Справа № 426/10433/20
іменем України
27 листопада 2020 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Попової О.М., за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне, заінтересована особа Луганський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Богуш В.Д., звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне та просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Антрацит Луганської області. В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит Луганської області, Україна помер його батько - ОСОБА_2 , про що 06 жовтня 2020 року йому було видане лікарське свідоцтво про смерть. Під час звернення до органу реєстрації актів цивільного стану, який знаходиться на території, що підконтрольна українській владі йому стало відомо, що видане лікарське свідоцтво про смерть його батька на непідконтрольній території не має юридичної сили та не створює ніяких правових наслідків. У зв'язку з чим заявнику було відмовлено у реєстрації смерті особи. Тому заявник просить суд встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в м. Антрацит Луганської області, Україна, з метою державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть. Заявник ОСОБА_1 та представник заявника - адвокат Богуш В.Д. у судове засідання не з'явилися, в заяві представник заявника просить справу розглянути без участі заявника та представника. Представник заінтересованої особи - Луганського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, просить вирішити справу на розсуд суду. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації. Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав. ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит Луганської області, Україна, помер ОСОБА_1 , про що медичним закладом, який знаходиться за місцем смерті особи, заявнику видане лікарське свідоцтво про смерть № 162 від 06 жовтня 2020 року (а.с. 7), довідка про причину смерті № 162 від 06 жовтня 2020 року (а.с. 7) та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 15 жовтня 2020 року, яке видане органом, що знаходиться на непідконтрольній території Луганської області (а.с. 8). Те, що заявник є сином померлого ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 04 липня 1975 року, в документі батьком ОСОБА_1 записаний ОСОБА_2 (а.с. 5). 05 листопада 2020 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заявнику було відмовлено у реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки до заяви про державну реєстрацію смерті заявником не надано документа, який відповідав би вимогам ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Суд враховує, що місто Антрацит Луганської області станом на час розгляду цієї справи знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказана обставина позбавляє заявника можливості зареєструвати факт смерті померлого батька у встановленому законом порядку. Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства. Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Також позиція щодо розгляду даної категорії справ викладена у п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а саме: суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Таким чином, документи про смерть ОСОБА_2 , не створюють правових наслідків, але в той же час вони містять фактичні дані відповідно до ст. 76 ЦПК України, які підтверджують вимоги заявника. Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Встановлення факту смерті необхідно заявнику для оформлення реєстрації смерті у встановленому законом порядку. За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Антрацит Луганської області, Україна, підтверджено наданими письмовими доказами та у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником. На підставі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», та керуючись ст.ст. 4, 76, 89, 259, 263, 265, 293, 294, 315-317, 319, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Антрацит Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Антрацит Луганської області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя О.М. Попова