Провадження № 11-кп/803/2473/20 Справа № 204/3937/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення,
за участю:
секретаря - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, відповідно до положень Закону України від 26 листопада 2015 року №838 - VIII “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання”, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що засуджений ОСОБА_5 не перебував в умовах попереднього ув'язнення за вироком Дзержинського районного судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.12.2019, та був затриманий в порядку виконання вироку, тому строк попереднього ув'язнення фактично відсутній.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу скасувати, та задовольнити його клопотання та перерахувати строк його відбування покарання, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги засуджений посилається те, що судом необгрунтовано відмовлено в задоволенні його клопотання. Так, засуджений вказує, що суд, розглядаючи клопотання, не надав йому права висловитись та порушив право на захист, через не надання йому захисника. Разом з цим, засуджений зазначає, що суд не надав належної оцінки, тому що 21.11.2012 його було засуджено вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, 03.08.2018 року він прибув до КУВП №3 для участі в судових засіданнях за обвинуваченням його за ст. 391 КК України, та 18.12.2019 вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області його засуджено та призначено покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.11.2012. На його думку, те, що він відбуває покарання за цими вироками, строк його перебування в КУВП №3 має бути перерахований із застосуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України “Про попереднє ув'язнення”, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності з 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і вона викладена в новій редакції, яка передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.11.2012 за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Разом з цим, ОСОБА_5 був засуджений вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.12.2019 за ст.ст. 391, 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.11.2012 до остаточного покарання у виді позбавлення волі на 1 рік 10 днів. Строк відбуття покарання вирішено рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 18.12.2020, запобіжний захід у цьому провадженні йому не обирався. Вирок набрав законної сили після апеляційного оскарження 20 березня 2020 року.
З огляду на те, що ОСОБА_5 було засуджено за вчинення злочину в період відбування покарання за попереднім вироком, й беручи до уваги те, що в межах останнього за часом кримінального провадження щодо нього запобіжний захід не обирався, колегія суддів вважає безпідставними доводи засудженого про необхідність зарахування строку його попереднього ув'язнення в строк покарання, у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року.
Доводи засудженого, щодо порушення його права на захист, через ненадання йому захисника, колегія суддів вважає такоє необгрунтованими.
Як видно із журналу та технічного запису судового засідання від 09.07.2020, судом в присутності прокурора та ОСОБА_5 було розглянуто клопотання засудженого про зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення, та засудженому було вручено прам'ятку про його права та обов'язки, які відповідно до розписки від 09.07.2020, йому були зрозумілі. (а.п. 20). Разом з цим, жодних клопотань від засудженого щодо необхідності залучення у провадженні захисника не надходило.
З огляду на викладене, та враховуючи те, що у відповідності до положень ст. 52 КПК України, в цьому провадженні участь захисника не є обов'язковою, право засудженого ОСОБА_5 на захист, судом першої інстанції порушено не було.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке зміні або скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4