Справа № 474/573/20
Провадження 2/474/207/20
Іменем України
(заочне)
26.11.20 року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 561-5 від 04.12.2019р. в сумі 68 299 грн. 80 коп. -
встановив:
25.08.2020р. Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість задоговором про споживчий кредит № 561-5 від 04.12.2019р., який станом на 08.07.2020р. становить 68 299 грн. 80 коп., з яких: 57 779 грн. 27 коп. - заборгованість за основним боргом; 10 431 грн. 84 коп. - відсотки за користування кредитом; 48 грн. 61 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 25 грн. 97 коп. - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування; 6 грн. 15 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 7 грн. 96 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування.
Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачкою у письмовій формі уклали договір про споживчий кредит № 561-5 від 04.12.2019р. Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов'язався та надав відповідачу кредит у розмірі 123 000 грн. 00 коп. на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 03 грудня 2024р. За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти в розмірі 56 % річних. Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 2 050 грн. та сплату відсотків, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 29 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з січня 2019р. Відповідачка порушила встановлені кредитним договором строки по сплаті заборгованості по кредитному договору, у зв'язку з чим позивач звернувся з вказаним позовом до суду. Позивач, вказує на систематичне порушення позичальником основного зобов'язання та утворення у зв'язку з цим заборгованості по кредиту.
Представниця позивача Туфекчі І.Д. в судове засідання, призначені на 07.10.2020р., 12.11.2020р. та 26.11.2020р., не з'явилася, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду, водночас остання 06.10.2020р. та 17.11.2020р. звернулася до суду із заявою, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання, призначені на 07.10.2020р., 12.11.2020р. та 26.11.2020р., не з'явилася, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв'язком судових повісток за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади Українипро виклик відповідачки до суду. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності чи про відкладення розгляду справи, призначеного на 26.11.2020р.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
26.11.2020р. судом, в порядку визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без учасників сторін за наявними у справі доказами.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.
04.12.2019р. між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 561-5 (далі - кредитний договір).
Відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 123 000 грн. 00 коп. на 5 років, тобто на строк до 03.12.2024р. під 56.00 % річних (п. 2.4.1). Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленому договором та додатками до нього.
Позивач свої зобов'язання щодо видачі кредиту виконав, що підтверджується випискою по рахунку від 08.07.2020р., однак відповідачка, в порушення умов кредитного договору, повернення кредиту здійснювала нерегулярно.
Пунктом 3.3.3. договору передбачено обов'язок здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 2 050 грн. 00 коп. та сплату процентів на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 29 числа місяця, наступного за завітним, починаючи з січня 2019р., шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок для обслуговування.
Пунктом 3.9 кредитного договору передбачено дострокове погашення кредиту за ініціативою Банку.
Відповідно до п.п. 3.9.3, 3.9.3.2 договору строк повернення кредиту є таким, що настав і позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі не пізніше наступного робочого дня у випадку прострочення виконання зобов'язань позичальника за цим договором щодо погашення заборгованості на строк понад 58 календарних днів.
Відповідно до п. 3.10.1. кредитного договору сторони, керуючись статтями 212, 611 ЦК України, домовилися про зміну умов зобов'язання за цим договором, а саме: зміну терміну остаточного повернення кредиту у зв'язку з настанням вказаних в п. 3.10.2. договору обставин (порушення зобов'язань позичальником за цим договором) (відкладальні обставини), в тому числі у випадку прострочення виконання зобов'язань позичальником за чим договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 58 календарних днів (п. 3.10.2.2. кредитного договору).
Згідно п. 8.3. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному повернення основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або сплати суми комісійної винагороди, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше 15% суми простроченого платежу.
Незважаючи на взятті на себе обов'язки по кредитному договору, відповідачка порушила умови його виконання та з 02.03.2020р. припинила сплачувати відсотки на залишок основної суми боргу за кредитним договором, які до цього сплачувала в порушення графіку, що вбачається з розрахунку і графіку погашення заборгованості та підтверджується випискою по рахунку від 08.07.2020р.
Згідно розрахунків наданих позивачем станом на 08.07.2020р. вбачається що заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 68 299 грн. 80 коп., з яких: 57 779 грн. 27 коп. - заборгованість за основним боргом; 10 431 грн. 84 коп. - відсотки за користування кредитом; 48 грн. 61 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 25 грн. 97 коп. - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування; 6 грн. 15 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 7 грн. 96 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування.
Доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов'язань, відповідачем суду не надано.
Встановив вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідачки порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини, та вимоги кредитного договору, укладеного між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно д статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином вимоги позивача до відповідачки є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 561-5 від 04.12.2019р. в сумі 68 299 грн. 80 коп. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" заборгованість за договором про споживчий кредит № 561-5 від 04.12.2019р. станом на 08.07.2020р. в сумі 68 299 (шістдесят вісім тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 80 коп., з яких: 57 779 (п'ятдесят сім тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - заборгованість за основним боргом; 10 431 (десять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 84 коп. - відсотки за користування кредитом; 48 (сорок вісім) грн. 61 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 25 (двадцять п'ять) грн. 97 коп. - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування; 6 (шість) грн. 15 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 7 (сім) грн. 96 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" судові витрати у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ф.Г. Сокол