Справа № 952/956/20
Провадження № 1-кс/952/246/20
27.11.2020 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання начальника СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах кримінального провадження №12020220290000112 від 07.09.2020 за ч.1 ст. 307 КК України, -
Слідчий ОСОБА_3 подав до суду клопотання, погоджене прокурором Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , в якому вказано, що СВ Зачепилівського відділення поліції Красноградського відділу поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020220290000112 від 07.09.2020 за ч.1 ст. 307 КК України.
24.11.2020 в рамках розслідування вказаного кримінального провадження було здійснено слідчу дію у вигляді оперативної закупки наркотичного засобу. Під час вказаної слідчої дії гр.. ОСОБА_5 видав працівникам поліції медичний шприц з речовиною темного кольору, яку він придбав у мешканця сел. Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області. Постановою слідчого від 24.11.2020 речовину, що знаходиться в медичному шприці визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
В клопотанні слідчий ОСОБА_3 ставить питання про накладення арешту на медичний шприц з речовиною темного кольору, оскільки вона у даному кримінальному провадженні має значення речового доказу та необхідна для проведення відповідної експертизи та певних слідчих дій, а також задля запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження іншими особами.
В клопотанні начальник СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП у Харківській області ОСОБА_3 просив суд розглянути дане клопотання без його участі, тому на підставі ч.4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводилось.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та оцінивши докази, приходить до наступного.
Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України,заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно вимог ч.ч. 2,3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вилучений медичний шприц з речовиною темного кольору являється речовим доказом, тобто є матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе значення для встановлення істини у справі, а також необхідний для проведення експертизи.
Таким чином, на виконання вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність накладення арешту на майно, оскільки незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання начальника СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах кримінального провадження №12020220290000112 від 07.09.2020 за ч.1 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на паперовий конверт в середині якого знаходиться медичний шприц з речовиною шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування будь-яким особам.
Вищевказаний предмет тимчасово зберігати в камері речових доказів Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1