Справа № 638/19472/19
Провадження № 1-кс/638/2618/20
13 листопада 2020 року слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання начальника відділення СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220480003927 від 02.10.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, -
встановив:
До слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся начальник відділення СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019220480003927 від 02.10.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, в якому просить накласти арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху №ХХХІVa, 7, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , 37 в житловому будинку літ «А-5» загальною площею № 182,5 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до прийняття остаточного рішення по суті; заборонити будь-яким особам, які уповноважені на проведення реєстраційних та нотаріальних дій проводити будь-які реєстраційні дії відносно нежитлових приміщень першого поверху приміщення 1-го поверху №ХХХІVa, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 37 в житловому будинку літ «А-5» загальною площею № 182,5 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , до прийняття остаточного рішення по суті.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи в період 2017-2019 року на посаді директора ТОВ «АгроХімСоюз», заздалегідь розробив злочинний план привласнення майна ТОВ «АгроХімСоюз», яке перебувало у їх віданні, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
Слідчий зазначає, що накладення арешту важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, в тому числі для подальшого забезпечення цивільного позову в порядку ст. 128 КПК України.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте, злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Відповідно до ст. 171 КПК України - клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У відповідності до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Аналіз вище зазначеної норми закону свідчать, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
При цьому ст. 171 КПК України передбачено вимоги щодо змісту клопотання про накладення арешту на майно. Серед всього іншого зазначено, що у клопотання слідчого про арешт майна повинно бути вказано підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто у клопотанні про арешт майна слідчий повинен чітко вказати мету, зазначену в закону та довести необхідність арешту саме з цією метою.
Подане слідчим клопотання про арешт майна не містить фактичних відомостей, які впливають на обґрунтування мети арешту майна як способу забезпечення кримінального провадження. Зокрема, такої мети як забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні статтею 170 КПК України не передбачено.
У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, клопотання підлягає уточненню шляхом його повернення прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання начальника відділення СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220480003927 від 02.10.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України - повернути прокурору Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 для усунення зазначених недоліків, встановивши строк для їх усунення у сімдесят дві години з дня отримання даної ухвали.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1