проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"30" листопада 2020 р. Справа № 905/435/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Пелипенко Н.М.
секретар судового засідання Євтушенко Є.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Бережний Ю.В. (адвокат), за довіреністю та свідоцтвом;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - Зучек Є.Н., за довіреністю;
від третьої особи-1 - не з'явився;
від третьої особи-2 - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків вх. № 2678 Д/З на рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2020 р. у справі № 905/435/19 (головуючий суддя - Чернова О.В., судді - Левшина Г.В., Курило Г.Є, повний текст складено і підписано 18.09.2020 р. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь
до
1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області, м. Харків
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України, м. Київ
про стягнення 18 370 447,52 грн.
28.02.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (далі - ТОВ «СРЗ», позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про визнання права на відшкодування Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - РВ ФДМУ по Донецькій області, відповідач-1) вартості невід'ємних поліпшень у складі цілісного майнового комплексу на суму 130 000,00 грн. колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» (далі - ЦМК ДП «АСРЗ»).
В обґрунтування позову позивач посилається на здійснення ним невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів ЦМК ДП «АСРЗ» за рахунок власних коштів із залишковою вартістю 13 779 748,12 грн. (без врахування невід'ємних поліпшень теплоходу «Анна» в сумі 4 590 699,40 грн.)
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.12.2019 р. залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях у якості співвідповідача (далі - РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях, відповідач-2).
Під час розгляду справи місцевим господарським судом позивач неодноразово змінював позовні вимоги:
- ухвалою господарського суду Донецької області від 10.06.2019 р. прийнята заява позивача про збільшення розміру позовних вимог на суму 1 000 000,00 грн.;
- ухвалою господарського суду Донецької області від 07.08.2019 р. прийнята до розгляду заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій він просить визнати його право на відшкодування відповідачем-1 вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі ЦМК ДП «АСРЗ», розташованого за адресою: пр. Луніна, 2, м. Маріуполь, здійснених ТОВ “СРЗ” за період оренди за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань, і яка враховується як власна частка позивача у складі ЦМК ДП «АСРЗ» в сумі 18 370 447,52 грн.;
- ухвалою господарського суду Донецької області від 03.06.2020 р. прийнято заяву позивача про зміну предмета позову на стягнення з відповідача-2 218 370 447,52 грн. в якості відшкодування вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі ЦМК ДП «АСРЗ».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.06.2020 р. залучено до участі у справі Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області (далі - ГУ ДКСУ в Харківській області, третя особа-1) та Фонд державного майна України (далі - ФДМУ, третя особа-2) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2020 р.:
- закрито провадження у справі за позовом ТОВ «СРЗ» до відповідача-1;
- позовні вимоги ТОВ «СРЗ» до відповідача-2 задоволено повністю;
- з відповідача-2 на користь позивача стягнуто вартість невід'ємних поліпшень основних засобів у складі ЦМК ДП «АСРЗ» у розмірі 18 370 447,52 грн. та судовий збір в сумі 275 556,73 грн.
В частині задоволення позову рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що позивачем доведений факт здійснення невід'ємних поліпшень основних засобів у складі ЦМК ДП «АСРЗ» за рахунок власних коштів за згодою орендодавця, а в частині закриття провадження у справі відносно відповідача-1 - припиненням його діяльності внаслідок реорганізації шляхом злиття 27.03.2020 р., правонаступником якого є відповідач-2.
Під час вирішення спору по суті місцевим господарським судом встановлено, що загальна сума вартості невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів ЦМК ДП «АСРЗ», здійснених позивачем згідно з договором оренди № 1055/03 від 17.06.2003 р., яка підлягає компенсації відповідачами на користь позивача, складає 19 481 660,33 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-2 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «СРЗ» про стягнення з РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі ЦМК ДП «АСРЗ» у розмірі 18 370 447,52 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник стверджує, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів погодження Регіональним відділенням проектно-кошторисної документації щодо здійснення поліпшень орендованого майна, тобто, не надано безумовної згоди на здійснення робіт на загальну суму 18 370 447,52 грн.
Відповідач-2 вважає, що поліпшення, виконані ТОВ «СРЗ» за рахунок власних коштів по залишковій вартості станом на 30.04.2017 р. на суму 13 779 748,12 грн. необхідно віднести до державної частки, оскільки на розгляд комісії позивачем не були представлені всі необхідні документи, на підставі яких комісія може віднести ці поліпшення до частки орендаря.
За доводами апеляційної скарги, відповідно до протоколу від 28.02.2018 р. розподілу вартості майна ЦМК ДП «АСРЗ» позивач погодився з позицією РВ щодо відновлення амортфонду, витраченого орендарем на придбання основних засобів на забудову чи створення інших основних засобів без згоди на це орендодавця за період з 30.11.2004 р. по 30.04.2017 р., що складає 303 898,57 грн. і свідчить про фактичне визнання позивачем частини невід'ємних поліпшень без погодження з РВ.
Скаржник наголошує, що з 2003 по 2006 роки питання компенсації вартості невід'ємних поліпшень основних засобів, зроблених орендарем за власний рахунок регулювалося Порядком оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженим наказом ФДМУ від 27.02.2004 р. № 377, а з 01.11.2006 р. по 03.07.2018 р. - Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом ФДМУ від 03.10.2006 р. № 1523, вимоги яких позивачем не виконувалися.
В апеляційній скарзі відповідач-2 звертає увагу на те, що наданий позивачем до матеріалів справи висновок експерта № 7152-7155 від 06.03.2020 р. Донецького НДІ судових експертиз МЮУ складено з порушенням вимог ч. 5 ст. 101 ГПК України, тому цей висновок не може прийматися судом до уваги в якості належного доказу у справі.
Також скаржник не погоджується із посиланням позивача та суду першої інстанції на рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 р. у справі № 5006/37/152пн/2012, оскільки в мотивувальній частині цього рішення зазначений лише перелік заходів, спрямованих на збереження майна, модернізацію, капітальні та поточні ремонти орендованого майна та поліпшення державного майна, а також з інвестування, без конкретизації які самі поліпшення позивачем здійснювалися і факту їх погодження з РВ.
На думку скаржника, місцевий господарський суд помилково визнав причини пропуску ТОВ «СРЗ» позовної давності поважними.
Підставою апеляційного оскарження рішення суду від 08.09.2020 р. у справі № 905/435/19 стало оспорення відповідачем-2 надання безумовної згоди на здійснення робіт на загальну суму 18 370 447,52 грн., оскільки (на його переконання) юридичне волевиявлення орендодавця може бути доведено виключно підтверджуючими документами, зазначеними у Порядку № 377 та Порядку № 1523, а не заперечення скаржником самого факту проведення позивачем, як орендарем, ряду робіт на цю суму з метою невід'ємного поліпшення орендованого ним майна.
09.11.2020 р. від позивача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
10.11.2020 р. від скаржника отримані письмові пояснення до апеляційної скарги.
27.11.2020 р. від ФДМУ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на ч. 1 ст. 119 ГПК України, третя особа-2 клопоче про поновлення строку на його подання у зв'язку з тим, що підготовка відзиву Фонду передбачає обмін інформацією з профільними структурними підрозділами Фонду, тому ця процедура вимагає більш тривалого строку для підготовки відзиву.
Крім того, третя особа-2 просить суд апеляційної інстанції розглядати справу № 905/435/19 без участі представника ФДМУ.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 р., від 09.11.2020 р. явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою.
З огляду на наведене, судовою колегією визнаються поважними причини пропуску ФДМУ строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, внаслідок чого даний строк підлягає поновленню, а клопотання про розгляд справи без участі представника ФДМУ - задоволенню.
30.11.2020 р. до початку судового засідання у справі від відповідача-2 отримані пояснення щодо застосування норм ЦК України.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, з урахуванням зазначених письмових пояснень.
Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися.
Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2003 року між РВ ФДМУ по Донецькій області, як орендодавцем, та ТОВ “СРЗ”, як орендарем, укладено договір оренди № 1055/23, згідно з п.п. 1.1., 10.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування ЦМК ДП «АСРЗ», склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.04.2003р., вартість якого становить 567 403,6 тис. грн., на період з 17.06.2003р. по 17.06.2013 р.
Відповідно до п.2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі підприємства.
Відповідно до умов розділу 3 зазначеного договору, на орендаря покладені грошові зобов'язання із перерахування до Державного бюджету щомісяця не пізніше 25 числа орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р., у розмірі 172 027 грн. без ПДВ, з урахуванням щомісячного корегування на індекс інфляції.
Положеннями розділу 5 та 6 договору оренди встановлені права та обов'язки орендаря.
Так, умовами п.6.3. договору передбачено право орендаря з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна підприємства, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.
Згідно з умовами розділу 10 договору, сторони дійшли згоди, що:
- умови договору зберігають силу на протязі всього терміну договору, в тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством встановлюються правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язання орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п.10.2);
- зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місця з дати їх подання до розгляду іншій стороні (п.10.3);
- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договору, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. (п.10.6).
Відповідно до п.10.5. договору, у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю держави, та компенсуються згідно з чинним законодавством.
Строк дії договору встановлений у п. 10.1 договору - до 17.06.2013 р. включно.
17.06.2003р. відповідач-1 передав орендоване майно позивачеві за актом приймання-передачі, затвердженим 17.06.2003 р. начальником РВ ФДМУ по Донецькій області.
Відповідно до Акту оцінки цілісного майнового комплексу підприємства, що передається в оренду від 17.06.2003 р. оціночна вартість майна ЦМК “АСРЗ ” згідно з передавальним балансом і поданими документами станом на 30.04.2003 становить: майно, що передається в оренду - орендовані основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу 51076,5 тис.грн., нематеріальні активи за вартістю за вирахуванням зносу 12,9 тис.грн., відновна (переоцінена) вартість незавершеного будівництва 5021,2 тис.грн., загальна вартість яких складає 56740,6 тис.грн.
Також між сторонами 17.06.2003 укладено договір купівлі - продажу оборотних матеріальних засобів на загальну суму 4857,4 тис.грн. та кредитний договір на суму 901,1 тис.грн.
В подальшому сторонами неодноразово вносилися зміни до умов договору оренди від 17.06.2003 р.
Згідно з мотивувальною частиною рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 р. у справі № 5006/37/152пн/2012 (залишено в силі постановою ВГСУ від 24.04.2014 р.), додатковими угодами №1 від 24.01.2005р., №2 від 02.09.2008р., №3 від 30.09.2009р., №4 від 12.11.2010р. сторонами вносились зміни щодо умов п. 3.1. відносно розміру орендної плати та п. 1.1 - відносно предмету оренди.
04.01.2005р. та 30.09.2009р. за додатковими угодами орендар прийняв від орендодавця за актами приймання-передачі: державне майно зазначене в додатку №1 вартістю 474973 грн. (500516грн. по первісній вартості), будівлю літнього будиночка (літера Ш-1) вартістю 6597 грн., будівлю вбиральні (літера Р-1) вартістю 6095 грн.
23.03.2009р. орендар повернув за актом приймання-передачі орендодавцю для повернення до сфери державного управління державне окремо індивідуально визначене майно, що увійшло до складу цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод» - корпус 5 (інв.№00034), яке розташоване за адресою: Донецька область, смт. Білосарайська Коса, вул. Безуха, 1, вартість якого визначена станом на 30.11.2004р. по первісній вартості 42088 грн., по балансовій вартості - 26796 грн.
За актами приймання-передачі від 16.12.2004р. та від 27.10.2010р. орендарем було повернуто орендодавцеві:
- державне окреме індивідуально визначене майно - групу інвентарних об'єктів у складі:
- будівля пилорами (Х-1) площею 279,1 кв.м. (інв.№000223);
- блок санітарно-побутовий (Р-2) площею 158,2 кв.м. (інв.№12657);
- складський майданчик (І) площею 2286 кв.м. (інв.№00166), яке розташоване за адресою м. Маріуполь. пр. Луніна, 2, вартість якого визначена станом на 30.11.2004р. у сумі 27016 грн., у тому числі:
- будівля пилорами первісною вартістю 26688 грн.. залишковою вартістю 1750 грн.;
- блок санітарно-побутовий первісною вартістю 32794 грн., залишковою вартістю 21967 грн.;
- складський майданчик первісною вартістю 17598 грн.. залишковою вартістю 3299 грн.;
- державне окремо визначене майно, що увійшло до складу ЦМК ДП «АСРЗ» в кількості 1165 одиниць, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполя, пр. Луніна. 2, вартість якого визначена станом на 31.08.2010р. з метою подальшого списання по первісній вартості - 19 802 125, 82 грн.
З матеріалів даної справи також вбачається, що договором №3 від 30.09.2009 про внесення змін до договору оренди державного майна №1055/2003 від 17.06.2003 викладено п.1.1. договору в наступній редакції: “Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування ЦМК ДП “АСРЗ”, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.11.2004, вартість якого становить 55257,204 тис.грн., з урахуванням вилученого, відповідно до акту приймання-передачі від 23.03.2009, спільного корпусу №5 по балансовій (залишковій) вартості станом на 30.11.2004 - 26796 грн.”
27.10.2010 року актом приймання - передачі державного окремо індивідуально визначеного майна, що увійшло до складу ЦМК ДП “АСРЗ” позивач передав з оренди, а відповідач прийняв для передачі на баланс ДП “Укрсервіс Мінтрансу”, державне окремо індивідуально визначене майно у кількості 1165 одиниць, яке розташоване за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, 2, вартість якого визначена станом на 31.08.2010 з метою подальшого списання, до переліку якого увійшов теплохід “Анна”.
Договором №4 від 12.11.2010 про внесення змін до договору оренди державного майна №1055/2003 від 17.06.2003 п.1.1. договору викладено в наступній редакції: “Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування ЦМК ДП “АСРЗ”, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки (додаток №1 до договору №1 від 04.01.2005 про внесення змін до договору оренди державного майна №1055/03 від 17.06.2003), протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.11.2004 та становить 48029,989 тис.грн., за винятком переданих за актами приймання-передачі від 27.10.2010 зі складу ЦМК на баланс ДП “Укрсервіс Мінтрансу” об'єктів державної власності у кількості 1165 одиниць первісною вартістю станом на 30.11.2004 - 15194,932 тис.грн.; залишковою вартістю - 7227,215 тис.грн. (додаток №1 до договору №4 від 12.11.2010 про внесення змін до договору оренди державного майна №1055/03 від 17.06.2003), у тому числі:
- Основні засоби по балансовій (залишковій) вартості 41043,089 тис.грн.;
- Нематеріальні активи за залишковою вартістю 1,0 тис.грн.;
- Відновна (переоцінена) вартість незавершеного будівництва 6985,9 тис.грн.
Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, яке вводиться до складу орендованого ЦМК ДП “АСРЗ”, переданого в оренду ТОВ “СРЗ” відповідно до договору оренди від 17.06.2003 №1055/03, вартість якого визначено відповідно до звіту з оцінки майна станом на 31.03.2009 у сумі 12,692 тис.грн., у тому числі: вартість будівлі літнього будиночку (літера Ш-1) - 6,597 тис.грн., вартість будівлі вбиральні (літера Р-1) - 6,095 тис.грн.”
Разом з цим, сторонами складено та підписано Перелік державного майна, яке вилучено зі складу цілісного майнового комплексу ДП “Азовський судноремонтний завод” за актами приймання-передачі від 27.10.2010, за вартістю, визначеною станом на 30.11.2004 р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2013 р. у справі № 5006/37/152пн/2012 визнано укладеною датою прийняття цього рішення додаткову угоду № 5 до договору № 1055/03 від 17.06.2003 р., в якій п. 10.1 договору викладено в наступній редакції: «Цей договір укладено строком на 13 років, що діє з 17.06.2003 р. до 17.06.2016 р. включно».
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2016, розірвано договір оренди №1055/03 від 17.06.2003.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018, рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 скасовано за нововиявленими обставинами та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову (про розірвання договору оренди) відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15 рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018 у справі №905/1502/15 скасовано; рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 залишено в силі.
Тобто, договір оренди № 1055/23 від 17.06.2003 р. є розірваним у судовому порядку з 20.01.2016 р.
У зв'язку з розірванням договору оренди у судовому порядку наказом ФДМУ та Міністерства інфраструктури України №285/68 від 23.02.2017 «Щодо ЦМК ДП «АСРЗ» наказано РВ ФДМУ по Донецькій області як орендодавцю за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003 за участю представників Міністерства інфраструктури України забезпечити у строки та порядку, визначених законодавством, проведення інвентаризації державного майна ЦМК ДП «АСРЗ», одночасно з проведенням інвентаризації забезпечити за рахунок орендаря проведення у встановленому законодавством порядку аудиторської перевірки стану бухгалтерської звітності, обліку первинних документів, з підтвердженням джерел придбання необоротних активів, нарахування та використання амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби за час оренди та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності, підприємства, створеного на орендованому майні.
Наказом РВ ФДМУ по Донецькій області №00299 від 06.04.2017 визначено дату інвентаризації та незалежної оцінки майна ЦМК ДП «АСРЗ» станом на 30.04.2017 рік; створено комісію з інвентаризації майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод”, до складу якої включено представників ТОВ “СРЗ”; зобов'язано ТОВ “СРЗ” одночасно з проведенням інвентаризації забезпечити за рахунок орендаря проведення у встановленому законодавством порядку аудиторської перевірки стану бухгалтерської звітності, обліку первинних документів, з підтвердженням джерел придбання необоротних активів, нарахування та використання амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби за час оренди та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності підприємства, створеного на орендованому майні.
Відповідно до Звіту незалежного аудитора за результатами перевірки стану бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, формування вартості орендованого майна ЦМК ДП «АСРЗ» і іншого майна підприємства орендаря, що належить до державної власності; руху державного амортизаційного фонду за час оренди станом на 30.04.2017, складеного ТОВ “Аудиторська компанія “Партнер-Аудит” від 02.06.2017 встановлено, що станом на 30.04.2017 за даними бухгалтерського обліку вартість невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ “СРЗ”, і яка враховується підприємством як власна частка орендаря у складі ЦМК колишнього ДП “Азовський судноремонтний завод” становить 13 779 748,12 грн. Крім того, за період оренди підприємством за рахунок власних коштів були здійснені поліпшення по теплоходу “Анна” у сумі 4 590 699,40 грн., який повернуто до державної власності згідно з актом приймання-передачі від 27.10.2010 між РВ ФДМУ по Донецькій області та ТОВ “СРЗ”, без компенсації вартості.
31 січня 2018 року Комісією по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП «АСРЗ», до складу якої входили представники відповідача-1 та позивача, за результатами проведення комплексного аналізу результатів проведеної станом на 30.04.2017 інвентаризації, здійсненої на дату передачі в оренду ЦМК ДП “АСРЗ” та здійснення розподілу вартості майна ЦМК ДП “АСРЗ” складено та підписано Протокол №1, в якому представником відповідача-1 зазначено про відсутність належних правових підстав для визнання невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів здійснених орендарем - ТОВ “СРЗ” як за рахунок власних коштів, так і за рахунок амортизаційного фонду, нарахованого на орендоване майно, такими, що є погодженими з РВ ФДМУ по Донецькій області. При цьому, вартість невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за рахунок власних коштів без погодження з орендодавцем, слід віднести до державної частки відповідно до підпункту ґ пункту 9 Порядку № 847.
Водночас, представником позивача у Протоколі зазначено про наявність належних правових підстав для визнання здійснених невід'ємних поліпшень за рахунок власних коштів ТОВ “СРЗ” такими, що погодженні РВ ФДМУ, оскільки листами №06-8076 від 15.11.2004, №06-5559 від 05.08.2004, №06-9379 від 27.12.2004 останнім надано дозвіл на здійснення поліпшень, в яких умови щодо надання дозвілу лише після погодження проектно-кошторисної документації не міститься.
У Протоколі розподілу вартості майна колишнього ДП “АСРЗ” від 28.02.2018, Комісією по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП “Азовський судноремонтний завод” зроблено висновок про необхідність віднесення до державної частки поліпшень, виконаних ТОВ “СРЗ” за рахунок власних коштів, по залишковій вартості станом на 30.04.2017р. - 13 779 748,12 грн., оскільки на розгляд Комісії не були представлені всі необхідні документи, на підставі яких Комісія може віднести до частки орендаря суму зазначених поліпшень.
Протоколом засідання Комісії по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП «АСРЗ» №2 від 21.03.2018 року складено та затверджено Акт оцінки вартості ЦМК ДП «АСРЗ» станом на 30.04.2017р. без врахування вартості невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ “СРЗ”, і яка враховується як власна частка орендаря у складі ЦМК колишнього ДП “Азовський судноремонтний завод” у сумі 13780 тис. грн.
Посилаючись на складання відповідачем-1 акту оцінки вартості ЦМК ДП «АСРЗ» станом на 30.04.2017р. без відображення частки орендаря у вигляді невід'ємних поліпшень, здійснених на об'єкті оренди за згодою орендодавця, які належать позивачеві, останній наполягає на стягненні з відповідача-2 в примусовому порядку 18 370 447,52 грн. в якості відшкодування вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі ЦМК ДП «АСРЗ».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 778 Цивільного кодексу України визначено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Частиною 2 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Отже, враховуючи положення ст. 778 ЦК України, ст. 23, ч.2 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначальною умовою для отримання орендарем компенсації вартості здійснених за його кошти поліпшень орендованого майна є встановлення факту наявності чи відсутності попередньої згоди орендодавця на їх проведення.
В обґрунтування своїх вимог щодо відшкодування вартості невід'ємних поліпшень, здійснених позивачем за рахунок власних коштів, а також на підтвердження узгодження цих поліпшень з орендодавцем позивач посилається на наступні документи:
- лист відповідача-1 № 06-4747 від 18.07.2003 р., яким погоджено план поліпшення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань на державні основні фонди та власних коштів на суму 6 720,0 тис.грн.;
- в листі відповідача-1 № 06-5557 від 05.08.2004 р. зазначено, що на повне відновлення орендованих основних засобів використовуються в першу чергу амортизаційні відрахування на ці засоби;
- листи відповідача-1, складені у листопаді та грудні 2004 року, якими надано дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань, звертаючи при цьому увагу, що позивачеві необхідно подати на погодження проектно-кошторисну документацію з результатами її експертизи;
- Акт перевірки використання державного майна - ЦМК “АСРЗ”, затверджений 25.06.2007 начальником РВ ФДМУ по Донецькій області, в якому відображено, що у період оренди, для підтримання підприємства у виробничому стані, у орендаря виникла необхідність у проведенні капітальних робіт, у тому числі проведення поліпшень причалу №2. У зв'язку з чим ТОВ “СРЗ” листом від 11.10.2004 №ГД-3685 звернулось до регіонального відділення щодо проведення поліпшень вищезазначеного причалу. Регіональне відділення листом від 15.11.2004р. №06-8076 надало дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень плав причалів за рахунок власних коштів підприємства після вичерпання амортизаційних відрахувань. Відповідно до листа РВ ФДМУ від 15.11.2004 р. № 06 - 8076, Орендар ТОВ “СРЗ” листом від 18.07.2006 р. за № ОД - 2961 надав до регіонального відділення зведений кошторисний розрахунок вартості робіт невід'ємних поліпшень та реконструкції (модернізації) причалу № 2, складений в поточних цінах станом на 03.01.2005 р., на загальну суму 9550382 грн. Даний кошторис зроблено Одеським національним морським університетом, що діє на підставі ліцензії, яка видана Державним комітетом України з будівництва та архітектури від 29.04 2004 р. за № 156. Строк дії ліцензії з 29.04.2004 р. по 29,04.2007 р. Роботи по реконструкції причалу № 2 тривають.
Крім того Орендар листом від 13.12.2004 р. №ГД-4467 звернувся до регіонального відділення з проханням надати дозвіл на проведення поліпшень окремого індивідуально визначеного майна - частини деревообробного цеху. Регіональне відділення листом від 27.12.2004 р. №06-9379 надало дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень цього майна за рахунок власних коштів товариства після вичерпання амортизаційних відрахувань.
У ході перевірки встановлено, що відповідно до актів виконаних робіт та даних бухгалтерського обліку, за період оренди станом на 30.04.2017 р. орендарем, як підрядним способом, так і власними силами, були здійснені поліпшення державних основних фондів на загальну вартість 35 342 426,18 грн., з яких за рахунок власних коштів ТОВ “СРЗ”, з дозволу орендодавця, - 11 807 986,74 грн.;
- Акт перевірки використання державного майна - ЦМК ДП «АСРЗ» від 27.08.2008 р., затверджений 29.08.2008 р. в.о. начальника РВ ФДМУ по Донецькій області, відповідно до якого РВ листом від 15.11.2004 р. № 06-8076 надало дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень причалу № 2 за рахунок власних коштів товариства після вичерпання амортизаційних відрахувань. Згідно з листом-дозволом РВ орендар листом № 18.07.2006 р. № ОД-2961 надав до РВ зведений кошторисний розрахунок вартості робіт невід'ємних поліпшень та реконструкції (модернізації) причалу № 2 на загальну суму 9 550 382 грн. Роботи по реконструкції причалу № 2 тривають.
Листом від 12.07.2007 р .№ ГИ-2569 ТОВ «СРЗ» звернулося до РВ ФДМУ по Донецькій області щодо погодження проведення невід'ємних поліпшень т/х «Анна». Керуючись Порядком № 1523 РВ надало згоду на здійснення поліпшень за рахунок власних коштів орендаря загальною вартістю 5 109 230,40 грн. Роботи по здійсненню поліпшень, на момент перевірки, тривають.
- Акт перевірки використання державного майна - ЦМК “АСРЗ”, переданого ТОВ “СРЗ” за договором оренди від 17.06.2003 №1055/03, складений 14.09.2012 та затверджений 04.10.2012 начальником РВ ФДМУ по Донецькій області, яким встановлено, що для забезпечення безперебійної виробничої діяльності у орендаря виникла необхідність в здійсненні невід'ємних поліпшень (реконструкції та модернізації) орендованого майна, що позитивно відобразилося на якості такого майна, у зв'язку з чим на адресу регіонального відділення були направлені листи з відповідним проханням щодо надання згоди на проведення цих поліпшень. РВ ФДМУ надало згоду на здійснення невідокремлених поліпшень, що знайшло відображення в листах від 05.08.2004р. №06-5559, від 15.11.2004 №06-8076 та від 23.05.2008 №06-02-412. Вартість здійснених поліпшень орендованого майна підтверджується звітами незалежного аудитора (від: 28.08.08р., 31.01.10р., 11.06.10р., 22.09.11р., 23.04.2012р.,) і становить за періоди оренди до 31.12.2011 року за первісною вартістю 75 671 259,23 грн.(без ПДВ), в тому числі: за рахунок амортизаційних відрахувань - 45 925 372,68 грн.; за рахунок власних коштів орендаря - 29 745 886,55 грн.
- звіт аудиторської фірми «Партнет-аудит» по підтвердженню вартості витрат, відображених в бухгалтерському обліку ТОВ «СРЗ» відносно поліпшень орендованого майна (перевірка проводилася з 30.11.2009 р. по 31.01.2010 р.), відповідно до якого вартість витрат стосовно здійснених поліпшень орендованого майна складає 16 461 057,58 грн.: судноремонтна набережна (причал 1-2) - 6 696 310 грн.; напіввідкосна набережна - 2 453 276 грн.; внутрішньозаводські шляхи нормальної колії - 3 343 178 грн.; теплохід «Анна» - 3 968 293,58 грн.
При здійсненні поліпшень цих орендованих транспортних засобів встановлене додаткове джерело в розмірі 256 475,73 грн., яке є державною власністю та отримане за рахунок повернених матеріалів та воно частково використане при здійсненні невід'ємних поліпшень.
- звіт аудиторської фірми «Партнет-аудит» з підтвердження вартості поліпшень, здійснених ТОВ «СРЗ» по групі інвентарних об'єктів ЦМК «АСРЗ» та відображених в бухгалтерському обліку за період з 12.2004 р. по 10.2006 р., за яким сума невід'ємних поліпшень, які можуть бути прийняті орендодавцем становить 21 145 282,55 грн. (без ПДВ);
- лист позивача № 2Д-2844 від 07.09.2010 р., яким відповідно до Порядку № 1523 направлено відповідачу-1 для розгляду та погодження перелік передбачених поліпшень, технічну документацію, кошторис передбачених поліпшень;
- звіт аудиторської фірми «Партнет-аудит» з підтвердження вартості поліпшень, здійснених ТОВ «СРЗ» по групі інвентарних об'єктів ЦМК «АСРЗ» та відображених в бухгалтерському обліку за період з 11.2006 р. по 12.2009 р., за яким сума невід'ємних поліпшень, які можуть бути прийняті орендодавцем становить 18 015 138,99 грн. (без ПДВ);
- звіт аудиторської фірми «Партнет-аудит» з підтвердження вартості поліпшень, здійснених ТОВ «СРЗ» по групі інвентарних об'єктів ЦМК «АСРЗ» та відображених в бухгалтерському обліку за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2011 р., відповідно до якого сума невід'ємних поліпшень, які можуть бути прийняті орендодавцем становить 11 687 880,77 грн. (без ПДВ);
- звіт аудиторської фірми «Партнет-аудит» з підтвердження вартості поліпшень, здійснених ТОВ «СРЗ» по групі інвентарних об'єктів ЦМК ДП «АСРЗ» та відображених в бухгалтерському обліку за період з 01.08.2011 р. по 31.12.2011 р. та підтвердження правильності нарахування амортизаційного фонду на орендовані основні засоби за період оренди станом на 31.12.2011 р., за яким вартість здійснених поліпшень, віднесених на збільшення орендованих основних засобів та здійснених за рахунок власних коштів (витрати погоджені з орендодавцем) за період оренди до 31.12.2011 р. за первісною вартістю становить 29 745 886,55 грн., у т.ч. поліпшення по теплоходу «Анна» у сумі 4 590 699,40 грн., який повернуто до державної власності;
- звіт аудиторської фірми «Партнет-аудит» з підтвердження вартості поліпшень, здійснених ТОВ «СРЗ» по групі інвентарних об'єктів ЦМК ДП «АСРЗ» та відображених в бухгалтерському обліку за період з 01.01.2012 р. по 31.05.2013 р., в якому відображені аналогічні відомості, що й у попередньому звіті;
- звіт аудиторської фірми «Партнет-аудит» за результатами перевірки формування вартості орендованого майна ЦМК ДП «АЗСР» та іншого майна орендаря, що належить до державної власності. Аналіз руху державних основних засобів та амортизаційного фонду ЦМК ДП «АЗСР» за період оренди станом на 31.12.2016 р., за яким станом на 31.12.2016 р. за даними бухгалтерського обліку вартість невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ», і яка враховується підприємством як власна частка орендаря у складі ЦМК ДП «АЗСР» становить 13 422 064,56 грн. Крім того, підприємством за рахунок власних коштів були здійснені поліпшення по теплоходу «Анна» у сумі 4 590 699,40 грн., який повернуто до державної власності згідно з актом приймання-передачі від 27.10.2010 р. без компенсації вартості;
- протокол засідання комісії з передачі ЦМК ДП «АСРЗ» від 27.07.2018 р. та акт приймання-передачі ЦМК ДП «АСРЗ» № 99, затверджений 30.07.2018 р. ФДМУ, підписані позивачем із запереченнями, оскільки в запропонованому проекті акта прийому-передачі вартість ЦМК зазначається без врахування позиції членів комісії - представників ТОВ «СРЗ» в частині 16 453 тис.грн.;
- висновок експерта № 7152-7155 від 06.03.2020 р. Донецького НДІ судових експертиз МЮУ, складеного за результатами проведення комісійного судово-економічного дослідження за заявою генерального директора ТОВ «СРЗ» Турського О.В., на підставі якого суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент розірвання договору оренди загальна вартість спірних поліпшень становить 19 481 660,33 грн.
Крім того, згідно з супровідними листами позивача (т.8, а.с.194-196) № ГД-2229 від 20.07.2010 р., № Б-1493 від 30.05.2012 р., № Б-2165 від 16.08.2012 р. відповідачу-1 направлялися аудиторські висновки щодо проведених поліпшень за період з грудня 2004 року по жовтень 2006 року, з листопада 2006 року по грудень 2009 року, а також щодо підтвердження вартості поліпшень (звіт за період з листопада 2006 року по грудень 2009 року, звіт за період з січня 2010 року по 31 липня 2011 року, звіт за період з 01.08.2011 р. по 31.12.2011 р.)
На підтвердження факту здійснення позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна ЦМК ДП “АСРЗ”, останнім надано до матеріалів справи Акти приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, локальні кошториси, Акти виконаних підрядних робіт, рахунки-фактури, тобто, первинні документи.
В мотивувальній частині рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 р. у справі № 5006/37/152пн/2012 зазначено, що в період дії договору орендар здійснював заходи зі збереження, модернізації, капітальних та поточних ремонтів орендованого майна та поліпшення державного майна, а також з інвестування, а саме: задекларована сума інвестицій в основні засоби підприємства в розмірі 26,4млн.грн. перевиконана майже в 3 рази та становить 81.7 млн. грн., основними напрямками таких інвестиційних вкладень були модернізація, зокрема флоту - 43 198,7 тис. грн., будівлі та устаткування - 11 049,6 тис. грн., підйомно-транспортного устаткування - 2706,2 тис. грн., докового господарства - 8819,6 тис. грн., енергосистеми підприємства - 1372,6 тис. грн., транспортної інфраструктури - 3852,0 тис. грн., причального фронту - 10701,3 тис. грн., таким чином за рахунок проведених орендарем значних грошових вкладень у модернізацію та поліпшення орендованого мана набув додаткову вартість у розмірі проведених невід'ємних інвестицій на загальну суму 81,7 мільйони гривень, що підтверджується додатками до листа від 09.08.2012р. та також зазначається у листі від 02.11.2012р.
При цьому, РВ ФДМУ по Донецькій області у своїх листах №06-5559 від 05.08.2004р. та №06-8076 від 15.11.2004р., №06-02-4112 від 23.05.2008р. надавав дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань.
Отже, відповідач-1 з 2003 року був обізнаний із здійсненням позивачем невід'ємних поліпшень орендованого ним майна як за рахунок коштів амортизаційного фонду, так і за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ», жодного разу до розірвання договору не заперечуючи проти таких поліпшень.
Заперечення щодо віднесення здійснених орендарем поліпшень до власної частки висловлювалися територіальним підрозділом ФДМУ лише після розірвання договору оренди у судовому порядку, зокрема, при підготовці проекту акта приймання-передачі майна з оренди.
Про наявність відповідної згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого позивачем майна за рахунок власних коштів свідчать відомості, зазначені в актах перевірки використання державного майна, затверджених відповідачем-1 25.06.2007 р., 29.08.2008 р. та 04.10.2012 р., а також у доданих до позовної заяви листах РВ ФДМУ по Донецькій області. Жодних заперечень щодо аудиторських звітів відповідачами до матеріалів справи також не надано.
До того ж, відповідач-1 не заперечував і проти встановлених обставин у справі № 5006/37/152пн/2012, в т.ч. і щодо визначення сум невід'ємних поліпшень, здійснених ТОВ «СРЗ» за період оренди ЦМК ДП «АСРЗ».
Таким чином, факт надання згоди орендодавцем на здійснення орендарем спірних поліпшень на суму 18 370 447,52 грн. є доведеним.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про визначення суми цих поліпшень у розмірі 19 481 660,33 грн. на підставі висновку експерта № 7152-7155 від 06.03.2020 р., оскільки даний висновок не відповідає вимогам ч. 7 ст. 98 та ч. 5 ст. 101 ГПК України - в ньому відсутня інформація про те, що цей висновок підготовлений для подання до господарського суду Донецької області та не містить відомостей про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, у зв'язку з чим цей висновок не може бути належним доказом у справі.
Щодо доводів апеляційної скарги про недотримання позивачем вимог Порядку № 377, який регулював правовідносини між сторонами з 2003 року по 2006 рік, та вимог Порядку № 1523, який підлягав застосуванню у період з 01.11.2006 р. по 03.07.2018 р., враховується наступне.
Згідно з абз. 2 п. 1. Порядку № 377, Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що Порядок № 377 у спірному випадку не застосовується, оскільки місцезнаходженням орендованого майна є м. Маріуполь, тобто, спір не підпадає під сферу дії Порядку № 377.
Доводи апеляційної скарги наведеного висновку не спростовують, оскільки зазначаючи про чинність цього Порядку в частині компенсації вартості невід'ємних поліпшень, здійснених орендарем за власний рахунок відповідач-2 ігнорує обмежену законодавцем сферу його дії.
Посилання скаржника на недотримання позивачем Порядку № 1523, що на його думку, є підставою для відмові у позові та для віднесення здійснених орендарем невід'ємних поліпшень орендованого ним майна за власні кошти до державної частки у ЦМК не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 Порядку № 1523, для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву та такий пакет документів:
1) опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення;
2) інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна;
3) приписи органів пожежного нагляду, охорони праці (за їх наявності);
4) довідку балансоутримувача про вартість об'єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року;
5) завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди;
6) звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід'ємних поліпшень. {Пункт 3 доповнено новим підпунктом 6 згідно з Наказом Фонду державного майна N 825 ( z1028-12 ) від 05.06.2012 }.
Згідно з п. 4 Порядку № 1523, інформація про доцільність здійснення невід'ємних поліпшень надається на підставі наданих орендарем документів, у разі оренди цілісного майнового комплексу, будівлі або споруди органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном (за його наявності).
Пунктом 5 Порядку № 1523 встановлено, що у разі оренди цілісного майнового комплексу при здійсненні поліпшень за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно чи інших коштів, орендодавець для розгляду питання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень створює комісію за участю представників органу, уповноваженого управляти майном (за його наявності).
Відповідно до п. 8 цього Порядку, згода на здійснення поліпшень надається з урахуванням висновків комісії та умов договору у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна. У листі вказується на необхідність першочергового використання амортизаційних відрахувань на орендоване майно для здійснення поліпшень, які збільшують вартість орендованого державного майна.
В матеріалах справи відсутні докази безумовного дотримання вимог Порядку № 1523 як орендарем, так і орендодавцем - відповідач-1 надавав згоду на здійснення орендарем невід'ємних поліпшень за власні кошти за відсутності (за його твердженням, викладеним в апеляційній скарзі) проектно-кошторисної документації.
Зазначаючи про необхідність застосування вимог даного Порядку до правовідносин сторін у період з 01.11.2006 р. по 03.07.2018 р. скаржник не спростовує неодноразове надання згоди на здійснення позивачем спірних поліпшень, що відображено у згаданих листах та в актах перевірки від 25.06.2007 р., від 29.08.2008 р., від 04.10.2012 р.
Отже, РВ ФДМУ по Донецькій області не тільки було обізнане про дії позивача, спрямовані на освоєння інвестиційної програми подальшого розвитку підприємства загальною вартістю понад 120 млн.грн. та розрахованої на чергові 10 років (встановлено рішенням суду від 13.06.2013 р. у справі № 5006/37/152пн/2012), що мало наслідком проведення невід'ємних поліпшень ЦМК ДП «АСРЗ» як за рахунок амортизаційного фонду, так і за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ», а і погоджувало своїми листами подальші поліпшення без дотримання вимог Порядку № 1523 протягом всього строку дії договору оренди.
За таких обставин, недотримання позивачем Порядку № 1523, з огляду на наявність відповідного погодження відповідачем-1, не є підставою для віднесення здійснених позивачем за рахунок власних коштів поліпшень ЦМК до державної частки та не є підставою для відмови в позові.
30.07.2019 р. до суду першої інстанції від відповідача-2 надійшла заява про застосування позовної давності, в обґрунтування якої він посилається на ч. 2 ст. 786 ЦК України та стверджує, що з 20.01.2016 р. до 03.03.2018 р. договір оренди припинив свою дію відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Позивачем, в свою чергу, тричі надавалися суду першої інстанції заяви про визнання поважними причини пропуску позовної давності, яка встановлена ч. 2 ст. 788 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256, ст. 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За приписами ч. 2 ст. 786 ЦК України, перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Частиною 2 статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Отже, у розумінні ч. 2 ст. 786 та ч. 2 ст. 795 ЦК України перебіг позовної давності в даному випадку розпочинається після повернення ТОВ «СРЗ» ЦМК ДП «АСРЗ» орендодавцю - територіальному відділенню ФДМУ шляхом оформлення та підписання акту прийому-передачі.
У відзиві на позов відповідач-1 зазначив, що процедура повернення ЦМК ДП «АСРЗ» з оренди після припинення 17.06.2016 р. строку дії договору № 1055/03 ще триває.
В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі ЦМК ДП «АСРЗ» № 99, затверджений 30.07.2018 р. в.о. голови ФДМУ, проте за цим актом фактична передача майна не відбулася через наявність заперечень у ТОВ «СРЗ» з проведеним розмежуванням майна.
У судовому засіданні 09.11.2020 р. представники сторін підтвердили, що орендоване майно ще не передано орендарем орендодавцю.
Оскільки орендоване майно на теперішній час не повернуто позивачем відповідачу-2 або третій особі-2, у зв'язку з чим відсутній відповідний акт приймання-передачі, тому відсутні підстави вважати, що договір найму припинився, відтак і перебіг позовної давності, передбачений ч. 2 ст. 786 ЦК України, не тільки не сплив, а й не розпочався.
Натомість з доводів відповідачів вбачається, що ними помилково ототожнюється момент припинення договору оренди (найму) та момент припинення зобов'язань за договором у зв'язку з його розірванням, внаслідок чого відповідач-2 у своїй заяві про застосування позовної давності вважає, що договір оренди припинився 20.01.2016 р. після набрання законної сили рішенням ГСДО від 20.10.2015 р. у справі № 905/1502/15.
Частинами 2 та 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Таким чином, з 20.01.2016 р. є припиненими зобов'язання за договором оренди, а не сам договір, який припиняється після повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі.
На підставі викладеного, у задоволенні заяви відповідача-2 про застосування позовної давності слід відмовити, а заяви позивача про визнання поважними причин її пропуску не приймаються до уваги.
Заперечення скаржника щодо застосування до спірних правовідносин статті 795 ЦК України, викладені у письмових поясненнях (т. 13, а.с.38-39), також відхиляються.
В обґрунтування своєї позиції відповідач-2 посилається на ст. 191 ЦК України, згідно з якою підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також скаржник посилається на ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XІІ, за якою об'єктами оренди є:
- цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс;
- нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.
На підставі даних норм скаржник вважає, що будівлі/споруди є складовою частиною єдиного майнового комплексу та не можуть ототожнюватися між собою.
З таким твердженням судова колегія не погоджується з огляду на те, що ч. 3 ст. 66 ГК України встановлено, що єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю. При цьому, у тексті Кодексу слова "цілісний майновий комплекс" у всіх відмінках і числах замінено словами "єдиний майновий комплекс" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 157-IX від 03.10.2019 р.
Оскільки Господарським кодексом України єдиний майновий комплекс визнано нерухомістю, тому ст. 795 ЦК України, якою встановлений порядок передачі будівлі або іншої капітальної споруди, - що безперечно також є нерухомістю, у найм підлягає застосуванню до правовідносин у даній справі.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та переважно стосуються довільного тлумачення скаржником вищезазначених вимог законодавства.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду підлягає залишенню без змін за мотивами, викладеними у даній постанові суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Рішення господарського суду Донецької області від 08.09.2020 р. у справі № 905/435/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено 01.12.2020 р.
Головуючий суддя В.І. Пушай
Суддя Д.О. Попков
Суддя Н.М. Пелипенко