Провадження № 11-кп/803/3361/20 Справа № 208/5374/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 листопада 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженої ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 вересня 2020 року щодо ОСОБА_7 , -
Встановила:
цією ухвалою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Житомира, громадянку України, засуджену 09.12.2015 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років,
звільнено від відбування частини покарання у вигляді позбавлення волі, яка залишилася і призначена вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 09.12.2015 року умовно-достроково на 7 місяців 23 дні.
Рішення суду обґрунтовано тим, що засуджена ОСОБА_7 має 2 заохочення за зразкову поведінку та сумлінне відношення до покладених обов'язків. Вину у скоєному злочині визнає, щиро кається у скоєному, стягнень не має.
Суд першої інстанції також зазначив, що в бухгалтерію Кам'янської ВК-34 в червні 2019 року надійшов виконавчий лист про стягнення з засудженої ОСОБА_7 642 997,2 гривень. Довідка про нараховану заробітну плату свідчить, що після надходження виконавчого листа до ВК в червні 2019 року, засуджена з липня 2019 року працевлаштувалась в установі, та з загальної, тільки нарахованої заробітної плати в сумі 4 225,6 гривень, сплатила 3 983,18 гривень. Залишок несплаченої матеріальної шкоди дійсно є великим, і повна її сплата з щомісячної заробітної плати засудженої в сумі від 250 до 670 гривень знаходиться у примарному майбутньому, ніяк не охоплюється навіть повним відбуттям ОСОБА_7 покарання, а тому як вирішальний чинник при вирішенні питання застосування до останньої ст. 81 КК України, судом не сприймається.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що формалізована та матеріальні підстави застосування ст. 81 КК України у судовому засіданні встановлені та підтверджені, ОСОБА_7 своєю поведінкою та вставленням до праці довела своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить вказану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні подання установи про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_7 .
На думку прокурора, оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято без достатнього обґрунтування та за відсутності будь-яких даних, які б доводили те, що засуджена сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Зазначає, що за період відбуття покарання засуджена отримала 2 заохочення, але мала і 4 стягнення. Працювати засуджена бажання не має, при цьому маючи позов за вироком суду понад 1,5 млн. грн., з якого сплачено лише 3 893 грн., свідчить, на думку прокурора, про відсутність критичного ставлення до вчиненого злочину.
Вважає, що станом на теперішній час відсутнє підтвердження того, що після відмови Дніпровським апеляційним судом у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_7 ст. 81 КК України (справа № 208/4407/19, судове провадження 11-кп/803/2578/19), засуджена стала на шлях виправлення та готова до самокерованої правослухняної поведінки, позитивних зрушень у свідомості ОСОБА_7 , активної участі у житті установи та відділення особова справа не містить.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, засуджену та її захисника, які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду, - без змін, перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до роз'яснень, які викладені в п. п. 2, 17 постанови № 2 від 26 квітня 2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Суд першої інстанції розглядаючи спільне подання начальника Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» та голови спостережної комісії при виконавчому комітеті Кам'янської міської ради про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_7 від відбування покарання, належним чином не врахував загальну характеристику засудженої за весь час відбування покарання яка є нестабільною.
Згідно наданих матеріалів встановлено, що вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 09.12.2015 року ОСОБА_7 засуджена за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. За вироком суду має позов на суму 642997,20 грн. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 15.06.2016 року в строк відбування покарання зараховано строк перебування засудженої під вартою з 03.12.2015 року по 15.06.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання 03.12.2015 року. Кінець строку відбуття покарання 21.05.2021 року.
Засуджена ОСОБА_7 з 04.01.2019 року відбуває покарання в Кам'янській ВК-34. За період відбування покарання має 4 стягнення, які погашені у встановленому законом порядку, та всього 2 заохочення за зразкову поведінку.
Враховуючи викладене, дані про особу засудженої, колегія суддів вважає, що підстав для умовно-дострокового звільнення від покарання засудженій ОСОБА_7 немає, оскільки її поведінка та вставлення до праціза весь період відбування покарання не свідчить, що остання довела своє виправлення та стала на шлях виправлення.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні переконливі дані про те, що процес виправлення ОСОБА_7 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженою призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше її виправлення можливе в умовах перебування на волі, а сам факт її працевлаштування та наявність лише 2 заохочень не свідчить про її виправлення, та готовність до самоконтролю та правослухняної поведінки.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_7 від відбування покарання є передчасними та не відповідають обставинам провадження, даним про особу і поведінку засудженої за весь період відбування покарання.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що засуджена ОСОБА_7 не довела свого виправлення, що виключає можливість її умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
За таких обставин доводи апеляційної скарги прокурора підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, з постановленням нової на підставі п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України, якою слід відмовити в задоволенні спільного подання начальника Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» та голови спостережної комісії при виконавчому комітеті Кам'янської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України засудженої ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 , - задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 вересня 2020 року, якою ОСОБА_7 звільнено від відбування частини покарання у вигляді позбавлення волі, яка залишилася і призначена вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 09.12.2015 року умовно-достроково на 7 місяців 23 дні, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні спільного подання начальника Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» та голови спостережної комісії при виконавчому комітеті Кам'янської міської ради про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання, - відмовити.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4