пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
30 листопада 2020 року справа № 903/718/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни
та за відсутності розпорядника майна та представників заявника, боржника у зв'язку з їх неявкою в судове засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС", м. Луцьк
про визнання грошових вимог на суму 473 546 936,96 грн.
по справі за заявою Фізичної особи-підприємця Макарчука Михайла Олександровича, м. Київ
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН", м. Луцьк
про банкрутство
Ухвалою суду від 19.10.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (43010, м.Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 41048714), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 07 квітня 2021 року включно, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Опанасика Владислава Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1888 від 27.12.2018р., адреса: провулок Західний 3Ц, офіс 1-1, м. Київ, 03067, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 19 жовтня 2020 року за №65370 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН".
Ухвалою суду від 09.11.2020р., поруч з іншим, арбітражного керуючого Опанасика Владислава Володимировича відсторонено від виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН", розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (43010, м.Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 41048714) призначено арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №494 від 17.04.2013р., адреса: м. Луцьк, пр. Перемоги, 13, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
18 листопада 2020 року на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" надійшла заява від 17.11.2020р. про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 473 546 936,96 грн. з врахуванням 4 204 грн. понесених судових витрат.
Ухвалою суду від 18.11.2020р. заяву ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" про визнання грошових вимог до боржника було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.11.2020р.
27 листопада 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання розпорядника майна Темчишина В.П. від 27.11.2020р. №150 про розгляд справи в попередньому судовому засіданні без його участі у зв'язку із неможливість прибути в судове засідання та з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної інфекції COVID-19. При цьому вимоги ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" розпорядника майна визнаються в повному обсязі, що підтверджується відповідним листом арбітражного керуючого від 20.11.2020р. №139.
27 листопада 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання боржника - ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" від 26.11.2020р. про визнання вимог ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" в повному обсязі.
30 листопада 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" про розгляд справи без участі представника заявника. При цьому заяву ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" про визнання грошових вимог до боржника підтримує в повному обсязі.
У визначений судом день та час заявник та боржник своїх представників в засідання суду не направили. Не з'явився в судове засідання також і розпорядник майна.
За наслідками дослідження в судовому засіданні матеріалів справи, заяви і додатково долучених арбітражним керуючим до матеріалів справи документів, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС", зокрема з врахуванням наступного:
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; "забезпечені кредитори" - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Частиною п. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" на загальну суму 473 546 936,96 грн. з врахуванням 4 204 грн. понесених судових витрат, суд встановив, що кредитором відповідну заяву подано в строки, встановлені КУзПБ, заборгованість підтверджена належними та допустимими доказами.
Кредиторські вимоги визнаються судом у визначеному розмірі із наступною черговістю їх задоволення:
- 4 204 грн. понесених судових витрат - вимоги першої черги;
- 463 542 732,96 грн. (67 000 000 грн. + 258 000 000 грн. + 130 199 483,12 + 8 343 249,84 грн.) заборгованості, котра виникла внаслідок невиконання боржником зобов'язань в частині сплати грошових коштів на підставі договору купівлі продажу №0504 від 05.04.2019р., договору купівлі продажу №170719 від 17.07.2019р., правочину про перевід боргу №03/01/20 від 03.01.2020р. та правочину про переведення боргу №1405/20 від 14.05.2020р. - вимоги четвертої черги;
10 000 000 грн. - вимоги забезпечені заставою.
При цьому судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті розпорядником майна, повністю визнаються у вказаному розмірі, що підтверджується відповідним листом розпорядника майна від 20.11.2020р. №139.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів заяви, 05 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №0504 згідно з умовами котрого ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" було взято на себе зобов'язання щодо передачі у власність покупця ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" нафтопродуктів в асортименті, а покупцем, в свою чергу, зобов'язання стосовно прийняття товару та оплати його вартості на умовах даного договору.
Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р., якість товару, що постачається за умовами даного договору, повинна відповідати ГОСТУ, технічним умовам заводів-виробників, що підтверджується відповідними документами. Кількість та асортимент товару, що передається покупцю, узгоджується сторонами додатково в накладних на відпуск товару.
Згідно із пунктом 3.1. договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р., товар постачається продавцем по-частково (товарними партіями) на умовах, що узгоджується сторонами додатково.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р. ціна за одиницю товару узгоджується сторонами додатково в накладних на відпуск товару. Ціна за одиницю товару включає включає податки та інші обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України. Загальна суму даного договору становить суму вартості товару поставленого протягом терміну дії даного договору, згідно видаткових накладних на товар.
Згідно п. 5.2. договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р., розрахунки покупець проводить у формі 100% попередньої оплати вартості товару.
15.07.2019р. між сторонами підписано специфікацію №1, котра виступає додатком №1 до договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р., згідно якої постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар на суму 30 000 000 грн. Строк поставки товару до 01 вересня 2019 року.
16.07.2019р. між сторонами підписано специфікацію №2, котра виступає додатком №2 до договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р., згідно якої постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар на суму 25 000 000 грн. Строк поставки товару до 31 жовтня 2019 року.
17.07.2019р. між сторонами підписано специфікацію №3, котра виступає додатком №3 до договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р., згідно якої постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар на суму 15 000 000 грн. Строк поставки товару до 31 грудня 2019 року.
Судом встановлено, що ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" на виконання умов п. 5.2. договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р. в частині здійснення оплати у розмірі 100% від вартості товару, було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" грошові кошти, що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів даної заяви.
При цьому суд зазначає, що у зв'язку із помилковим зазначенням в платіжних дорученнях в графах призначення платежу: "предоплата за нафтопродукти згідно договору №12/070/19 від 12.07.2019р. з ПДВ 20% сума цифрами", між сторонами було укладено угоду від 01.03.2020р. згідно якої сторони дійшли згоди щодо зміни редакції платежу на наступну: "предоплата за нафтопродукти згідно договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р. з ПДВ 20% сума цифрами".
Проте, ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" взяті на себе згідно договору купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р. зобов'язання в частині поставки ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" товарів (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, товар на суму попередньої оплати не поставило, у зв'язку з чим на момент звернення кредитора до суду із заявою та на час розгляду справи судом не виконало своїх зобов'язань за договором в частині поставки товарів загальною вартістю 67 000 000 грн.
Судом досліджено, що сума заборгованості 67 000 000 грн. включає в себе загальну суму попередньої оплати 70 000 000 грн згідно долучених до матеріалів справи платіжних доручень, за мінусом повернення попередньої оплати на суму 3 000 000 грн. (докази повернення - виписка по особовому рахунку від 17.11.2020р. за період з 01.10.2019р. по 01.10.2019р.).
Також судом досліджено, що ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" 01 березня 2020 року було вручено особисто керівнику ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" вимогу від 01.03.2020р. №01/03-20 про повернення грошових коштів на загальну суму 67 000 000 грн. Зазначену вимогу було залишено боржником без відповіді та належного реагування, відповідно сума попередньої оплати повернута не була.
17 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №170719 згідно з умовами котрого ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" було взято на себе зобов'язання щодо передачі у власність покупця ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" нафтопродуктів в асортименті, а покупцем, в свою чергу, зобов'язання стосовно прийняття товару та оплати його вартості на умовах даного договору.
Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р., якість товару, що постачається за умовами даного договору, повинна відповідати ГОСТУ, технічним умовам заводів-виробників, що підтверджується відповідними документами. Кількість та асортимент товару, що передається покупцю, узгоджується сторонами додатково в накладних на відпуск товару.
Згідно із п. 3.1. договору купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р., товар постачається продавцем по-частково (товарними партіями) на умовах, що узгоджується сторонами додатково.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р., ціна за одиницю товару узгоджується сторонами додатково в накладних на відпуск товару. Ціна за одиницю товару включає включає податки та інші обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України. Загальна суму даного договору становить суму вартості товару поставленого протягом терміну дії даного договору, згідно видаткових накладних на товар.
Згідно п. 5.2. договору купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р., розрахунки покупець проводить у формі 100% попередньої оплати вартості товару.
22.07.2019р. між сторонами підписано специфікацію №1, котра виступає додатком №1 до договору купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р., згідно якої постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар на суму 85 000 000 грн. Строк поставки товару до 31 грудня 2019 року.
23.07.2019р. між сторонами підписано специфікацію №2, котра виступає додатком №2 до договору купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р., згідно якої постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар на суму 173 000 000 грн. Строк поставки товару до 01 березня 2020 року.
Судом встановлено, що ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" на виконання умов п. 5.2. договору купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р. в частині здійснення оплати у розмірі 100% від вартості товару, було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" грошові кошти, що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів даної заяви.
Проте, ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" взяті на себе згідно договору купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р. зобов'язання в частині поставки ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" товарів (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, товар на суму попередньої оплати не поставило, у зв'язку з чим на момент звернення кредитора до суду із заявою та на час розгляду справи судом не виконало своїх зобов'язань за договором в частині поставки товарів загальною вартістю 258 000 000 грн.
Судом досліджено, що ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" 31 березня 2020 року було вручено особисто керівнику ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" вимогу від 31.03.2020р. №31/03-20 про повернення грошових коштів на загальну суму 258 000 000 грн., котру було залишено боржником без відповіді та належного реагування, відповідно сума попередньої оплати повернута не була.
Непоставка ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" товару ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" та неповернення суми попередньої оплати виступило підставою для звернення ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог на загальну суму 325 000 000 грн. за договором купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р. та договором купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р.
Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договори купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р. та купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р. предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, договірними сторонами розірвані не були.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи слідує, що ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" зобов'язання належним чином не виконало, товар ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" не передало.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.
До такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.11.2019р. по справі 911/2355/18.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2019р. у справі № 912/2275/17, умовою застосування частини 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Дана правова позиція відображена і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019р. по справі № 911/1958/18.
Матеріали справи містять докази здійснення ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" попередньої оплати за товар на загальну суму 325 000 000 грн. за договором купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р. та договором купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р.
Суд зазначає, що ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" доказів виконання зобов'язання належним чином: передачі ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" товару на загальну суму 325 000 000 грн. або повернення ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" вартості непоставленого товару в розмірі 325 000 000 грн. суду не надало.
Таким чином, на переконання суду, вимога ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" про визнання грошових вимог на загальну суму попередньої оплати 325 000 000 грн. за договором купівлі-продажу №0504 від 05.04.2019р. та договором купівлі-продажу №170719 від 17.07.2019р. є обґрунтованою, підставною з огляду на положення ч. 2 ст. 693 ЦК України та підлягає задоволенню.
Сума 325 000 000 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена боржником, відображається у підписаних між сторонами актах звірки взаємних розрахунків від 01.09.2020р. та від 01.10.2020р.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч.1 ст.11 ЦК). У цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018р. у справі №911/3685/17.
Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акта звіряння, в якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Також, як встановлено судом та вбачається з матеріалів заяви, 03 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" (Новий боржник) укладено правочин про перевід боргу №03/01/20 згідно з умовами котрого первісний боржник передає а новий боржник приймає на себе зобов'язання первісного боржника по проведенню розрахунків згідно договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі №15/09/19БП від 15.09.2019р., укладеного між кредитором та первісним боржником в сумі 300 000 000 грн.
Відповідно до пункту 2.1. правочину від 03.01.2020р. №03/01/20 за даним правочином новий боржник зобов'язується виконати наступне зобов'язання первісного боржника: - провести розрахунки на суму 300 000 000 грн.
Згідно пункту 2.2. правочину про перевід боргу від 03.01.2020р. №03/01/20 первісний боржник зобов'язується передати новому боржнику всю необхідну інформацію, копії документів, що підтверджують зобов'язання первісного боржника перед кредитором.
Відповідно до п. 2.5. правочину про перевід боргу від 03.01.2020р. №03/01/20, в редакції Додаткової угоди від 03.08.2020р., сторони прийшли до згоди змінити п. 2.5 правочину про перевід боргу від 03.01.2020р. №03/01/20 виклавши його у наступній редакції: "Первісний боржник зобов'язується оплатити новому боржнику грошову суму, яка переводиться згідно умов даного правочину, а саме: суму в розмірі 300 000 000,00 (триста мільйонів грн., 00 коп.) гривень на першу письмову вимогу нового боржника, згідно строків та розмірів грошової суми, визначених у вимозі нового божника. У випадку не отримання в термін до 31 грудня 2020 року письмової вимоги нового боржника, строк виконання зобов'язання первісного боржника згідно умов даного пункту договору вважається таким, що настав.".
Пунктом 3.1. правочину про перевід боргу від 03.01.2020р. №03/01/20 сторони погодили, що даний правочин вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Суд зазначає, що за умовами правочину про перевід боргу від 03.01.2020р. №03/01/20 ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" прийняв на себе зобов'язання ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" за договором безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі №15/09/19БП від 15.09.2019р. на суму 300 000 000,00 грн., разом з тим ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" зобов'язався розрахуватися з ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" за даним правочином в розмірі 300 000 000,00 грн.
Суд засвідчує, що на виконання умов правочину про перевід боргу від 03.01.2020р. №03/01/20 ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" здійснював часткове погашення грошових коштів та здійснило сплату на загальну суму 61 870 012,84 грн., що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку долученими до матеріалів заяви.
Судом досліджено, що ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" керуючись пунктом 2.5. правочину про перевід боргу від 03.01.2020р. №03/01/20 25 вересня 2020 року було вручено особисто керівнику ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" вимогу від 25.09.2020р. №25/09-20 про сплату залишку грошових коштів на суму 238 129 987,16 грн. протягом семи календарних днів з дня вручення вимоги.
Суд враховуючи, що вимогу ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" було вручено особисто керівнику ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" 25.09.2020р., суд вважає, що строк виконання зобов'язання за правочином настав 03.10.2020р.
Поруч з цим, 30 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ РЕСУРС" (Новий кредитор) укладено договір №30/09/2020 про уступку права вимоги відповідно до відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає право вимоги першого і стає кредитором ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" (Боржник).
Відповідно до п. 1.2. договору про уступку права вимоги від 30.09.2020р. №30/09/2020-1 предметом відступлення є вимога до боржника по виконанню в повному обсязі зобов'язання згідно правочину про перевід боргу №03/01/20 від 03.01.2020р. частково на суму 97 930 504,04 грн. З моменту підписання даного правочину новий кредитор має право вимагати від боржника виконання зобов'язань згідно основного договору на суму 97 930 504,04 грн.
Згідно п. 1.3. договору про уступку права вимоги від 30.09.2020р. №30/09/2020-1 первісний кредитор заявляє, що вимога, яку він відступає, нікому не заставлена, не продана, під забороною чи арештом не перебуває, не є предметом спору третіх осіб.
Відповідно до п.п. 2.2.-2.6 договору про уступку права вимоги від 30.09.2020р. №30/09/2020-1 первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору всю необхідну інформацію, копії документів, що підтверджують зобов'язання боржника перед первісним кредитором. Новий кредитор зобов'язується прийняти виконання боржником зобов'язань, що становить предмет даного правочину. Новий кредитор має право висувати боржнику всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між боржником та первісним кредитором за основним договором. Заміна сторін за основним договором не тягне за собою жодних інших змін умов основного договору, на підставі якого виникло право вимоги, за винятком тих, що передбачені умовами даного правочину.
Право вимоги, що відступається за цим правочином, оцінене первісним кредитором та новим кредитором в сумі 97 930 504,04 грн. Новий кредитор зобов'язується в строк не пізніше 31 грудня 2020 року оплати первісному кредитору зазначену грошову суму.
Відповідно до п. 3.1. договору про уступку права вимоги від 30.09.2020р. №30/09/2020-1 даний правочин вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Суд враховуючи, положення договору про уступку права вимоги від 30.09.2020р. №30/09/2020-1, зазначає, що ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" відступило частину суми боргу ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" за правочином в розмірі 97 930 504,04 грн. до ТОВ "ВОГ РЕСУРС" на підставі правочину про уступку права вимоги від 30.09.2020р. №30/09/2020-1.
Отже, суд вважає, що у зв'язку з сплатою ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" грошових коштів на загальну суму 61 870 012,84 грн. та у зв'язку з відступленням частково ТОВ "ВОГ РЕСУРС" суми боргу 97 930 504,04 грн., заборгованість ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" перед ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" становить 140 199 483,12 грн.
Згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В даному випадку, судом встановлено, що договір від 30.09.2020р. №30/09/2020-1 за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги (правочином щодо заміни кредитора у зобов'язанні).
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Суд констатує, що відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це заміна особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи слідує, що ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" зобов'язання належним чином не виконало, грошових коштів в сумі 140 199 483,12 грн. в строк не пізніше 03.10.2020р. не оплатило.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" доказів виконання зобов'язання належним чином: сплати на користь ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" 140 199 483,12 грн. суду не надало.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, на переконання суду, вимога ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" про визнання грошових вимог на загальну суму 140 199 483,12 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
Сума 140 199 483,12 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" відображається у підписаному між сторонами акті звірки взаємних розрахунків від 31.10.2020р.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі, заставою.
З метою забезпечення виконання зобов'язань 24 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А. та зареєстровано в реєстрі за №1609.
Відповідно до п. 1.1. договору застави майнових прав від 24.09.2020р. застава за цим договором забезпечує часткові вимоги Заставодержателя в розмірі 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень 00 копійок за правочином про перевід боргу №03/01/20 від 03 січня 2020 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" в якості Кредитора, Заставодавцем в якості Первісного боржника та Заставодержателем в якості Нового боржника по Договору безпроцентної фіннасової допомоги на зворотній основі №15/09/19-БП від 15.09.2019 року (з додатковими угодами до нього, які укладені на час укладення цього Договору та можуть бути укладені в майбутньому), відповідно до якого Заставодавець має оплатити Заставодержателю грошову суму у розмірі 300 000 000,00 (триста мільйонів) гривень 00 копійок на першу письмову вимогу Заставодержателя, згідно строків та розмірів грошової суми визначених у вимозі Заставодержателя. У випадку не отримання в термін до 14 год. 00 хв. 31 грудня 2020 року письмової вимоги Заставодержателя, строк виконання зобов'язання Заставодавця згідно умов Основного договору вважається таким, що настав 31.12.2020 року (тридцять першого грудня дві тисячі двадцятого року), далі згідно з текстом - "Основний договір" або "Зобов'язання".
Згідно п. 1.1.1 договору застави майнових прав від 24.09.2020р. у якості забезпечення виконання зобов'язань за основним договором Заставодавець передає Заставодержателю в заставу майнові права на грошові кошти, що знаходяться та/або будуть знаходитися в майбутньому на поточному банківському рахунку Заставодавця НОМЕР_3 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи : 14282829, м. Київ, МФО 334851, надалі "Предмет Застави". Предметом застави є всі права щодо всіх грошових коштів, що знаходяться на поточному банківському рахунку Заставодавця НОМЕР_3 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи : 14282829, м. Київ, МФО 334851, в будь-який час протягом терміну дії даного Договору.
В пункті 1.1.2 договору застави майнових прав від 24.09.2020р. сторони визначили, загальна заставна вартість Предмета застави визначається сторонами у сумі 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень 00 копійок.
Відповідно до п. 1.2. договору застави, суть та розмір забезпечених заставою вимог: виконання Заставодавцем зобов'язань перед Заставодержателем за Основним договором, зокрема:
1.2.1. виконання Заставодавцем зобов'язань згідно умов п.2.5 Правочину про перевід боргу №03/01/20 від 03 січня 2020 року, а саме: проведення розрахунків по сплаті на рахунок Заставодержателя грошової суми в розмірі 300 000 000 грн. в порядку та згідно строків, визначених Основним договором;
1.2.2. інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
Згідно пункту 1.3. договору застави майнових прав від 24.09.2020р. заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо на час настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано належним чином згідно з умовами основного договору та цього договору.
Відповідно до п.4.1. договору застави майнових прав від 24.09.2020р. заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі:
4.1.1. - якщо Заставодавець не здійснив виконання своїх грошових зобов'язань перед Заставодержателем згідно умов та згідно строків, передбачених Основним договором та цим Договором.
В пункті 4.3. Договору застави погоджено, що звернення стягнення на Предмет застави може відбутися будь-яким способом, який визначається самостійно Заставодержателем, та, який передбачений та/або не заборонений цим договором або чинним законодавством України, а саме: на підставі рішення суду.
З врахуванням вище викладеного, суд вважає, що відповідно до правочину про перевід боргу від 03.01.2020р. №03/01/20 та вимоги ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" від 25.09.2020р. вих.№25/09-20 про сплату залишку грошових коштів на суму 238 129 987,16 грн., строк виконання зобов'язання за правочином настав 03.10.2020р., проте зобов'язання не було виконано в повному обсязі.
Суд, враховуючи також положення договору про уступку права вимоги від 30.09.2020р. №30/09/2020-1 (в частині відступлення права вимоги на суму 97 930 504,04 грн. ТОВ "ВОГ РЕСУРС"), зазначає, що ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" 05 жовтня 2020 року за №05/10-20 було направлено ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" вимогу про сплату грошових коштів на сум 140 199 483,12 грн. та попередження про звернення стягнення на предмет застави. Суд зазначає, що дану вимогу від 05.10.2020р. №05/10-20 було вручено особисто керівнику ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" 05 жовтня 2020 року. Зазначену вимогу було залишено боржником без відповіді та належного реагування.
Суд, вважає, що оскільки, зобов'язання ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" залишилося не виконаним, відповідно ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" має право на звернення стягнення на предмет застави, а саме грошових коштів в розмірі 10 000 000,00 грн., що знаходяться та/або будуть знаходитися в майбутньому на поточному банківському рахунку Заставодавця НОМЕР_3 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи : 14282829, м. Київ, МФО 334851.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушення зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 572 та частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 3 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Положеннями статті 19 Закону України "Про заставу", які кореспондуються з приписами ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Частиною 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Отже грошові вимоги заставних кредиторів включаються в реєстр вимог кредиторів автоматично, незалежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. У зв'язку з цим на вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, не розповсюджуються передбачені ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства наслідки пропуску тридцяти денного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заявлені вимоги на суму 10 000 000 грн. є забезпечені заставою, відповідно до умов договору застави майнових прав від 24.09.2020р.
Так, майновий поручитель за договором застави несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником (боржниками) основного зобов'язання як солідарний боржник, а заставодержатель має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (статті 553, 554 Цивільного кодексу України). У разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає перед заставодержателем в межах взятих на себе зобов'язань, тобто заставодержатель може задовольнити свої вимоги виключно за рахунок предмета застави. Таким чином, відповідальність боржника майнового поручителя за цим зобов'язанням обмежується вартістю предмета застави.
На етапі первісного формування реєстру вимог кредиторів боржника, суд має право включити до вимог, які забезпечені заставою, усі фактично існуючі вимоги на момент подання заяви з кредиторськими вимогами, на які поширюється забезпечення заставою, згідно договорів застави та незалежно від вартості предметів застави, яка визначена у таких договорах.
Законодавство про банкрутство не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави. Включення до реєстру вимог кредиторів окремо, як таких що забезпечені майном боржника, з посиланням виключно на визначену в договорі іпотеки (застави) вартість предмету іпотеки (застави) не відповідають положенням статей 3, 19 Закону України "Про заставу", які не пов'язують обсяг заставного забезпечення з договірною вартістю предмету застави. Договірна вартість предмета застави має значення як істотна умова договору застави при оцінці судами самого договору застави на предмет його укладення та дійсності його умов.
Правомірність та обґрунтованість грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника та наявність у боржника предмета забезпечення, перевіряє суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок заставного кредитора у випадку подання ним заяви з грошовими вимогами полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами. Також, у розпорядника майна існує обов'язок включити до реєстру вимоги до боржника, забезпечені заставою його майна згідно з даними обліку боржника, які виражаються у грошовій формі та випливають із розміру цивільних зобов'язань, за якими боржник здійснив забезпечення, а також внести до реєстру окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
З врахуванням положень ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" на суму 10 000 000,00 грн. є такими, що забезпечені заставою, відтак підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів, як такі, що погашаються в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення. При цьому до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна повинні бути внесеними відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Також, як встановлено судом та вбачається з матеріалів заяви 14 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (Боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД ГРУП СХІД" (Кредитор) було укладено договір про переведення боргу №1405/20 згідно з умовами котрого, боржник за згодою кредитора переводить свій борг (грошове зобов'язання), який виник із зобов'язань за договором поставки №1609/19-П від 16.09.2019р. (далі - "основний договір"), укладеного між боржником і кредитором, на нового боржника в сумі 8 343 249,84 грн. (вісім мільйонів триста сорок три тисячі двісті сорок дев'ять гривень 84 коп) (п.1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. договору від 14.05.2020р. №1405/20 новий боржник замінює боржника в зобов'язанні, приймає на себе борг (грошове зобов'язання), обумовлений в п.1.1. цього договору, і зобов'язується погасити його в строк до 31 травня 2020 року шляхом перерахування суми, зазначеної в пункті 1.1. цього договору на поточний рахунок кредитора, а кредитор має право вимагати від Нового боржника погашення зазначеного боргу (грошового зобов'язання).
При цьому новий боржник не має права посилатися на несплату боржником згідно п. 2.1. цього договору та/або на не передачі йому (новому боржнику) документів і/або інформації згідно п. 3.1. цього договору та/або наявність будь-яких інших обставин (крім права на пред'явлення заперечень згідно зі ст. 522 Цивільного кодексу України) як на підставу для відмови погасити борг (грошове зобов'язання), зазначений в пункті 1.1. договору.
Відповідно до пункту 2.1. договору про переведення боргу від 14.05.2020р. №1405/20 боржник зобов'язується розрахуватися з новим боржником шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок в сумі 8 343 249,84 грн. (вісім мільйонів триста сорок три тисячі двісті сорок дев'ять гривень 84 коп.).
Відповідно до п. 3.1. договору про переведення боргу від 14.05.2020р. №1405/20 новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація щодо основного договору зокрема і та, яка стосується суперечок і розбіжностей за основним договором між боржником і кредитором, а також оригінали документів, які підтверджують дійсність вимог кредитора за основним договором.
Судом встановлено, що 18 травня 2020 року ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" направлено вимогу за №18/05-20 від 18.05.2020р. до ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" про сплату грошових коштів в розмірі 8 343 249,84 грн. в семиденний строк з дня отримання вимоги. Суд зазначає, що дану вимогу №18/05-20 від 18.05.2020р. було вручено особисто керівнику ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" 18 травня 2020 року. Зазначену вимогу було залишено боржником без відповіді та належного реагування.
Суд враховуючи, що вимогу №18/05-20 від 18.05.2020р. про сплату грошових коштів в розмірі 8 343 249,84 грн. було отримано керівником ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" 18 травня 2020 року, вважає, що, строк виконання зобов'язання за правочином настав 26 травня 2020 року.
Отже не виконання зобов'язань ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" за договором про переведення боргу від 14.05.2020р. №1405/20 підтверджується вищезазначеною вимогою ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" про сплату грошових коштів в розмірі 8 343 249,84 грн.
З матеріалів справи слідує, що ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" зобов'язання належним чином не виконав, грошових коштів в сумі 8 343 249,84 грн. не оплатив.
У відповідності до статті 11 та статті 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів заяви вбачається, що ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" не виконано зобов'язання за договором про переведення боргу від 14.05.2020р. №1405/20 та не сплатило грошових коштів в розмірі 8 343 249,84 грн. у встановлений вимогою №18/05-20 від 18.05.2020р. строк.
Суд зазначає, що ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" доказів виконання зобов'язання належним чином: сплати на користь ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" 8 343 249,84 грн. суду не надав.
Таким чином, на переконання суду, вимога ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" про визнання грошових вимог на загальну суму 8 343 249,84 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
Сума 8 343 249,84 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" відображається у підписаному між сторонами акті звірки взаємних розрахунків від 31.10.2020р.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, дослідивши матеріали справи, заяву ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" про визнання грошових вимог з долученими документами, суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора слід визнати в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 39, 45, 47, 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити.
2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" (м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 42621778) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 41048714) на загальну суму 473 546 936,96 грн. та зобов'язати розпорядника майна Темчишина Володимира Петровича включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:
- 4204,00 грн. - вимоги першої черги;
- 463 542 732,96 грн. вимоги четвертої черги;
- 10 000 000,00 грн. - як такі, що забезпечені заставою та підлягають позачерговому погашенню.
3. Зобов'язати розпорядника майна Темчишина В.П. відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Окремо внести до реєстру вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" (м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 42621778) на суму 10 000 000,00 грн. - як такі, що забезпечені заставою.
Відповідно до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.
Повна ухвала складена 01.12.2020р.
Суддя В. А. Войціховський