Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2576/20
Провадження №: 2/332/1424/20
27 листопада 2020 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Шалпегіної О.Л.,
за участю секретаря судового засідання Хіміч С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) на своє утримання, оскільки продовжує навчання, з моменту досягнення повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_1 до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення 23-річного віку.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідач ОСОБА_2 є його батьком. З вересня 2019 року по теперішній час ОСОБА_1 навчається у Запорізькому національному університеті на денній формі навчання за спеціальністю «інженерія програмного забезпечення», не отримує стипендію, оскільки навчається за контрактом. На момент подання позову ОСОБА_1 досяг повноліття, однак потребує матеріальної допомоги у зв'язку із продовженням навчання, відповідач не надає такої допомоги у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду із позовом.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Сторони, повідомлені про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, до судового засідання не з'явились.
Представник позивача - адвокат Целіковський В.В. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. (а.с. 29).
Відповідач неодноразово повідомлявся судом про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому законом порядку (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України), шляхом надсилання судових повісток за відомим суду адресами місця проживання засобами поштового зв'язку (а.с. 23, 28, 40, 41) та за місцем роботи відповідача. Проте, повторно в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву також не подав.
З урахуванням викладених обставин, судом за згодою представника позивача, висловленою у поданій письмовій заяві, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 73. Матір'ю позивача зазначена ОСОБА_3 (а.с. 13).
Згідно з копією договору № 1097/19- БД від 15.08.2019, укладеного між Запорізьким національним університетом та ОСОБА_3 , виконавець зобов'язується надати послуги з навчання ОСОБА_1 відповідно до навчального плану та графіку занять, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги в порядку, визначеному Договором. Строк навчання Виконавцем Слухача ОСОБА_1 по даному Договору складає 4 роки по 8 семестрів, 36 навчальних тижнів в навчальному році. Відповідно до додатку до договору, загальна вартість навчання складає 44000 грн. (а.с. 12).
Згідно з довідкою №23.01-15/1315, виданою ректором Запорізького Національного Університету ОСОБА_4 , позивач у 2019 році зарахований студентом вказаного закладу освітнього рівня бакалавр денної форми навчання, термін закінчення вищого навчального закладу - 30.06.2023 (а.с. 11).
Відповідно до наданої позивачем копії квитанції № 0.0.1422482982.1 від 29.07.2019, ОСОБА_3 сплатила на користь Запорізького національного університету 44000 грн., призначення платежу - за навчання ОСОБА_1 , спеціальність програмна інженерія, курс 1, 2, 3, 4 форма навчання денна (а.с. 3).
Відповідно до копії квитанції № 0.0.1448389182.1 від 27.08.2019, ОСОБА_1 сплатив на користь Запорізького національного університету 5200 грн. за проживання у гуртожитку (а.с. 2).
Отже, під час розгляду справи встановлено, що позивач потребує матеріальної допомоги у зв'язку із продовженням навчання, перебуває на утриманні матері, яка оплатила його навчання та продовжує утримувати ОСОБА_1 через те, що на теперішній час він не в змозі забезпечувати себе самостійно. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
За статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує вісімнадцять років, але є меншим двадцяти трьох років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та повнолітніх доньку, сина).
СК України встановлює принцип рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Судом встановлено, що відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України до суду звернувся позивач з позовом до батька про стягнення аліментів на його утримання у зв'язку з продовженням навчання та потребою матеріальної допомоги, а відповідач, який має змогу надавати матеріальну допомогу, не надає її.
Так, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається позивач і які передбачені ч. 1 ст. 199 СК України, а саме, що він продовжує навчання і зв'язку із цим потребує матеріальної допомоги підтверджується наданими доказами.
Зі змісту позову випливає, що ОСОБА_2 має задовільний стан здоров'я та постійний дохід. Інші утриманці у відповідача відсутні.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина, як 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача.
Керуючись вимогами ч. 1 ст. 191 та ст. 201 СК України, суд вважає за необхідне стягнути аліменти від дня пред'явлення позову - з 01.10.2020, щомісячно і до завершення ОСОБА_2 навчання, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), аліменти на його утримання у зв'язку із продовженням навчання у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 01.10.2020, до закінчення навчання ОСОБА_1 .
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 27.11.2020.
Суддя О.Л. Шалпегіна