Справа № 466/6563/20
«26 » листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
представника ЛВК №30 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові в режимі відеоконференцзв'язку клопотання адміністрації державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Каленичі Полонського району Хмельницької області, українця, громадянина України, одруженого, з неповною середньою освітою, раніше судимого, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
вироком Полонського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2014 року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 185 КК України та із застосуванням ст. 70 КК України засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з конфіскацією 1/ 2 частини належного майна.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 22 лютого 2016 року ОСОБА_5 на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано термін попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 16 квітня 2014 року по 23 червня 2014 року.
Початок строку покарання - 16 квітня 2014 року, кінець строку покарання - 09 лютого 2022 року.
Адміністрація державної установи »Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережна комісія Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернулись до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 81 КК України, посилаючись на те, що він відбув 3/4 частини призначеного покарання та встановлений порядок відбування покарання не порушував.
Перевіривши представлені матеріли, оглянувши матеріали особової справи та відомості про поведінку засудженого, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_5 , який просив задовольнити клопотання, представника державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)», яка підтримала клопотання та висновок прокурора, який просив відмовити у задоволенні клопотання, суд вважає, що у клопотанні слід відмовити з наступних підстав.
Перебуваючи під вартою у Львівському слідчому ізоляторі з 14 липня 2014 року ОСОБА_5 вимог режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Адміністрацією слідчого ізолятора не заохочувався.
У державну установу «Львівська виправна колонія (№48)» ОСОБА_5 прибув 23 липня 2014 року. За час відбування покарання в установі допустив чотири порушення вимог режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Адміністрацією установи три рази заохочувався.
У державну установу «Личаківська виправна колонія (№30)» ОСОБА_5 прибув 15 листопада 2017 року. З грудня 2017 року по вересень 2019 року працевлаштований на виробництві установи у цеху №2 - дільниця виготовлення електромереж.
Згідно з рішення адміністративної комісії державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» від 03 жовтня 2019 року переведений у дільницю соціальної реабілітації 03 жовтня 2019 року.
На даний час працевлаштований різноробочим, до роботи відноситься добре. За час відбування покарання в установі допустив два порушення вимог режиму відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Однак, одне стягнення скасовано вказівкою Львівської місцевої прокуратури №2 від 06 липня 2018 року, інше стягнення погашене згідно з вимог КВК України. Адміністрацією установи п'ять разів заохочувався.
21 жовтня 2016 року адміністративною комісією ЛВК №48 відмовлено у застосування заохочувальної норми, передбаченої ст. ст. 100, 101 КВК України, згідно з письмової заяви засудженого.
23 лютого 2018 року адміністративною комісією ЛВК №30 відмовлено у застосування заохочувальної норми, передбаченої ст. 82 КК України, згідно з письмової заяви засудженого.
13 червня 2019 року адміністративною комісією ЛВК №30 відмовлено у застосування заохочувальної норми, передбаченої ст. 81 КК України, згідно з письмової заяви засудженого.
12 грудня 2019 року адміністративною комісією ЛВК №30 задоволено у застосування заохочувальної норми, передбаченої ст. ст. 82 КК України, як такому, що став на шлях виправлення.
14 квітня 2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова клопотання щодо застосування ст. 82 КК України залишено без розгляду на підставі заяви засудженого.
Судом встановлено, що у ОСОБА_5 це вже сьома судимість. Після звільнення з місць позбавлення волі він на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний тяжкий злочин, за який засуджений по даній справі.
Наявність у засудженого ОСОБА_5 восьми заохочень, на думку суду, не свідчать про те, що він довів своє виправлення, оскільки належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання, його належна поведінка є для нього обов'язком впродовж всього строку відбування покарання.
Суд вважає, що адміністрація державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережна комісія при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради не надали достатніх доказів того, що ОСОБА_5 своєю поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 81 КК України та ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
у задоволенні клопотання адміністрації державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1