Провадження № 22-ц/803/9572/20 Справа № 201/1943/18 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
24 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 вересня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес", про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди, грошових коштів та судових витрат, -
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з, уточненим 13 березня 2018 року, позовом до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" (далі - ПрАТ СК "Юнівес"), про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди, грошових коштів та судових витрат, позов вмотивований тим, що 09 грудня 2017 року близько 08.50 годин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Опель», під час руху на перехресті вул.Шевченко і вул.Жуковського в м.Дніпро, порушила правила дорожнього руху, не врахувала дорожню обстановку під час керуванням автомобіля і здійснила ДТП.
Зазначала, що постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєні адміністративного порушення, передбаченого ст.124 КУпАПП.
Вказувала, що внаслідок вказаного ДТП їй було заподіяно матеріальну шкоду, яка, згідно авто-товарознавчого дослідження, становить 179 153 грн.
Посилаючись на те, що ПрАТ СК "Юнівес" сплатило їй страхове відшкодування у розмірі 90 000 грн., чого недостатньо для відшкодування завданих їй збитків у повному обсязі, крім того, вона понесла витрати на авто-товарознавче дослідження та зазнала моральної шкоди, яка виразилась у душевних хвилюваннях через порушення звичайного способу життя, а тому просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальні збитки у розмірі 89 153,69 грн., вартість експертного авто-товарознавчого дослідження 4 100 грн., у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 20 000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 7 455 грн. та судовий збір у розмірі 2 459,39 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 матеріальну шкоду - витрати на проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля в розмірі 4 100 грн., франшизу 1 000 грн., моральну шкоду 2 000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 7 445 грн. та витрати на судовий збір 2 459,39 грн., а всього 17 004,39 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду у відповідній частині та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні матеріальної шкоди - витрат на проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля у розмірі 4 100 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 7 445 грн. та витрат на судовий збір у розмірі 2 459,39 грн., в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
30 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просила залишити без змін рішення суду, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначала, що понесені нею витрати є доведеними та обґрунтованими, а тому є такими, що підлягають до відшкодування шляхом стягнення їх з відповідача у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частково задоволенню, з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 09 грудня 2017 року близько 08.50 години водій ОСОБА_1 , керуючи належним їй на праві власності автомобілем марки «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася в районі перехрестя вул.Жуковського і вул.Шевченко в м.Дніпро, перед здійсненням маневру - проїзду вказаного перехрестя - не пересвідчилася, що це буде безпечно, проявивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діяла таким чином, щоб не завдавати загрози життю та здоров'ю громадян, виїжджаючи з другорядної дороги, не виконала вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 Правил дорожнього руху України, грубо порушуючи вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України, не впоралася з керуванням свого автомобіля, заходів для своєчасного зниження швидкості аж до зупинки керованого нею транспортного засобу не прийняла, не врахувала дорожню обстановку, продовжила рух, не надала перевагу в русі транспортному засобу «Шкода Суперб» і скоїла наїзд, зіткнення з рухавшимся в тому місці автомобілем марки «Шкода Суперб», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , скоївши ДТП.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, який на праві власності належить позивачу ОСОБА_2 , отримав значні ушкодження.
При цьому порушення зазначених в протоколі Правил дорожнього руху України знаходилось у прямому причинно-слідчому зв'язку із наслідками у вигляді завданих ушкоджень позивача та пошкодження названого автомобіля.
Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАПП і її притягнуто до адміністративної відповідальності в вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340 грн.
Висновком експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 5296 від 08 лютого 2018 року, складеному за заявою ОСОБА_2 , визначена вартість відновлювального ремонту, з урахування втрати товарної вартості - 329 041,90 грн., а вартість матеріального збитку без ВТВ - 179 153,69 грн.
ПрАТ СК "Юнівес" виплатила ОСОБА_2 як страхове відшкодування, за мінусом франшизи і ВТВ, в межах ліміту своєї відповідальності 90 000 грн.
Також судом першої інстанції було встановлено, що позивачка не несла витрати на ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого свого автомобіля, а лише провела оцінку пошкоджень останнього та 26 січня 2018 року продала свій пошкоджений автомобіль, про що суду надані докази і проти чого не заперечують сторони. Вартість автомобіля позивачки, згідно висновку експерта №5296 на період оцінювання від ДТП, складає 374 750 грн.75 коп., а продаж вчинено за 322 420 грн.44 коп.
З врахуванням обставин даної справи суд першої інстанції вважав можливим позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, яка складається з витрат на проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля в розмірі 4 100 грн., франшизу 1 000 грн., моральну шкоду 2 000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 7 445 грн. та витрати на судовий збір 2 459,39 грн., а всього 17 004 грн.39 коп.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач оскаржує рішення суду лише в частині стягнення з неї витрат на проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля в розмірі 4 100 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 7 445 грн. та витрат на судовий збір в розмірі 2 459,39 грн., а тому в іншій частині рішення суду не переглядається.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7 445 грн. та витрат на судовий збір в розмірі 2 459,39 грн. та вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції у цій частині у зв'язку з наступним.
Вимоги апеляційної скарги в частині наявності правових підстав для відмови у стягнення з відповідача витрат на проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля в розмірі 4 100 грн. колегією суддів відхиляються, оскільки сума збитків до відшкодування визначалася саме на підставі вказаного висновку, висновок сторонами не оскаржувався, та той факт, що пошкоджений у ДТП автомобіль позивача було продано та, на думку відповідача, збитки завдані ДТП покриті повністю, навіть у більшому розмірі, не можуть бути підставою для відмови у стягненні витрат за його проведення з відповідача.
У відповідності до вимог ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. А отже у відповідності до вимог закону судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
26 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , ПрАТ СК "Юнівес", про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди, грошових коштів та судових витрат, ціна позову, визначена позивачем, становила 210 698,69 грн., з яких: 179 153,69 грн. - матеріальний збиток; 4 100 грн. - вартість експертного авто-товарознавчого дослідження; 20 000 грн. - моральна шкода, 7 445 грн. - витрати на правову допомогу; 2 459,38 грн. - судовий збір (т.1 а.с.3-7).
До позовної заяви додано квитанцію про оплату судового збору у розмірі 2 106,99 грн. (т.1 а.с.2).
Одночасно з позовом було подано заяву про його забезпечення, до якої додано квитанцію про оплату судового збору у розмірі 352,40 грн. (т.1 а.с.59-60,61).
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року позовну заяву було залишено без руху, крім іншого, для доплати судового збору.
На виконання ухвали суду позивачем 13 березня 2018 року було надано уточнену позовну заяву, ціна позову, визначена позивачем, становила 120 698 грн., з яких: 89 153,69 грн. - матеріальний збиток; 4 100 грн. - вартість експертного авто-товарознавчого дослідження; 20 000 грн. - моральна шкода, 7 445 грн. - витрати на правову допомогу; 2 459,38 грн. - судовий збір (т.1 а.с.66-72).
Як передбачено положеннями ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.
За правилами ст.4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскаржуваним судовим рішенням позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яка складається з витрат на проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля в розмірі 4 100 грн., франшизи в розмірі 1 000 грн., моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., усього задоволено вимоги у розмірі 7 100 грн., що складає 6,2% від заявлених позивачем вимог (7 100 х 100% : 113 253,69 (89 153,69 грн. - матеріальний збиток; 4 100 грн. - вартість експертного авто-товарознавчого дослідження; 20 000 грн. - моральна шкода) = 6,2%), таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у загальному розмірі 16,62 грн., що становить 6,2% від задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п.7, 48 постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача ОСОБА_2 у даній справі захищає адвокатське об'єднання "Адвокатська компанія "Верум" на підставі договору про надання правничої допомоги. В матеріалах справи міститься акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) в якому міститься перелік робіт адвоката та доповнений детальний опис робіт: аналіз документів 2 години - 2 978 грн., складання позовної заяви 2 години - 2 978 грн., складання заяви про забезпечення позову 1 година - 1 489 грн., загальна вартість послуг 7 445 грн.
З врахуванням того, що оскаржуваним судовим рішенням позовні вимоги задоволено частково, усього задоволено вимоги у розмірі 7 100 грн., що складає 6,2% від заявлених позивачем вимог (7 100 х 100% : 113 253,69 (89 153,69 грн. - матеріальний збиток; 4 100 грн. - вартість експертного авто-товарознавчого дослідження; 20 000 грн. - моральна шкода = 6,2%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у загальному розмірі 461,59 грн., що становить 6,2% від задоволених позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині безпідставного стягнення з відповідача витрат на судовий збір та правову допомогу у повному обсязі знайшли своє підтвердження, а тому рішення суду, з врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає зміні в частині стягнення витрат на правову допомогу з суми 7 445 грн. на суму 461,59 грн., витрат на судовий збір з суми 2 459,39 грн. на суму 16,62 грн. та зазначити загальну суму до стягнення - 7 578,21 грн. замість 17 004,39 грн.
Судовий збір за наслідками розгляду апеляційної скарги розподілу не підлягає, оскільки відповідач сплачувала судовий збір тільки в частині оскарження рішення про стягнення витрат на проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля у розмірі 4 100 грн., а рішення суду в цій частині залишено без змін.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову відповідачем не оскаржується, а тому його законність та обґрунтованість в цій частині судом апеляційної інстанції не перевірялась.
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 вересня 2020 року змінити в частині стягнення витрат на правову допомогу з суми 7 445 грн. на суму 461,59 грн., витрат на судовий збір з суми 2 459,39 грн. на суму 16,62 грн. та зазначити загальну суму до стягнення 7 578,21 грн. замість 17 004,39 грн.
В решті рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.