вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
26.11.2020м. ДніпроСправа № 904/6155/20
за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІККІ», м.Дніпро
про стягнення грошових коштів в розмірі 576540,49 грн.
Суддя Панна С.П.
Без участі представників сторін.
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІККІ» про стягнення грошових коштів у сумі 576540,49 грн. за неналежне виконання зобов'язань за Договором підряду № 7016-ДнОЭ від 12.11.2019 р..
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 7016-ДнОЭ від 12.11.2019р. в частині повного та своєчасного виконання робіт.
12.11.2020р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову.
Позивач в заяві посилається на те, що між Позивачем та Відповідачем, було укладено 10 договорів підряду, з яких по 5-ти договорам роботи виконані лише частково, а по 5-ти договорам, в порушення договірних зобов'язань та календарного графіку виконання робіт, Відповідач взагалі не приступав до виконання робіт, будь-яка техніка на об'єктах робіт за договорами відсутня. За цими договорами, на 01.11.2020 загальний борг Відповідача перед Позивачем становить 11205 713,88, гривень.
Відповідачем ігноруються будь-які вимоги, направлені на його адресу з боку Позивача, як-то вимоги про повернення суми авансу № 33695/1001 від 08.09.2020 за об'єктами по Договору, до виконання робіт по якому Відповідач взагалі не приступав.
Розмір статутного капіталу Відповідача становить 10 000,00 грн. Ця сума є занадто малою, щоб задовольнити вимоги Позивача у разі винесення рішення на користь Позивача по даній справі.
При цьому, поведінка Відповідача та його грубе ігнорування виконання зобов'язань перед Позивачем за укладеними договорами, дає обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач не планує повертати Позивачу кошти за невиконання та неналежне виконання своїх зобов'язань та активно намагатиметься позбавитися свого майна та грошових коштів завдаваними правочинами з метою уникнення повернення заборгованості перед Позивачем. За результатами переговорів, що велися з Відповідачем, стало відомо, про те, що Відповідач взагалі не планує закінчувати виконання робіт за укладеними договорами, відмовляється повертати належні Позивачу кошти за невиконаними та неналежно виконаними зобов'язаннями за договорами, а також планує фактичне припинення господарської діяльності. Наміри Відповідача додатково свідчать про повне припинення виконання робіт за укладеними з Позивачем договорами.
Таким чином, Позивач вважає, що на сьогоднішній день існують обґрунтовані підстави вважати, що до винесення рішення Відповідачем будуть активно вживатися діяння по укладенню фіктивних правочинів спрямованих на відчуження власного майна та коштів з метою невиконання обов'язків перед Позивачем, виведення грошових коштів з банківських рахунків та фактичне припинення господарської діяльності.
Позивач зазначає, що за Договором підряду № 7016-ДнОЭ від 12.11.2019 виконання робіт не розпочиналось.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про забезпечення позову, господарський суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Згідно ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Отже основною метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення в подальшому виконання судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач вважає, що поведінка відповідача та його грубе ігнорування виконання зобов'язань за укладеними договорами, дає підстави вважати, що відповідач не планує повертати позивачу кошти за невиконання та неналежне виконання своїх зобов'язань та активно намагатиметься позбавитися свого майна та грошових коштів за удаваними правочинами з метою уникнення повернення заборгованості перед позивачем.
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами майнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Разом з тим, позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодного доказу того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до заяви про забезпечення позову позивачем не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме, не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.
При цьому, в силу положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову, та на які така сторона посилається.
Проте, заявником не наведено жодних доводів, як і не надано доказів на підтвердження того, що існують реальні обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог чи вказують на реальну існуючу загрозу у поновленні чи утрудненні в поновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Тож, заява Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена жодним належним доказом.
За результатами дослідження та оцінки, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, доказів в процесі розгляду заяви позивача, суд встановив відсутність доказів можливого невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відтак, суд доходить висновку про недоведеність заявником того, що невжиття визначених заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.11.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.П. Панна