справа №619/4527/20 провадження №2/619/1392/20
Рішення
іменем України
30 листопада 2020 року
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/4527/20,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
вимоги позивача: про розірвання шлюбу.
Виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб з відповідачем та змінити прізвище на " ОСОБА_1 ", посилаючись на те, що їх шлюб був зареєстрований 16.08.2019. Від спільного проживання дітей не мають. Шлюбні відносини між ними припинені у зв'язку із непорозумінням, а також внаслідок різних поглядів на життя. Шлюбно-сімейні відносини не підтримують, збереження сім'ї не можливе.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 20.10.2020, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 05.11.2020 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.11.2020 з викликом сторін.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явилася, в наданій заяві просить справу розглядати за її відсутності, позов підтримує.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 серпня 2019 року, оформивши його у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 3357, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 3).
Від спільного проживання сторони дітей не мають.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).
Як установлено частиною другою статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
Частиною першою статті 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.
Частиною 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Зберегти сім'ю сторін не уявляється можливим, тому що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, шлюбно-сімейні відносини припинені.
Як роз'яснено в п.10 № Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійснимта поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд вважає, що за таких обставин сім'я розпалася повністю та відновлена бути не може, оскільки подальше спільне проживання сторін стало неможливим, шлюбно-сімейні відносини припинені, це суперечить інтересам позивача, яка не бажає подальшого перебування у шлюбі, тому шлюб необхідно розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Стосовно позовних вимог щодо зміни прізвища на " ОСОБА_1 ", суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 8 ст. 294 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Отже, враховуючи, що справа розглядається в порядку позовного, а не окремого провадження, у суду відсутні підстави вирішувати будь-які питання щодо зміни прізвища сторін, а також питання права на вибір прізвища після розірвання шлюбу та порядок відновлення дошлюбного прізвища законодавчо врегульовано.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
У наданій заяві позивач просить залишити судові витрати за власний рахунок, у зв'язку з чим питання розподілу судових витрат не вирішується.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 16 серпня 2019 року у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 3357.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Дергачівський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт № НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І. М. Нечипоренко