані підстави вважати, що вона може ухилятися від відбування призначеного покарання.
В той же час, суд бере до уваги, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Руслана Яковенко проти України», заява №?5425/11 від 04.06.2015 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть, якщо він ще не набрав законної сили, і його можна оскаржити. Більше того, особа, засуджена судом першої інстанції, яка перебуває під вартою до закінчення строку оскарження вироку, не може вважатися тою, що перебуває під вартою, до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення за підпунктом «c» пункту 1 статті 5 Конвенції.
У справі «Вемгофф проти Німеччини», заява №?2122/64 від 27.06.1968 року, Суд дійшов висновку, що словосполучення «після засудження» не може тлумачитися як таке, що обмежується вироком, який набрав законної сили, оскільки це виключатиме випадки затримання під час судового засідання осіб, котрих за результатами судового розгляду було засуджено і які на такий судовий розгляд з'явилися, ще будучи вільними, незалежно від доступних їм засобів юридичного захисту.
Отже, навіть, якщо національне законодавство держави-члена передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами всіх інстанцій, попереднє ув'язнення в розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.
Відтак, виходячи із наведених вище доводів, та ураховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили та взяття її під варту із зали суду.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази по кримінальному провадженні відсутні.
Витрати на залучення судового експерта відсутні.
Керуючись ст.ст. 131, 176, 349, 368, 369, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України, та призначити їй покарання у вигляді арешту строком на 2 (два) місяці.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироківдо покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 31.01.2017 року і призначитиОСОБА_4 остаточне покарання у виглядіпозбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши її під варту із зали судового засідання.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя