вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2111/20
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
до Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020р.
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.
Представники:
Позивача - Лотанюк С.В. дов. № 37 від 02.01.2020 (адвокат)
Відповідача - Крючкова Ю.О. дов. № 70 від 28.10.2020 (юрисконсульт)
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про: визнання укладеним між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" договору №44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 в редакції згідно додатку № 11 до позовної заяви; визнання укладеним між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" додаток № 1 до договору №44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 в редакції згідно додатку № 12 до позовної заяви.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Договір, у редакції запропонованій Позивачем не може бути укладений, оскільки, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Позивач не є індивідуальним споживачем у розумінні вищезазначеної статті і отримує послуги з централізованого водопостачання і водовідведення не для власних потреб, а для здійснення господарської діяльності. Тому, позовні вимоги Позивача щодо укладення Договору з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, складеного на підставі Типового договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, є не правомірним. В позовній заяві Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що з 01.05.2019 в повному обсязі введено в дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017, який передбачає різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг. Але дане твердження Позивача не відповідає дійсності з огляду на наступне. 02.04.2020 вступив в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових спеціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ, пунктом 42 якого передбачено внесення змін до пунктів 3 та 4 розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Дані зміни полягають у відтермінуванні кінцевого строку укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг зі споживачами. Так, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладених за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Таким чином, навіть, якщо допустити можливість укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з Позивачем, складеного на підставі Типового договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, то відповідно до п. З розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID -19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. Таким, чином, звернення Позивача до суду є передчасним і відсутнє будь-яке порушення прав Позивача. Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який Позивач датує 17.04.2020 у редакції згідно з додатком №11 до позовної заяви, складений Позивачем на підставі Типового договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, містить недостовірну інформацію, протиріччя та невідповідність вимогам законодавства України, по-друге, не містить положень, які Позивачу невигідні, при їх наявності у Типовому договорі. Так, у преамбулі Договору зазначена недостовірна інформація щодо Статуту Відповідача. Відповідач діє на підставі Статуту, затвердженого наказом управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради № 94-ум від 21.05.2019. У п. 2 Договору, в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, складеного на підставі Типового договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, який Позивач вважає прийнятним для себе як для споживача, - замість інженерно-технічних систем Споживача, як того вимагає вищезазначений типовий договір, зазначені внутрішньобудинкові системи будівель Споживача. Жодних доказів щодо належності Позивачу об'єктів, щодо найменування та заводських номерів засобів обліку, щодо останньої періодичної повірки, зазначених в додатку 1 до Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, Позивачем не надано. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Аналогічне посилання на дану норму закону містить і лист Мінрегіону № 8/9.1.2/2914-20 від 24.04.2020, наданий Позивачем. Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Але будівлі, що належать Позивачу, не оснащені вузлами комерційного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", а запропонована Позивачем редакція договору базується на положеннях щодо ведення обліку послуг з централізованого водопостачання за показаннями вузла комерційного обліку, прийнятого на абонентський облік, включає в себе облік та порядок оплати послуг на основі показань вузла комерційного обліку. У Розділі "Розмір плати за послуги" Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, Позивач на свій розсуд не включив пункти, що стосуються вузлів комерційного обліку (розмір внесків за встановлення, обслуговування, заміну вузлів комерційного обліку), хоча в Законі України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Типовому договорі з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, який Позивач вважає прийнятним для себе як для споживача, пункти, що стосуються розміру внесків за встановлення, обслуговування, заміну вузлів комерційного обліку, чітко передбачені (п. 7, п. 8, п. 9 Типового договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690). При цьому за відсутності оснащення будівель Позивача вузлами комерційного обліку - в положеннях Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, Позивач посилається на Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та оперує таким поняттям, як "вузол комерційного обліку" (зокрема, Розділ "Облік та порядок оплати послуг" Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем). Позивачем не враховано положення Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Постанови Кабінету Міністрів №690 від 05.07.2019, згідно з якими плата виконавцю за індивідуальним договором складається не тільки з плати за послугу, а й з плати за абонентське обслуговування, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання тощо. З кола осіб, зазначених у п. 10 та п. 11 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, Позивач безпідставно «прибирає» уповноважених осіб органів ліцензування та органів місцевого самоврядування, тим самим безпідставно звужуючи коло осіб, які мають право доступу до вузлів комерційного обліку (Типовим договором з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, який Позивач вважає прийнятним для себе як для споживача, уповноважені особи органів ліцензування та органів місцевого самоврядування чітко передбачені в п.12, п. 14, п. 15). В п. 17 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, Позивач зазначає, що до встановлення вузла комерційного обліку обсяги споживання питної води визначаються за нормами споживання, встановленими органами місцевого самоврядування. Крім того, посилання на норми питного водопостачання міститься в підпункті 2, підпункті 7 пункту 23, підпункті 7 пункту 26 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем. Дані пункти і посилання на нормативи питного водопостачання не можуть бути додані до Договору в зв'язку з тим, що нормативів питного водопостачання для юридичних осіб, якою є Позивач, законодавчо не передбачено. Нормативи питного водопостачання затверджені лише для населення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1107 "Про затвердження порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання" та Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.09.2005 №148 "Про затвердження Методики визначення нормативів питного водопостачання населення". На виконання вищезазначених постанов у м. Кривий Ріг Виконавчим комітетом Криворізької міської ради прийняте рішення № 367 від 12.12.2012 "Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання населення м. Кривого Рогу та норм витрат питної води на поливання газонів, присадибних ділянок, теплиць", яке розміщено на офіційному сайті Відповідача - Комунального підприємства "Кривбасводоканал" у вільному доступі. Незрозумілим є включення Позивачем до Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, п. 22, де є посилання на приватне домоволодіння, оскільки будь-якого відношення до Позивача, як споживача не має. Штрафні санкції, передбачені Позивачем в підпункті 11 пункту 23 та підпункті 11 пункту 26 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, не можуть бути доповнені в зв'язку з тим, що строки проведення аварійно-відновних робіт стосуються надання послуг споживачам багатоквартирних будинків та визначені Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком" №712 від 05.09.2018. Позивач не є споживачем багатоквартирного будинку. Аналогічна позиція Відповідача і щодо положення про перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, зазначених Позивачем в підпункті 13 пункту 23 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем. Крім того, самостійно зазначені Позивачем відсотки неустойки (штрафу, пені) в п. 21, підпункті 11 пункту 23, підпункті 11 пункту 26 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, необґрунтовані, недоцільні та суперечать засадам розумності та справедливості. При цьому, п. 20 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, для себе Позивач за порушення зобов'язань встановлює пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення. З п. 25 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, який містить права Виконавця, Позивач безпідставно виключає право Виконавця обмежити (припинити) надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом і договором (Типовим договором з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, який Позивач вважає прийнятним для себе як для споживача, дане право Відповідача як Виконавця - чітко передбачено підпунктом 5 пункту 32, як і передбачено підпунктом 6 п. 41 самої Постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення"). Покладення Позивачем на Відповідача в п. 29 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, обов'язку виконання вимог ст.28 Закону України "Про теплопостачання" є неправомірним, оскільки дана стаття стосується сфери енергопостачання, а не відносин щодо послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Крім того, даного обов'язку не передбачено ні Типовим договором з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, який Позивач вважає прийнятним для себе як для споживача, ні Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення", ні Законом України "Про житлово-комунальні послуги" тощо. Крім того, в абзаці 3 пункту 29 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, замість передбаченої імперативності норми: "Виконавець обмежує (припиняє) надання послуг" Позивач передбачає диспозитивність норми: "Виконавець має право обмежити (припинити) надання послуг" (Типовим договором з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, який Позивач вважає прийнятним для себе як для споживача, дане право Відповідача як Виконавця - чітко передбачено п. 36, як і передбачено п. 43 самої Постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення"). Включення Відповідачем до Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, умов п. 36, п. 37 є неправомірним та не ґрунтується на законодавчих нормах. Так, порядок і умови щодо обмеження (припинення) надання послуг чітко передбачені Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення". Умови п. 36, п. 37 в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, не передбачені ні Типовим договором з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, який Позивач вважає прийнятним для себе як для споживача, ні Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення", ні Законом України "Про житлово-комунальні послуги" тощо. Крім того, сама суть обмеження (припинення) надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення полягає в тому, що будь-які негативні наслідки для Позивача можуть виникнути, за які Позивач несе відповідальність, що в свою чергу і є дієвим важелем в сторону сумлінного дотримання Позивачем своїх зобов'язань як Споживача і недопущення обмеження (припинення) надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення. Незрозумілим і суперечливим є положення п. 47 Договору в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, щодо строку договору, який починається з 01.03.2020, з огляду на те, що сам Позивач в позовній заяві підтверджує, що до 16.04.2020 відносини щодо надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення регулюються договором № 577 від 25.09.2017, та й сам Договір в редакції, яку Позивач бажає укласти з Відповідачем, Позивач датує 17.04.2020.
У відповіді на відзив Позивач зазначив, що з метою підтвердження правомірності вимог Позивача 12.03.2020 останній звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики з листом за вих. №833/12 в якому вимагалося надати роз'яснення щодо врегулювання договірних відносин між суб'єктом господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та Позивачем як теплогенеруючою організацією. Листом від 24.04.2020 за вих. №8/9.1.2/2914-20, який було отримано Позивачем 27.04.2020 (тобто після звернення до суду) було повідомлено, що для укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання з юридичними особами, які використовують питну воду одночасно для виробничих та питних і санітарно-гігієнічних потреб, застосовується Типовий договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійним об'єктом нерухомого майна про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Враховуючи зазначене, укладання між сторонами договірних відносин має здійснюватися на основі типових договорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від05.07.2019 №690. Крім того, безпідставними є посилання Відповідача на те, що запропонована Позивачем редакція Договору базується на положеннях, щодо ведення обліку послуг з централізованого водопостачання за показаннями вузла комерційного обліку, прийнятого на абонентський облік, а будівлі, що належать Позивачу не оснащені вузлами комерційного обліку. Так, як вбачається зі змісту п.17 запропонованого Позивачем договору до встановлення вузла комерційного обліку обсяги споживання питної води визначаються за нормами споживання , встановленими органами місцевого самоврядування.
У письмових поясненнях Позивач вказав, що відповідно до ч. 4 ст. 184 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Отже, умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім випадку, коли такий відступ пов'язаний з конкретизацією умов договору, що кореспондується з положеннями п. 4 ч. 4 ст. 179 ГК України. Запропонована Позивачем редакція договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в цілому відповідає умовам типового договору, затвердженого постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, а відмінності, які були викладені в редакції Позивача конкретизацією умов типового договору. Стосовно зазначення в п. 2 Договору в редакції Позивача замість інженерно-технічних систем Споживача внутрішньобудинкових систем будівель Споживача то відповідно до п. 1.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (далі Правила) водопровідні вводи до теплових пунктів (далі ТП), котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від цих об'єктів експлуатують підприємства, на балансі яких перебувають ці об'єкти. Водопровідні вводи до об'єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники. Отже, в силу вимог п. 1.7. вказаних правил межею відповідальності Позивача є зовнішній зріз будівель, що зумовило необхідність конкретизації вказаного пункту договору. Стосовно відсутності доказів щодо належності Позивачу об'єктів, щодо найменування та заводських номерів засобів обліку, щодо останньої періодичної повірки. зазначених в додатку № 1 до Договору в редакції Позивача, Позивач зазначає, що перелік вказаних об'єктів було сформовано Позивачем виходячи із необхідності конкретизації об'єктів, до яких мають надаватися відповідні послуги. Крім того, під час звернення до Відповідача з пропозицією укласти договір разом з вказаним додатком, останнім не висловлювалося жодних заперечень щодо належності Позивачу даних об'єктів та можливості надавати послуги за вказаними об'єктами, а тому вказане зауваження Відповідача є безпідставним. Відповідач стверджує, що будівлі, які належать Позивачу не оснащені вузлами комерційного обліку відповідно до Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", а запропонована Позивачем редакція договору базується на положеннях щодо ведення обліку послуг з централізованого водопостачання за показаннями вузла комерційного обліку, прийнятого на абонентський облік. Так, як вбачається зі змісту п. 17 запропонованого Позивачем договору, до встановлення вузла комерційного обліку обсяги споживання питної води визначаються за нормами споживання, встановленими органами місцевого самоврядування. Враховуючи зазначене, запропонована Позивачем редакція договору містить в собі декілька варіантів обліку обсягів споживання води, що спростовує твердження Відповідача про неможливість укладання договору без оснащення об'єкті Позивача вузлами комерційного обліку. Стосовно не включення у розділі "Розмір плати за послуги" пунктів, що стосується вузлів комерційного обліку (розмір внесків за встановлення, обслуговування, заміну вузлів комерційного обліку) у відповідності до п. 7, 8, 9 Типового договору, затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" внески за встановлення, обслуговування заміну вузлів комерційного обліку - регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, що враховують витрати на обслуговування вузлів комерційного обліку за кожною комунальною послугою та витрати операторів зовнішніх інженерних мереж, пов'язані із встановленням, обслуговуванням або заміною вузлів комерційного обліку (за наявності). Таким чином, у випадку відсутності встановлених вузлів комерційного обліку та диспозитивний характер вказаної норми закону Позивач не вбачає підстав для включення до розділу "Розмір плати за послуги", що стосуються розміру внесків за встановлення, обслуговування, заміну вузлів комерційного обліку у зв'язку з їх відсутністю. Стосовно вилучення з кола осіб, зазначених у п. 10.11 Договору в редакції Позивача уповноважених осіб органів ліцензування та органів місцевого самоврядування, які мають право доступу до вузлів комерційного обліку, Позивач зазначає, що уповноважені особи мають право доступу до об'єктів Позивача на підставі дії чинних нормативно - правових актів без зазначення вказаної умови до спірного договору. Пунктом 10 запропонованої Позивачем редакції договору передбачено, що для отримання доступу до вузлів обліку оператор зовнішніх інженерних мереж, Виконавець звертаються до Споживача за допомогою телефонного зв'язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена у договорі, щодо доступу до вузлів комерційного обліку із зазначенням його мети та дати. Отже, вказаним пунктом Договору жодним чином не обмежені права Відповідача отримувати доступ до вузлів комерційного обліку, а навпаки деталізовано порядок такого доступу, що свідчить про відсутність порушення прав Відповідача через конкретизацію вказаних умов договору. Стосовно неможливості застосування до Відповідача штрафних санкцій, передбачених Позивачем в підпункті 11 п. 23 та підпункті 11 п. 26 договору, в редакції Позивача то вказаний, розмір штрафних санкцій не суперечить нормам чинного законодавства, а під час направлення Відповідачу пропозиції укласти договір, останнім не було запропоновано іншої редакції вказаних пунктів договору шляхом складання протоколу розбіжностей. З огляду на зазначене, за відсутності зустрічних позовних вимог про врегулювання умов договірних відносин, Позивач вважає, що вказані пункти запропонованого договору можуть бути застосовані до сторін, через їх відповідність умовам типового договору, затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019. Стосовно виключення права виконавця обмежити (припинити) надання послугу разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом і договором, Позивач зазначає, що таке право виконавця було викладено в п. 30 договору, в редакції Позивача, а тому твердження Відповідача про виключення вказаної умови договору є безпідставним. З огляду на зазначене, проект договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який було запропоновано Позивачем Відповідачу листами від 27.12.2019. та від 21.02.2020 та визнання укладеним якого є предметом розгляду даної справи в цілому відповідає положенням типового договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійним об'єктом нерухомого майна про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою КМУ № 640 від 05.07.2019, а розбіжності, які існують, лише конкретизують його умови з урахуванням особливостей Позивача, як теплогенеруючої організації. Крім того, згідно з ч. 4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. В свою чергу. Відповідач вказаний договір не підписав, не направив на адресу Позивача протокол розбіжностей з метою врегулювання деяких пунктів спірного договору, не передав спір на вирішення до суду, а той проект договору, який був запропонований Відповідачем Позивачу взагалі не відповідає умовам типового договору, затвердженого постановою КМУ № 640 від 05.07.2019, що свідчить про неправомірність дій останнього.
Відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа КПТМ "Криворіжтепломережа" від 08.07.2020 №1882/12; копії додаткової угоди №7 про внесення змін до Договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №577 від 25.09.2017.
Від Відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, мотивована тим, що Позивач, листом №1882/12 від 08.07.2020, надіслав Відповідачеві Додаткову угоду №7 про внесення змін до Договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №577 від 25.09.2017, підписану зі своєї сторони, якою вносяться зміни до пункту 8.1. Розділу VІІІ "СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ", а саме: "Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 31.12.2020р., а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.3 ст. 631 ЦК України сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення". Відповідач підписав зазначену додаткову угоду 28 липня 2020р. Таким чином, між Позивачем та Відповідачем до 31.12.2020 продовжує діяти Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №577 від 25.09.2017. Відносини щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення між Позивачем і Відповідачем врегульовані діючим Договором №577 від 25.09.2017, у зв'язку з чим відсутній предмет спору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2020 позовну заяву Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" залишено без розгляду.
За клопотанням Позивача, ухвалою суду від 10.08.2020 Позивачеві повернуто судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2020 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2020, справу передано для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду від 26.10.2020 справу призначено для продовження розгляду зі стадії судових дебатів на 18.11.2020.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
25.09.2017 сторонами укладено Договір №577 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі Договір), за п.1.1. Виконавець (Відповідач) зобов'язався своєчасно надавати Споживачеві (Позивачеві) цілодобово відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (п.8.1. Договору).
Позивач звернувся до Відповідача з листом №4114/2 від 27.12.2019, у якому повідомив, що при укладанні договорів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189 (далі Закон), передбачено нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання та споживання цих послуг та, відповідно до роз'яснення Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон) (их. №8/9.1.1/4749-19 від 18.11.2019), практична реалізація норм і положень Закону, зокрема, що регулюють надання та оплату комунальних послуг, здійснюватиметься з переходом на нові договірні відносини між виконавцями комунальних послуг і споживачами. Отже, при укладанні договорів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідно до вимог Закону необхідно користуватися положеннями Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типовими договорами про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 05.07.2019 №690. У зв'язку з тим, що запропонований КП "Кривбасводоканал" варіант договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не відповідає діючим вимогам законодавства, Позивач змушений повернути надіслані договори без оформлення. Натомість, Позивач надіслав Відповідачеві на розгляд та затвердження Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оформленого на основі типової форми договорів, затвердженої постановою КМУ від 05.07.2019№690 з урахуванням специфіки Споживача як теплогенеруючої та теплопостачальної організації та форми власності (комунальна) КПТМ "Криворіжтепломережа". В тексті договору Позивач просив Відповідача заповнити графу з номерами телефонів аварійних служб. Позивач пропонував підписати, скріпити печаткою, один примірник Договору та додатку №1 до договору повернути на адресу Позивача. Серед додатків до листа Позивач зазначив договір № 44 від 26.12.2019 та додаток № 1 до нього у 2-х примірниках. До матеріалів справи додано примірник проекту договору № 44 від 26.12.2019, підписаний В.о. директора - головним інженером підприємства Позивача - Єріним О.Ю.
Відповідач, листом №508 від 15.01.2020 щодо врегулювання договірних відносин, повідомив Позивачеві, що за висновками розгляду запропонованого проекту Договору №44 від 26.12.2019 "Про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення" - вважає неприйнятними умови договору та вважає за доцільне повернути без розгляду. З урахуванням роз'яснень Міністерства розвитку громад та територій України, посилання на які містяться у листі комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" за вих. №4114/12 від 27.12.2019, умови запропонованого проекту договору не можуть бути застосовні, оскільки регулюють виключно договірні взаємовідносини між виконавцем комунальної послуги та співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до обраної останнім моделі відповідно до Типових форм договорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690. З метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних з відсутністю договірних відносин, до моменту врегулювання спірних питань при перегляді умов надавання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" - комунальним підприємством "Кривбасводоканал" до розгляду та погодження направлено додаткову угоду щодо пролонгації раніше укладеного Договору.
Позивач направив Відповідачеві листа №537/12 від 21.02.2020 у якому, у зв'язку з наближенням закінчення строку дії договору №577 від 25.09.2017 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, просив розглянути та затвердити Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оформленого на основі типової форми договорів, затвердженої постановою КМУ від 05.07.2019 №690 (типовий договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення) з урахуванням специфіки споживача (КПТМ "Криворіжтепломережа" - теплогенеруюча, теплопостачальна організація з комунальною формою власності). Позивач пропонував підписати, скріпити печаткою, один примірник Договору та додатку №1 до договору повернути на адресу Позивача. Серед додатків до листа Позивач зазначив договір № 44 від 17.02.2020 та додаток № 1 до нього у 2-х примірниках.
Відповідач, листом №2577 від 04.03.2020, повідомив Позивачеві, що наданий Позивачем проект договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №44 від 17.02.2020, складений на підставі Типового договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690. Договір саме в даній редакції не може бути укладений з Позивачем з огляду на те, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Позивач отримує послугу з централізованого водопостачання та водовідведення не для власних потреб, а для здійснення господарської діяльності. Крім того, будівлі, що належать Позивачеві не оснащені вузлами комерційного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", а запропонована Позивачем редакція договору базується на положеннях щодо ведення обліку послуг з централізованого водопостачання за показаннями вузлами комерційного обліку, прийнятого на абонентський облік, включає в облік та порядок оплати послуг на основі показань вузла комерційного обліку. У зв'язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690 затверджено типову форму договору, яка б могла регулювати відносини з централізованого водопостачання та водовідведення між Відповідачем та Позивачем, Відповідач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі господарсько-правових договорів з додержанням діючого законодавства. З огляду на викладене, Відповідач повідомив про свою відмову від укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції запропонованій Позивачем, та повернув наданий Позивачем проект договору.
02.04.2020 сторонами укладено Додаткову угоду №6 до Договору, у якій дійшли згоди: пункт 8.1. Розділу VII. "Строк дії договору", викласти в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 16.04.2020 року, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення".
Позивач звернувся до Відповідача з листом №1280/12 від 29.04.2020 у якому зазначив, що для унеможливлення негативних наслідків в роботі комунальних підприємств міста, на час розгляду судом питання щодо остаточного узгодження проекту договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення та просив продовжити строк дії Договору №577 від 25.09.2017.
Листом №1148 від 13.05.2020 Відповідач направив Позивачеві для розгляду та погодження два примірники Додаткової угоди №7 до Договору №577 від 25.09.2017, які пропонував підписати, скріпити печаткою та повернути один примірник на адресу Відповідача.
Позивач направив Відповідачеві листа №1882/12 від 08.07.2020 з Додатковою угодою №7 про внесення змін Договору, яку пропонував підписати, скріпити печаткою та повернути один примірник на адресу Позивача.
28.07.2020 сторонами укладено Додаткову угоду №7, у якій сторони дійшли згоди: пункт 8.1. Розділу VII. "Строк дії договору", викласти в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2020, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення".
Недосягнення домовленостей сторонами щодо умов Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в позасудовому порядку на період до 31.12.2020 стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для укладання Договору №44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 та додатку № 1 до Договору №44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 в редакції Позивача на підставі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту (ч. 3, 4 ст. 179 ГК України).
При укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами.
Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ст. 184 ГК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено значення термінів, які вживаються в цьому законі: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що часниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг є:…
3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;
4) послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;
5) послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;
6) послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:
1) перелік послуг;
2) вимоги до якості послуг;
3) права і обов'язки сторін;
4) відповідальність сторін за порушення договору;
5) ціна послуги;
6) порядок оплати послуги;
7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.
Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач позов заперечує з наведених у відзиві підстав.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги надані сторонами докази, суд не приймає позицію Позивача, а погоджується з Відповідачем.
Так, з наданих сторонами доказів вбачається, що сторони не досягли згоди щодо укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема, щодо істотних умов цього договору, що вбачається з листування сторін, копія якого додана до матеріалів справи.
Звертаючись з позовом, Позивач, наполягає, що спірний договір має укладатися на підставі Типового договору, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, з урахуванням норм Цивільного і Господарського кодексів України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Заперечуючи позов, Відповідач посилається на ту ж постанову Кабінету Міністрів України та чинне законодавство.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Аналізуючи позиції сторін, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах Позивач не є виключно споживачем послуг Відповідача в розумінні Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", оскільки, відповідно до статуту підприємства, він є комунальним підприємством, створеним з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії, а також надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам й вода йому потрібна, як для власних потреб, так і для виконання своїх статутних завдань, тобто для ведення господарської діяльності, що підтверджується, як самим текстом запропонованого договору, так і додатком № 1 до цього договору (щодо об'єктів водоспоживання та водовідведення на яких встановлені засоби обліку), поясненнями Позивача.
За таких обставин, при наявності заперечень Відповідача, у суду відсутні підстави визнавати укладеним спірний договір на умовах Позивача на підставі Типового договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, оскільки у спірних відносинах Позивач виступає як споживач послуг Відповідача, в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", так і як контрагент - підприємець, у розумінні ЦК України і ГК України, який використовує сировину для своєї господарської діяльності, постачальником якої є Відповідач і ці відносини повинні регулюватися різними договорами. Тому суд не вдається до детального аналізу й врегулювання розбіжностей сторін щодо укладення спірного договору.
При цьому, суд бере до уваги, що до позовної заяви Позивач не додав примірника договору №44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 в редакції згідно з додатком № 11 до позовної заяви та додатку № 1 до договору №44 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020 в редакції згідно з додатком № 12, підписаного уповноваженим представником Позивача. До того ж, додатки до позову Позивач не пронумерував. Також до справи не надано доказів направлення Відповідачеві пропозиції укладення договору № 44 від про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення 17.04.2020.
Крім того, 28.07.2020 сторони уклали Додаткову угоду №7, у якій дійшли згоди: пункт 8.1. Розділу VII. "Строк дії договору", викласти в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2020, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення".
Тобто, до 31.12.2020 між сторонами діє Договір №577 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 25.09.2017.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Позивача.
Оскільки, за клопотанням Позивача, ухвалою суду від 10.08.2020 Позивачеві повернуто судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., то судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. підлягає стягненню з Позивача до Державного бюджету України.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", 50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9 (код 03342184) до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", 50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6-А (код 0331316) про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 17.04.2020р.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", 50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9 (код 03342184) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 2 102,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне судове рішення складене 30.11.2020
Суддя С.Г. Юзіков