Провадження № 33/803/1406/20 Справа № 212/6281/20 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
24 листопада 2020 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 16 серпня 2020 року о 01.06 год. в м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Невська, 1, керував автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння відповідно до висновку №2090 від 16.08.2020, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що в судовому засіданні участі не приймав, а копію постанови було надіслано йому поштою, яку отримав лише 22 жовтня 2020 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вимоги скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено таку засаду судочинства, як презумпція невинуватості. Вказує, що в основу судового рішення безпідставно покладено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції від 16.08.2020, складений «КП «КБЛНПД» о 02 год. 40 хв., а протокол складено о 02 год. 20 хв., в якому зазначено медичний заклад - «Криворізький наркологічний диспансер ДОР», та вважає, що цей висновок не можливо визнати належним доказом його винуватості у вчиненні правопорушення. Окрім того, звертає увагу, що судом не було розглянуто клопотання його захисника про визнання недопустимим доказом його пояснень, зафіксованих на бодікамері до роз'яснення йому прав, тому суд необґрунтовано посилається на них в постанові. Також зазначає, що він не керував транспортним засобом, та автомобіль був припаркований на узбіччі дороги, і під час розмови з працівниками поліції він жодного разу не вказав, що керував автомобілем, тоді як суд ці обставини не взяв до уваги. До того ж вказує, що ч. 1 ст. 130 КУпАП, в редакції чинній станом на 16.08.2020, не містить правопорушення, яке стосується керування транспортними засобами, а стосується лише керування судноводіями річковими, морськими або маломірними суднами, а отже, працівник поліції не повинен був складати щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, й вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника Щербаня В.С., які клопотання та апеляційну скаргу підтримали, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи клопотання й апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Вирішуючи питання про необхідність поновлення ОСОБА_1 процесуального строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що оскаржуване рішення було постановлено 12 жовтня 2020 року без участі ОСОБА_1 , й, з огляду на те, що скарга відправлена апелянтом до суду засобами поштового зв'язку 22 жовтня 2020 року, тобто в межах встановленого законом десятиденного строку оскарження з дня винесення постанови, суд не вважає цей строк пропущеним та приходить до висновку, що скарга підлягає апеляційному розгляду.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Ці вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Цей висновок підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №159057 від 16 серпня 2020 року, складеного щодо ОСОБА_1 ; висновком КП "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" ДОР №2090 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 серпня 2020 року, який містить посилання на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які виразились у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає, зокрема, відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за наявності відповідного медичного висновку.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він транспортним засобом не керував, не можливо визнати обґрунтованими, оскільки ці обставини повністю спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого видно, що ОСОБА_1 було зупинено 16 серпня 2020 року під час керування транспортним засобом "ВАЗ 21063", д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку зі створенням своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
При цьому, із цього ж відеозапису видно як ОСОБА_1 , знаходиться в автомобілі на місці водія, надає документи на вимогу працівника поліції, а потім виходить із автомобіля через водійські двері, щоб з'ясувати причину його зупинки та не заперечує факту керування транспортним засобом, а тому доводи його апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Твердження апелянта про недопустимість доказу у виді висновку №2090 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 16.08.2020 о 02.40 год., суд розцінює як безпідставні, оскільки згідно з Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за №1413/27858 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду видається на підставі акта медичного огляду.
Як видно із відеозапису подій правопорушення, 16 серпня 2020 року о 01.50 год. ОСОБА_1 був оглянутий лікарем наркологом ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння із використанням газоаналізатора «Драгер», й про результати такого огляду в 1,04 проміле ОСОБА_1 було повідомлено о 01.54 год. При цьому, після відібрання медичною сестрою у ОСОБА_1 зразків крові для обстеження на стан алкогольного сп'яніння йому та працівнику поліції о 02.15 год. лікарем наркологом було вручено примірник висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Також, апеляційний суд звертає увагу й на те, що Комунальний заклад "Криворізький психоневрологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" припинив свою діяльність з 18 червня 2019 року шляхом перетворення у Комунальне підприємство "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради", який є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків цього диспансеру, тому висновок №2090 від 16.08.2020 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції було оформлено на бланку, в якому вказувалось нове найменування медичного закладу, що не свідчить про його недійсність, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є неприйнятними.
Отже, апеляційним судом не встановлено порушень порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Посилання апелянта на недопустимість доказів, на які посилається суд першої інстанції в судовому рішенні, не заслуговують на увагу, оскільки всі докази у справі зібрані в порядку визначеному законом, вони не викликають сумнівів в їх достовірності і судом надано їм належну та обґрунтовану оцінку.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не є суб'єктом відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в редакції чинній станом на 16 серпня 2020 року, суд розцінює як необгрунтовані, з огляду на таке.
Законом України від 17 червня 2020 року за №720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону України за №2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону України №720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону України №2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст.130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння, отже адміністративна відповідальність за ці дії відновлена з 03 липня 2020 року; у пункті 2 Розділу І Закону України №2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст.286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння - відтак з 03 липня 2020 року відбулася декриміналізація цих дій.
Законом № 720-IX від 17 червня 2020 року по суті повернуто у попереднє положення диспозицію ст. 130 КУпАП, яка існувала на момент набрання чинності Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, таким чином, суд застосовує чинну редакцію частини 1 статті 130 КУпАП, тобто редакцію вказаної частини статті, яка є ідентичною як на день вчинення правопорушення так і на день розгляду справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав визнати обґрунтованими доводи скарги ОСОБА_1 , не погоджується з ними та розцінює їх лише як спосіб захисту.
Отже, у суду не виникає сумніву щодо доведеності "поза розумним сумнівом" вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наявності в його діях складу цього правопорушення, що виразилося у керуванні транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння.
При апеляційному розгляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.
Отже, доводи скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко