Справа № 428/6532/20
Провадження № 2/428/2110/2020
23 листопада 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Шубочкіної Т.В.,
за участю секретаря Погребної Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що внаслідок ДТП, що сталась з вини відповідача позивачу було завдано матеріальних збитків в розмірі 39870,65 грн без ПДВ. Вартість експертного автотоварознавчого дослідження складає 1200,00 грн. Позивач звернулась до АТ «СК «Країна» із відповідною заявою про відшкодування матеріальних збитків. Страхувальником було визнано факт настання страхової події та виплачено страхове відшкодування лише в розмірі 32039,88 грн.
Отже на думку позивача, відповідачем було заподіяно їй матеріальну шкоду в розмірі 7830,77 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 7830,77 грн, моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн, та відшкодування витрат за проведення висновку експертного дослідження в сумі 1200,00 грн.
Позивач в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце судового засідання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
23.11.2020 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Суд зазначає, що в постанові Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.04.2020 у справі №428/2909/20 зазначено, що відповідно до протоколу серії БД №310168 від 27.03.2020, 22.11.2019 о 19-35 годині водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Opel Omega», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , по вул. Курчатова, 20, м. Сєвєродонецьк Луганської області, не обрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції при виникненні перешкоди, не вжив заходів для зменшення швидкості, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Разом з тим, вказаною постановою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 , у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 5 ст. 38 КУпАП.
При цьому, постановою Луганського апеляційного суду від 05.06.2020 у справі №428/2909/20, змінено постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.04.2020, та доповнено мотивувальну частину постанови висновком про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В іншій частині постанову залишено без змін.
Власником автомобіля "DAEWOO MATIZ", р.н. НОМЕР_2 , якому було завдано шкоду з вини ОСОБА_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Згідно з висновком №1 Експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки збитків, завданих власнику транспортного засобу від 24.01.2020, сума матеріального збитку, завданого автомобілю "DAEWOO MATIZ", р.н. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_4 , станом на момент ДТП становить 39870,65 грн.
24.03.2020 позивач звернулась до АТ «СК «Країна» із заявою на виплату страхового відшкодування.
Страхувальником було виплачено страхове відшкодування позивачу в розмірі 32039,88 грн, що підтверджується випискою з карткового рахунку.
Отже, не відшкодованими залишились збитки позивача у розмірі 7830,77 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно частини другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України,завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки, вина ОСОБА_2 у заподіянні шкоди ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є доведеною та встановленою постановою Луганського апеляційного суду від 05.06.2020, з урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача, завданої позивачу матеріальної шкоди в розмірі 7830,77 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 4, 5 ст. 23 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001 р., N 1 від 27.02.2009 р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення сторін та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад медичними довідками, висновками).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути максимально адекватним завданій шкоді та приймає до уваги, що внаслідок ДТП позивач зазнав душевного хвилювання, нервового стресу та вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого побуту у зв'язку з пошкодженням автомобіля.
Разом з тим, з урахуванням встановлених обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме: судвважає доцільним стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій.
Разом з тим, в позовній заяві позивачем заявлено вимоги щодо відшкодування її витрат за проведення експертного дослідження.
На підтвердження своїх витрат до позовної заяви, позивачем було додано Договір №1 від 03.01.2020, укладений з метою виконання робіт з оцінки вартості шкоди, завданої власнику "DAEWOO MATIZ", р.н. НОМЕР_2 , та акт прийому-передачі роботи з незалежної оцінки від 27.01.2020, відповідно до якого вартість робіт з незалежної оцінки складає 1200,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 9 ст. 139 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, враховуючи те, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволені в повному обсязі, а також те, що вказані витрати позивача з замовлення робіт з незалежної оцінки вартості завданої шкоди, пов'язані з розглядом даної справи та були необхідні для визначення, заподіяної позивачу матеріальної шкоди, за відсутності клопотання відповідача про зменшення вказаних витрат, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог позивача про стягнення з відповідача витрат за проведення експертного дослідження в розмірі 1200,00 грн, які входять до складу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 283, 288 - 289, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , завдану матеріальну шкоду в розмірі 7830 (сім тисяч вісімсот тридцять) грн 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , завдану моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , судові витрати в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. В. Шубочкіна