Справа № 426/7561/20
іменем України
27 листопада 2020 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участі секретаря судового засідання Вітер І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу,-
Встановив:
У жовтні 2020 року позивач пред'явила дійсний позов. В обґрунтування вимог зазначила, що перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 21 червня 2013 року. Спільне життя з відповідачем не склалося, протягом декількох останніх років вони не проживають разом та шлюбних стосунків не підтримують. Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тривалий час подружжя не проживає разом, подальше проживання разом та збереження шлюбу неможливі. Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 21 червня 2013 року Артемівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 302.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2020 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надавши на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 48).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України та ч.1 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (а.с. 41-42, 51-52).
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні взаємостосунки подружжя, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 21 червня 2013 року зареєстрували шлюб у Артемівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 302, прізвище дружини після укладення шлюбу - « ОСОБА_1 », чоловіка - « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 08 жовтня 2020 року (а.с. 25).
Шлюб позивача з відповідачем не склався. Шлюбні відносини між сторонами припинені.
Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Старобільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області (а.с. 34).
Як вбачається з Акту про фактичне місце проживання (не проживання) особи на території Сватівської міської ради, виданої 09.10.2020 року Сватівською міською радою Луганської області, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та на утриманні позивача є малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26).
Суд бере до уваги положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачивши, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
Як вбачається із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647\98).
При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач уже тривалий час не проживають сім'єю, мають різні погляди на життя на сімейні цінності, між сторонами припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство й проживають окремо.
За таких обставин суд приходить до висновку, що причини, які викликали у позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше сумісне проживання подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, їх сім'я існує формально.
Суд вважає, що сім'я розпалась, а тому шлюб між ними слід розірвати.
Відповідно до ч. 3ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Позивач просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 76, 95, 141, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд,-
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , яка зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21 червня 2013 року Артемівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 302.
Позивачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище - « ОСОБА_1 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 30 листопада 2020 року.
Суддя А.С. Река