Справа № 131/1050/18
Провадження № 2/131/188/2020
2020 р.
01.12.2020м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олексієнка О.Ю.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому вказав, що йому на праві приватної власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 .
В належній ОСОБА_1 квартирі зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 , однак більше року за вказаною адресою не проживає, виїхала поза межі України та на даний час її місцезнаходження невідоме. Через реєстрацію відповідачки ОСОБА_1 не може розпорядитися своїм майном в повному обсязі, з цих підстав звернувся до суду із вказаним позовом та просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування даною квартирою.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просить задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явились, не повідомивши причин своєї неявки.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та ухвалити у справі рішення, яким позов задоволити з наступних мотивів.
Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, від 14.05.2009 (а.с. 9) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22718816 від 14.05.2009 (а.с. 10), позивачу на праві приватної власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 41 Конституції України,- кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Відповідно Акту на предмет фактичного проживання від 15.06.2018 (а.с. 16) ОСОБА_2 зареєстрована але не проживає в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з виїздом за кордон.
Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суд вважає, що реєстрація відповідача у квартирі, яка належить позивачеві, порушує права останнього, оскільки перешкоджає здійсненню права користування та розпорядження своїм майном, як складовими частинами права власності.
Оскільки ОСОБА_2 не проживає без поважних причин за адресою реєстрації, то суд вважає можливим визнати останню такою, що втратила право на користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 .
Питання про судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. 391, 405 ЦК України, ст. 141,206, 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрат зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий: