Провадження № 11-сс/803/1478/20 Справа № 202/6415/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 листопада 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника- адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, с. Новоргигорівка Васильківського району Дніпропетровської області, маючого середню освіту, працюючого за договором, розлученого, маючого на утримані малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 13.12.2018 року за ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановленні слідчим суддею обставини.
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 ..
Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки:
1. Прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду.
2. Цілодобово не залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_3 .
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4. Утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.
5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в'їзд в Україну.
Рішення суду обґрунтовано тим, що у відповідності до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_8 , який має постійне місце проживання, працює, має на утриманні малолітню дитину, яка проживає разом з ним, раніше судимий з іспитовим строком, вважає, що сукупність ризиків і доводів, дають підстави для висновку про застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки сама по собі тяжкість інкримінованого йому злочину не може вважатися достатньою причиною для тримання особи під вартою.
Також, судом першої інстанції враховано, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків, а прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним у клопотанні ризикам, прийшов до висновку, що необхідно застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати, та обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Вважає, що слідчим суддею було застосовано до підозрюваного занадто жорсткий запобіжний захід , остільки судом не було враховано, що підозрюваний визнав повністю свою провину щиро розкраюється, його поведінка після скоєного ДТП свідчить про те, що він не намагатиметься приховуватись від слідства, має на утриманні неповнолітня дитина 2012 року народження та літні батьки, позитивно характеризується за місцем проживання.
На його думку, судом не враховано, що підозрюваний має можливість працювати в денний час доби, що дозволить йому відшкодувати збитки потерпілим.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
В апеляційному суді захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурор в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення слідчого судді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про обрання запобіжного заходу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув'язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
На думку колегії суддів, при обрані запобіжного заходу ОСОБА_8 вказані вимоги закону були дотримані.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, що достатньою мірою підтверджується наданими матеріалами провадження.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу ОСОБА_8 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України, дані про особу підозрюваного та стан його здоров'я, а саме те, що підозрюваний раніше судимий з іспитовим строком, має постійне місце проживання, працює, має на утриманні малолітню дитину, яка проживає разом з ним, що свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
При цьому також приймається до уваги, що на протязі часу з дня обрання запобіжного заходу до дня апеляційного розгляду не виникло будь-яких підстав для висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не є дієвим та достатнім щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Колегія суддів не знайшла порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. Застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Ухвала за своїм змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді,- без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 ,, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4